Броніслав Влодарський
Броніслав Адольф Влодарський (пол. Bronisław Adolf Włodarski; 2 листопада 1895, Тернопіль — 9 квітня 1974, Гдиня) — польський історик, спеціаліст з історії середньовічної Польщі і всесвітньої історії, а також допоміжних історичних дисциплін. Досліджував взаємини польських князів з Галицько-Волинським князівством.
| Броніслав Влодарський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 листопада 1895 або 1895[1] Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 9 квітня 1974 Гдиня, Республіка Польща |
| Поховання | Цвинтар святого Юрія (Торунь)d |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | медієвіст, історик |
| Alma mater | Карлів університет |
| Галузь | спеціальні історичні дисципліни[2], історія[2] і середньовіччя[2] |
| Заклад | Університет Миколая Коперника Гданський університет |
| Посада | Університет Миколи Коперника: декан гуманітарного факультету (1950—1952), проректор з навчальної частини (1956—1962) |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор |
| Науковий керівник | Станіслав Закшевський |
| Членство | Історичне товариство у Львові |
 Броніслав Влодарський у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.У 1914 році закінчив з відзнакою Другу гімназію в Тернополі, де його вчителем історії був Юзеф Відаєвич. Від 1920 року працював учителем у VIII державній гімназії і ліцеї у Львові. У 1923 році закінчив історичні студії в Львівському університеті і отримав докторський ступінь. Тема дисертації «Polityka ruska Leszka Białego 1202—1227», а керівником був Станіслав Закшевський.
У 1926—1927 роках на стипендію уряду Чехословаччини навчався в Карловому університеті в Празі під керівництвом Вацлава Новотного. У 1932—1933 роках проводив архівні дослідження в Італії (в основному у Ватиканському архіві). У 1932 році перейшов на місце праці в VI державну гімназію і ліцей у Львові. Працював там аж до 1941 року (1937—1941 рр. як директор). 1934 — габілітувався на підставі праці «Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i początkach XIV wieku» і отримав звання доцента Львівського університету.
Із приходом нацистів до Львова у 1941 році був координатором таємної мережі середньошкільної освіти у Львові. Працював у будівельній конторі та простим робітником на будівництві.
Після війни опинився в Торуні, де 30 вересня 1945 року розпочав працю в щойно заснованим Університеті Миколи Коперника. У 1946 році отримав звання надзвичайного професора, а в 1957 — звичайного. 1946—1952 працював також у Вищій педагогічній школі в Гданську.
1948—1950 — продекан, від 1950 до 1952 — декан Гуманітарного факультету Університету Миколи Коперника. У 1950 році організував Об'єднання кафедр історії і в 1952 році став його керівником. Коли Об'єднання було перетворене в Інститут історії, то в 1956—1959 і 1963—1966 роках був його директором. 1956—1962 рр. — проректор з навчальної частини Університету Миколи Коперника в Торуні.
У 1966 році перейшов на емеритуру. Помер 9 квітня 1974 року в Гдині, похований на цвинтарі св. Юрія в Торуні.
Вибрані публікації
ред.- «Przegląd literatury o stosunkach polsko-czeskich za ostatnich Przemyślidów» (Львів 1928),
- «Rzekomy dokument Światopełka pomorskiego z 1180 r.» (1929),
- «Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i początkach XIV wieku (1250—1306)» (Львів 1931),
- «Polityka Jana Luksemburczyka wobec Polski za czasów Władysława Łokietka» (Львів 1933),
- «Wołyń pod rządami Rurykowiczów i Bolesława Jerzego Trojdenowicza» (1933),
- «Stanisław Zakrzewski: zarys biograficzny» (1936),
- «Alians rusko-mazowiecki z drugiej połowy XIII wieku: karta z dziejów Konrada II Mazowieckiego» (1938),
- «Historia Polski i powszechna w krótkim zarysie. Z. 2, Polska dzielnicowa i odbudowa królestwa polskiego. Miasta średniowieczne (wiek XII—XIV)» (1948, опрацювання),
- «Chronologia polska» (1957, редактор, репринт 2007, ISBN 8301149493),
- «Salomea, królowa halicka: karta z dziejów wprowadzenia zakonu klarysek do Polski» (1957),
- «Problem jaćwiński w stosunkach polsko-ruskich» (Торунь 1959),
- «Stanowisko Rusi halicko-wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława Łokietka i jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego» (1962),
- «Udział Rusi halicko-włodzimierskiej w walce książąt na Mazowszu w drugiej połowie XIII wieku» (1962),
- «Polska i Ruś: 1194—1340» (1966),
- «Polityczne plany Konrada I księcia mazowieckiego» (1971).
Джерела
ред.- Ісаєвич Я. Д. Влодарський Броніслав // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Ткачов С. Влодарський Броніслав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 290. — ISBN 966-528-197-6.
- Sławomir Kalembka (red.) Pracownicy nauki i dydaktyki Uniwersytetu Mikołaja Kopernika 1945—2004. Materiały do biografii. — Toruń : Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2006. — S. 744. ISBN 83-231-1988-0. (пол.)
Посилання
ред.- Bronisław Włodarski [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Archiwum Uniwersytetu Mikołaja Kopernika w Toruniu (пол.)
- ↑ https://baza-nazwisk.de/suche.html?data=22258
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних