Братишів
Бра́тишів — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Розташоване на заході України, на мальовничій горі біля схилів Дністровського каньйону.
| село Братишів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Тлумацький район |
| Рада | Братишівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2625680801 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Населення | 842 |
| Площа | 13,454 км² |
| Густота населення | 62,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78014 |
| Телефонний код | +380 03479 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°55′47″ пн. ш. 25°02′16″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 25.03778° сх. д.Координати: 48°55′47″ пн. ш. 25°02′16″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 25.03778° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78014, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Братишів |
| Карта | |
  Братишів | |
 Братишів | |
| Мапа | |
| |
ГеографіяРедагувати
Братишів розташований на правому березі Дністра за 2 км від центральної автодороги Н18 Івано-Франківськ — Тернопіль, та 28 км від обласного і 9 км від районного центру, межує із селами Нижнів, Антонівка, Олешів, Остриня.
Місцевість цього району характеризується не високими горами, скелястими схилами та пологими галявинами. Річками, цілющими джерелами та водоспадами.
Відомості про селоРедагувати
Перша відома письмова згадка про село припадає на 6 січня 1448 року в записах у книгах галицького суду[1]. Наступна письмова згадка про село припадає на 1459 рік.
ІсторіяРедагувати
В околицях села знайдено місця видобутку і первинної обробки кременю — трипільська культура. Також тут розкопані ґрунтові поховання у гробницях з кам'яних плит — культура кулястих амфор. Знайдена пам'ятка західноподільського культурного типу (друга половина VII — IV ст. до н. е.) курганне поховання — ґрунтовий могильник.
18 серпня 1914 року в селі Братишів розташовувався польовий табір артилерії (дивізіон), що прикривав Січових стрільців біля переправи через Дністер.
У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Олешів Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 1 975 мешканців, з них 1 955 українців-грекокатоликів і 20 поляків[2]
Також село відзначалося під час подій ІІ Світової Війни, як свідомий Український населений пункт, підтримуючи ідеї Самостійної України. Багато вихідців з села були патріотами України, які загинули в лавах УПА. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів.[3]
Пам’яткиРедагувати
В селі зберігся зведений у 1914 р. пам’ятник Тарасові Шевченку.[4]
Громадське життяРедагувати
Активістами села спільно з однодумцями із міста Івано-Франківськ та інших населених пунктів у селі 2007 року була заснована Громадська організація «Я Вибираю Життя»
Організація активно працює в соціальній сфері, над подоланням негативних явищ серед дітей та молоді. Зокрема поширення віл-інфекції, дошлюбних статевих відносин, алко-, наркозалежністю та низьким духовним і моральним рівнем молоді.
В співпраці з навчальними закладами області проводяться просвітницькі лекції та тренінги. Організовуються соціальні акції та інші заходи націлені на профілактику та вирішення проблемних ситуацій серед молоді.
КультураРедагувати
У місцевій школі в 2013 році відкрито музей Григорія Крука.
Релігійне життяРедагувати
В селі існують християнські релігійні громади різних конфесій. Зареєстрована парафія УГКЦ, також проводяться богослужіння церкви Християн віри євангельської ЦХВЄУ.
Відомі людиРедагувати
НародилисяРедагувати
- Крук Григорій Якович (також: Григір Крук, нім. Gregor Kruk, 30 жовтня 1911, Братишів — 5 грудня 1988, Мюнхен, Німеччина) — всесвітньовідомий український скульптор та графік, який працював у Німеччині. Основна тема творчості: історична доля України — понад 300 скульптур різного формату; серед скульптурних робіт «Портрет патріарха Йосипа Сліпого», «Монахиня», «Відпочинок», «Селянське подружжя».
- Небір Володимир (3 червня 1992, с. Братишів[джерело?]) — медик-революціонер, герой Майдану та Війни на сході України, кавалер ордену «За мужність».[5]
- Головатий Михайло Іванович (22.01.1943—2016) — публіцист, гуманітарій, дослідник та історик-краєзнавець.[6][7]
ПомерлиРедагувати
- Мулик Петро — поручник УПА, командир сотень «Зелені» та «Гуцули» ТВ-22 «Чорний ліс».
Пов'язані з БратишевомРедагувати
- Марійка Підгірянка — українська поетка, з 1938 до 1941 р. вчителювала у місцевій школі та проживала у селі
- Степан Чеховський — церковний діяч, слуга Божий, був парохом у 1921—1927 роках.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.167, № 1907 (лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- ↑ Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.
- ↑ Указ Президента України № 319/2015
- ↑ Палюга М. Історія і пісня Михайла Головатого.
- ↑ Боднарчук П. Знавець Станіславова.
ДжерелаРедагувати
- Bratyszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 356. (пол.) — S. 356.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |