Ло́джія (від італ. loggia, де сходить до ст.-фр. loge — «хатинка», пор. ложа)[1] — перекрите й огороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите в зовнішній простір.

Czechia, Jicin, Libosad.jpg

Визначення терміна в сучасній практиці проектуванняРедагувати

Лоджія — неопалюване приміщення, вбудоване в споруду або прибудоване до неї, що має:

  • стіни з двох сторін;
  • огорожу з відкритого боку;
  • віконний блок з дверима з боку, що примикає до приміщення.

Лоджія може мати покриття і бути заскленою. Має обмежену глибину, взаємопов'язану з освітленням приміщення, до якого примикає.

Лоджія-балкон — неопалюване приміщення, частина якого вбудована в споруду подібно, як лоджія, а частина виступає з площини стіни фасаду у вигляді огородженого майданчика, як балкон. Може мати покриття і бути заскленою. Має обмежену глибину, взаємопов'язану з освітленням приміщення, до якого примикає.

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

ЛітератураРедагувати

  • ДБН В.2.2-9-99, «Громадські будинки та споруди». Додаток В.