Степан Чеховський

український греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий

Степа́н Чехо́вський (ім'я також Стефа́н; 21 серпня[a] 1884, Снятин — 30 червня 1952, Явас) — український греко-католицький священник, довголітній парох с. Біла, жертва радянських репресій. Слуга Божий.

Слуга Божий
о. Степан Чеховський
Чеховський Степан Андрійович
Народився21 серпня 1884(1884-08-21)
Снятин, Івано-Франківська область
Помер30 червня 1952(1952-06-30) (67 років)
Явас, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
 Українська РСР
Національністьукраїнець
Місце проживанняс. Біла, Іваниківка
Діяльністьсвященник
Alma materЛьвівська духовна семінарія, Львівський університет
Посадапарох с. Біла
Термін1927 —1944
Попереднико. Антін Барицький
КонфесіяУкраїнська греко-католицька церква
РідЧеховські
БатькоАндрій
МатиПараскевія Дутчак
У шлюбі зАнна Лушпинська
ДітиЛеонтій, Ілярій, Андрій, Тарас, Леонтина

Життєпис

ред.

Народився 21 серпня 1884 року в м. Снятин на Станиславівщині в сім'ї Андрія Чеховського і Пелагії з дому Дутчак. Навчався в міській школі і Коломийській українській гімназії[1][2]. Восени 1905 року вступив до Львівської духовної семінарії і розпочав навчання на Богословському факультеті Львівського університету. Філософсько-богословські студії закінчив 1909 року, одружився з Анною Лушпинською, дочкою о. Леонтія Лушпинського (1844—1911)[3], пароха в Трибухівцях біля Бучача, і того ж року був висвячений на священника[1].

Душпастирську працю розпочав 1 листопада 1909 року сотрудником у свого тестя о. Леонтія Лушпинського у с. Трибухівці, а після його смерті (†18.08.1911) став адміністратором парафії. 28 лютого 1913 року призначений адміністратором парафії села Висічка, а з грудня цього ж року був також сотрудником парафії в с. Стрілківці. 7 жовтня 1921 року отримав призначення на парафію в с. Братишів на Тлумаччині, де був парохом до 15 липня 1927 року. У 1926—1927 роках виконував обов'язки декана Тлумацького деканату. З 25 жовтня 1927 року — парох у селі Біла Чортківського повіту[4].

Крім священичих обов'язків займався просвітянською та суспільно-громадською працею. Найактивніша діяльність о. Степана випадала на період його душпастирювання в с. Біла. Активізував катехитичну працю і організував захоронку для дітей, запросивши для цієї роботи монахинь Згромадження Пресвятої Родини з Гошева. З ініціативи о. Степана розпочалось відновлення церкви та реконструкція її зі середини. На парафії організував церковний хор та оркестр. Щороку відбувались духовні реколекції під проводом оо. Редемптористів. Організував читальню «Просвіти» і був її головою. Також заснував в селі початкову «Рідну Школу», товариства «Сільський господар» та «Ощадний банк», з послуг яких мали можливість користати селяни Чортківського повіту та робітники[5].

В 1944 році о. Чеховський був змушений виїхати зі своєї парафії до Станиславова і владика Григорій Хомишин призначив його генеральним вікарієм на випадок арешту обох єпископів. Перебуваючи в Станиславові служив у містечку Лисець та селі Іваниківка. Заарештований радянськими органами безпеки 26 січня 1949 року. Звинувачений у проведенні антирадянської агітації. Засуджений 13 липня 1949 року особливою нарадою при МДБ СРСР до 25 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у Мордовській АРСР в селищі Явас. Там у 1952 році, вже будучи важко хворим на рак сечового міхура, мав нагоду зустрітись із митрополитом Йосифом Сліпим, у якого перед смертю сповідався. Митрополит писав до родичів отця Чеховського кілька разів, а також повідомив про його смерть. Помер 30 червня 1952 року[6], місце поховання невідоме.

Беатифікаційний процес

ред.

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Степан Чеховського до лику блаженних[7].

Зауваги

ред.
  1. Дату народження уточнено за: ДАІФО, ф. 631, оп. 1, спр. 589: Метрична книга про народження за 1883-1891 роки церква міста Снятин (тепер Снятинського району), арк. 15зв.

Примітки

ред.
  1. а б Мученики і ісповідники — О. Степан Чеховський… — С. 228.
  2. У 1903/1904 навчальному році навчався в VII класі ІІ Коломийської гімназії: Звіт дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1903/1904. — Коломия 1904. — С. 79.
  3. Lušpyns'kyj Leontij // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 332. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  4. Державний Архів Івано-Франківської області, Фонд 504, Опис 1, Справа 330 «д»: Книга обліку священиків Станиславівської єпархії. — арк. 150.
  5. Мученики і ісповідники — О. Степан Чеховський… — С. 228—229.
  6. Чеховський Степан Андрійович // Реабілітовані історією… — С. 713.
  7. “Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру”. risu.org.ua (англ.). Процитовано 25 червня 2020.

Джерела

ред.
  • Чеховський Степан Андрійович // Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Книга друга / упор., авт. передм. Вардзарук Лук'ян. — Івано-Франківськ: «Місто НВ», 2006. — С. 713.
  • Лабінська-Снігур К. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. — Львів: Свічадо, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-938-021-0
  • Мученики і ісповідники — О. Степан Чеховський // Богословія. — Том 56. — Рим: Українське богословське наукове товарство, 1992. — 228—231.
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)

Посилання

ред.