Історичне товариство у Львові

Історичне товариство у Львові (з 1924 — Польське історичне товариство) — наукове товариство, засноване 14 жовтня 1886 року польським істориком Ксаверієм Ліске для «сприяння розвитку історичних наук, з особливим висвітленням історії Червоної Русі».

Історичне товариство у Львові
Тип асоціація
Засновано 1886
Правовий статус асоціація
Штаб-квартира Варшава
Веб-сайт pth.net.pl

Товариство об'єднувало здебільшого польських львівських істориків, зокрема Освальда Бальцера, Людвіка Фінкеля, Людвіка Цвіклінського. Головним друкованим органом товариства є часопис «Kwartalnik Historyczny» (до 1952 і знову від 2010). Перед Першою світовою війною з товариством співпрацювали також українські вчені: Михайло Грушевський, Олександр Колесса, Мирон Кордуба, Кирило Студинський, Юліан Целевич та ін. У 1880—1890-х рр. активним членом товариства був Іван Франко. У міжвоєнний період товариство було перейменоване на Польське історичне товариство (1924р.), а його співпраця з українськими істориками послабилася. Із 1947р. головний осередок товариства знаходиться у Варшаві. Товариство організовує з'їзди польських істориків, координує регіональні історичні дослідження.

Львівська історична школаРедагувати

Львівська історична школа – умовна назва групи польських істориків, які працювали в останній чверті 19 – на початку 20 ст. у Львові й об'єднувалися навколо Товариства історичного у Львові та його органу "Kwartalnik Historyczny". Серед них були, зокрема, К. Ліске, Т. Войцеховський, О.-М. Бальцер, Л. Фінкель. На відміну від Краківської історичної школи та Варшавської історичної школи представники Львівської історичної школи, не мали чітко вираженої спільної ідеологічної платформи, уникали синтетичних концепцій про загальний хід історичного процесу. Велику увагу приділяли застосуванню в дослідженнях середньовічної історії Польщі методів джерелознавчого аналізу, розроблених німецькою позитивістською (див. Позитивізм в історичній науці) медієвістикою. Деякі праці представників цієї школи (А. Прохаска, Ф. Паппе та ін.) були присвячені окремим питанням історії Українського народу. Усі вони написані переважно в дусі ідеалізації політики польської шляхти[1].

Голови товаристваРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ісаєвич Я.Д. Львівська історична школа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Джерела та літератураРедагувати