«Буде-Глімт» (норв. Fotballklubben Bodø/Glimt) — норвезький футбольний клуб з міста Буде. Заснований 19 вересня 1916 року. Домашні матчі проводить на стадіоні «Аспміра», що вміщує 7 354 глядачів. Чемпіон Норвегії (2020, 2021), володар Кубка Норвегії:(1975, 1993).

Норвегія Буде-Глімт
Fotballklubben Bodø Glimt.png
Повна назва Fotballklubben
Bodø/Glimt
Прізвисько Глімт
Засновано 1916
Населений пункт Буде, Норвегія Норвегія
Стадіон Аспміра
Вміщує 7 354
Президент Норвегія Геге Лейрфалл Інгебрігтсен
Головний тренер Норвегія К'єтіль Кнутсен
Ліга Елітесеріен
2021 Golden star.svgЧемпіон
Вебсайт glimt.no
Домашня
Виїзна

ІсторіяРедагувати

Місто Буде являється найбільшим у графстві Нурланн але до другої половини 1916 року у місті не було футбольної команди на відміну від інших міст графства. Новостворений клуб отримав назву англ. Football Club Glimt (що в перекладі з англійської мови значить «Спалах»). Засновником клубу став Ерлінг Тьорандсен, який став першим президентом клубу, а пізніше і почесним членом клубу.

У 1919 році «Глімт» виграв свій перший трофей. Команда стала чемпіоном графства Нурланн. 1920-ті роки були важкими для команди через низький моральний стан і погане фінансування. В якийсь час постало питання про ліквідацію клубу. Але клуб згодом отримав нову підтримку завдяки відвідуванню футбольних зірок і тренерів з півдня Норвегії. Таких, яким був Йорган Юве у 1929 році. У 1930-их роках «Глімт» почав проводити тренування у закритих приміщеннях, що значно зменшило негативний вплив суворого арктичного клімату.

Цей новий підхід до роботи клуба у 1920-30-их роках дав позитивні результати. І згодом «Глімт» став провідним клубом Північної Норвегії. А з 70-их років і всієї Норвегії.

До 1963 року команди з півночі Норвегії не допускалися до розіграшу Кубка Норвегії. Але «Глімт» вже у першому своєму кубковому сезоні довів, що команди з півночі країни грають у футбол не гірше за південні команди.

У чемпіонаті Норвегії команди з півночі не допускалися до вищого дивізіону до 1972 року. «Буде-Глімт» один з трьох північних клубів, які грали у вищому дивізіоні норвезького чемпіонату.

У 1973 році чемпіонат було поділено на зони за географічним принципом, «Буде-Глімт» у 1974 і 1975 роках вигравав турнір у своїй зоні але так і не зумів вийти до вищого дивізіону через плей-оф.

Першим вдалим сезоном для «Буде» у першому дивізіоні став 1977 рік. Коли команда тільки піднялася з другого дивізіону і одразу посіла друге місце в національному чемпіонаті. А у розіграші Кубку «Буде» дійшов до фіналу, де поступився «Ліллестрему». Але вже за три роки команда знову вилетіла до другого дивізіону і наступного разу повернулася до еліти тільки у 90-их роках.

 
Одна з легенд клубу Рунар Берг — володар Кубка Норвегії 1993 року.

Новим блискучим сезоном для команди став 1993 рік, коли «Буде» за два роки зумів піднятися з другого дивізіону до Тіппеліги, де став срібним призером і нарешті виграв національний кубок.

У наступних сезонах «Буде-Глімт» показував дуже непослідовні результати. Високі місця і чудова гра в одному сезоні змінювалися провалом у наступному.

Після 1993 року «Буде-Глімт» вперше вилетів з Тіппеліги у 2005 році. Наступні 10 років були дуже важкими для команди. Фінансовий стан клубу був настільки поганим, що Норвезька футбольна асоціація ставила питання про недопуск команди до участі у національних турнірах.

Погані результати команди призвели до того, що керівництво клубу вболівальників написало відкритого листа, де критикувалися тренування, а також погані звички деяких футболістів. Згодом клуб вболівальників відкликав усі претензії до клубу.

Тільки у 2018 році «Буде-Глімт» повернувся до Елітсерії і з цього часу почалася справжня «золота епоха» в історії клубу. У 2019 році «Буде-Глімт» стає срібним призером Елітсерії. Влітку 2020 року тільки італійський «Мілан» зміг зупинити «Буде» у третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи. А за підсумками сезону Елітсерії 2020 року «Буде-Глімт» вперше в історії став чемпіоном Норвегії, вигравши турнір з великим відривом від переслідувачів і зазнавши лише однієї поразки в чемпіонаті. У 2021 році команда вдруге стала чемпіоном Норвегії. [1]

Склад командиРедагувати

Станом на 16 червня 2021

Позиція Гравець
2   ЗХ Маріус Лоде
3   ЗХ Альфонс Сампстед
4   ЗХ Маріус Гейбраатен
5   ЗХ Фредрік Андре Бйоркан
6   ЗХ Ісак Амундсен
7   ПЗ Патрік Берг
8   НП Віктор Боніфас
9   НП Ола Солбаккен
10   ПЗ Гуго Ветлесен
11   ПЗ Аксель Ліндаль
12   ВР Микита Хайкін
14   ПЗ Улрік Солтнес (капітан)
15   НП Рунар Хауге
16   ПЗ Мортен Конрадсен
Позиція Гравець
17   НП Себастьян Тунекті
18   ЗХ Бреде Мое
19   ПЗ Сондре Брунстад Фет
20   НП Ерік Ботхейм
21   НП Каспер Юнкер
22   ПЗ Вегард Лейквол Моберг
23   ПЗ Еліас Крістофферсен Гаген
26   ЗХ Сігурд Квіле
27   ПЗ Сондре Сорлі
28   НП Пернамбуко (в оренді з «Львова»)
29   НП Томаш Ратай (в оренді з «Опави»)
30   ВР Джошуа Смітс
35   ПЗ Адан Абадала Хуссейн
37   ПЗ Аск Тйорандсен-Скау

ДосягненняРедагувати

Виступи на євроареніРедагувати

Сезон Кубок Раунд Країна Супротивник Результат
1976–77 Кубок володарів кубків Перший раунд   Італія Наполі 0–2, 0–1
1978–79 Кубок володарів кубків Перший раунд   Люксембург Уніон Люксембург 4–1, 0–1
Другий раунд   Італія Інтернаціонале 0–5, 1–2
1994–95 Кубок володарів кубків Кваліфікаційний раунд   Латвія Олімпія Рига 6–0, 0–0
Перший раунд   Італія Сампдорія 3–2, 0–2
1996–97 Кубок УЄФА Другий кваліфікаційний раунд   Ізраїль Бейтар Єрусалим 2–1, 5–1
Перший раунд   Туреччина Трабзонспор 1–2, 1–3
1999–2000 Кубок УЄФА Кваліфікаційний раунд   Ліхтенштейн Вадуц 1–0, 2–1
Перший раунд   Німеччина Вердер 0–5, 1–1
2004–05 Кубок УЄФА Другий кваліфікаційний раунд   Естонія Левадія 2–1, 1–2 (8–7п)
Перший раунд   Туреччина Бешикташ 1–1, 0–1
2020—21 Ліга Європи Перший кваліфікаційний раунд   Литва Кауно Жальгіріс 6–1
Другий раунд   Литва Жальгіріс 3–1
Третій раунд   Італія Мілан 2–3
2021–22 Ліга чемпіонів Перший кваліфікаційний раунд   Польща Легія 2–3, 0–2
Ліга конференцій Другий кваліфікаційний раунд   Ісландія Валюр 3–0, 3–0
Третій кваліфікаційний раунд   Косово Приштина 1–2, 2–0
Раунд ПО   Литва Жальгіріс 2–2, 1–0
Група С   Італія Рома 6–1, 2–2
  Болгарія ЦСКА 2–0, 0–0
  Україна Зоря 3–1, 1–1
Раунд ПО   Шотландія Селтік

Відомі гравціРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Festen fortsetter i sentrum!. Bodø/Glimt. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.