Борисів (Шепетівський район)
Бори́сів — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району[a] Хмельницької області; населення — 1491 особа (2001). Перша згадка — 1520 рік. У XVI — першій половині XVII ст. замкове село в складі Острозької волості. Розташоване за 38 км від міста Шепетівка та за 122 км на північ від обласного центру.
село Борисів | |
---|---|
Свято-Іоанно-Богословський храм (Борисів) | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Шепетівський район |
Тер. громада | Плужненська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68060190030039274 |
Облікова картка | село Борисів |
Основні дані | |
Перша згадка | 1520 |
Населення | 1491 особа (2001)[1] |
Площа | 5,797 км² [1] |
Густота населення | 257,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30326 |
Телефонний код | +380 3852 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°10′31″ пн. ш. 26°38′53″ сх. д. / 50.17528° пн. ш. 26.64806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
285 м |
Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 122 км |
Відстань до районного центру |
Шепетівка — 38 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с.Плужне, вул. Бортника, 7 |
Карта | |
Мапа | |
Історія
ред.В різні роки, селом володіли різні власники:
- 1520–1530 — кн. Острозький Костянтин Іванович;
- 1530–1539 — кн. Острозький Ілля Костянтинович, син К. І. Острозького;
- 1539–1540 — кнг. Острозька Беата з Костелецьких, дружина І. К. Острозького;
- 1540–1541 — кн. Острозький Костянтин-Василь Костянтинович, син К. І. Острозького, брат І. К. Острозького;
- 1541–1565 — кнг. Острозька Беата;
- 1565–1570 — Ласький Ольбрахт, другий чоловік кнг. Беати Острозької;
- 1570–1574 — польський король Сигізмунд II Август, з 1571 р. острозьким королівським старостою був Дорогостайський Миколай;
- 1574–1608 — кн. Острозький Костянтин-Василь, спочатку як опікун небоги Гальшки Іллівни Острозької, пізніше як її спадкоємець;
- 1608–1615 — кн. Острозький Януш Васильович, син К.-В. Острозького, як опікун дітей та маєтків свого брата Острозького Олександра Васильовича;
- 1615–1618 — кн. Острозький Адам-Костянтин Олександрович, онук К.-В. Острозького, син О. К. Острозького;
- 1618–1619 — кн. Острозький Януш-Павло Олександрович, брат А.-К. Острозького;
- 1619–1621 — кнг. Острозька Анна зі Штемберка, вдова О. К. Острозького, як опікунка дітей Софії, Катерини та Анни-Алоїзи;
- 1621–1654 — кнг. Ходкевич Анна-Алоїза Олександрівна, дочка О. К. Острозького, дружина Яна Кароля Ходкевича;
У другій половині XVII ст. — володіння Замойських і Конецпольських; у 1690 р. село перешло до рук кн. Яблоновських, які посідали його до початку ХХ ст. У XIX — на початку ХХ ст. в складі Плужнянської волості Острозького повіту Волинської губернії. Центр православного приходу.
За адміністративно-територіальними реформами 1923 і 1931 років, село було включене спочатку до Плужненського (1923), а потім Ізяславського (1931) районів Шепетівської округи Української РСР. У 1932 році Ізяславський район став складовою частиною Вінницької області, але за 5 років старий поділ на округи було відновлено. Борисів знову перейов до складу відновленого Плужненського району і знову у межах Шепетівської округи. 1937 року прикордонні округи було ліквідовано і замість них утворено Кам'янець-Подільську область, яка проіснувала під такою назвою до 1954 року і була перейменована на Хмельницьку. За адміністративним поділом, встановленим у роки німецької окупації 1941–1944 років, Борисів був селом Плужненського району Заславського ґебітскомісаріату генеральної округи «Волинь-Поділля». Після повернення радянської влади Плужненський район проіснував ще до 1959 року. Після його ліквідації, Борисів перейшов до складу Ізяславського району Хмельницької області.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1807 осіб, з яких 791 чоловік та 1016 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1466 осіб[4].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,26 % |
російська | 0,67 % |
молдовська | 0,07 % |
Видатні уродженці
ред.- Плютинський Володимир Антонович — організатор сільськогосподарського виробництва, двічі Герой Соціалістичної Праці.
Нотатки
ред.- ↑ До 19 липня 2020 року село входило до складу Ізяславського району, який в результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні 2020 року був ліквідований[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Село Борисів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ Постанова Верховної Ради України про утворення та ліквідацію районів. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Бібліографія
ред.- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання
ред.- Село Борисів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Борисівської сільської ради (doc)
- Погода в селі Борисів [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Список населених пунктів України, Хмельницька область [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Борисів (карта) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].