Заславський ґебіт

За́славський ґебі́т, окру́га За́слав (нім. Kreisgebiet Saslaw) — адміністративна одиниця Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна під час німецької окупації Української РСР протягом Німецько-радянської війни. Адміністративним центром округи було місто Заслав.

Kreisgebiet Saslaw
Заславський ґебіт
Дозвіл на вінчання виданий заступником старости Плужанської районової управи. 22 лютого 1943 року
Дозвіл на вінчання виданий заступником старости Плужанської районової управи. 22 лютого 1943 року
Держава Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Уряд
 - Ґебітскомісар Кнохенгауер, оберфюрер СА[1][2]
Площа
 - Повна 2343[3] км²
Населення (1943)
 - Усього 190,850
Джерело: territorial.de

Ґебіт утворено 1 вересня 1941 року на території Кам'янець-Подільської області.[4] Формально існував до 1944 року.[5] Охоплював територію чотирьох тодішніх районів Кам'янець-Подільської області: Заславського, Плужнянського, Ляховецького і Теофіпольського — та, відповідно, поділявся на чотири райони (нім. Rayons): Заслав (Rayon Saslaw), Плужне (Rayon Plushnoje), Ляхівці (Rayon Lachowzy) і Теофіполь (Rayon Teofipol),[4] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися місцеві жителі або фольксдойчі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати