Ляхівці

село в Закарпатській області, Україна

Ляхі́вці— село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці В'єла.

село Ляхівці
Село Ляхівці
Село Ляхівці
Село Ляхівці
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Громада Середнянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21100150110015950
Облікова картка на сайті ВРУ с.Ляхівці 
Основні дані
Перша згадка 1407
Населення 430 осіб

(за переписом 2001 р.)

Площа 0,6 км²
Поштовий індекс 89452
Географічні дані
Географічні координати 48°33′40″ пн. ш. 22°28′41″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 22.47806° сх. д. / 48.56111; 22.47806Координати: 48°33′40″ пн. ш. 22°28′41″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 22.47806° сх. д. / 48.56111; 22.47806
Середня висота
над рівнем моря
147 м
Місцева влада
Сільський голова Чорнак Руслан Васильович -Голова територіальної громади
Карта
Ляхівці. Карта розташування: Україна
Ляхівці
Ляхівці
Ляхівці. Карта розташування: Закарпатська область
Ляхівці
Ляхівці
Мапа
Мапа

CMNS: Ляхівці у Вікісховищі

Входить до складу Середнянської селищної громади (Середнянської ОТГ- об'єднаної територіальної громади), до якої також входять села: Андріївка (Андрашовці), Анталовці, Верхня Солотвина, Вовкове́, Гайдош, Дубрівка, Ірлява, Кибляри, Лінці, Пацканьово, Худльово, Чабанівка, Чертеж та центр громади- селище Середнє.

Назва

ред.
 
Околиці села

Колишня назва— Лемківці. В джерелах XVст. село відоме під мадярською назвою "Lengyelfalva", що в перекладі означає «Польське село». В XVIст. його назва— «Lagocz». Виходячи з назви, ймовірно, що його заснували вихідці з Польщі (Лемківщини) (лемки) на основі німецького права.

Історія

ред.

Перша письмова згадка про село відноситься до 1407 року, де йдеться про крадіжку вівса підданими Ляхівців із Чертізького хотаря. З цього можна констатувати, що село виникло раніше згаданого часу.

В податкових списках 1427 року Ляхівці не зафіксовані, бо, можливо, були засновані перед цим роком. В XV—XVIст. Ляхівці належали шляхтичам із Палло, родині Добо з Руського, землевласникам із Сюрте, Середнянському замку.

В 1567 році в Ляхівцях було оподатковано 2 селянські господарства, що володіли двома портами. Тоді ж у селі проживали і три желярські родини. В 1588р. оподатковано 5 селянських господарств від 3,5 порти. В кінці XVIст. в село прибули нові переселенці, що збільшило кількість мешканців.

В 1599 році в Ляхівцях нараховувалось 19 селянських домогосподарств, будинки шолтейса, священика і православна церква.

Ляхівці вважалися середнім за величиною селом. Таким воно залишилося в XVII— на початку XVIIIст. В 1715 році в селі нараховувалося 18 домогосподарств, у тому числі 13 залежних селянських і 5 желярських, які, окрім ріллі, обробляли панські виноградники. Джерела XVIIIст. відносять Ляхівці до руських (русинських) сіл.

Церква в с. Ляхівці

ред.
 
Церква Зіслання Святого Духа, с. Ляхівці

Після укладення Ужгородської Унії в 1646р. церква в с. Ляхівці стає греко-католицькою.

Церква зіслання св. Духа. (1796).

У 1751р. за пароха Федора Копчанія в селі була дерев'яна церква в доброму стані, покрита шинґлами, з трьома дзвонами, присвячена св. Козмі і Даміану, освячена єпископом Георгієм Бізанцієм. Філії були в Середньому та у с. Вовкове.

Через 45 років збудували теперішню муровану церкву (на камені над входом вирізано 1804р.— можливо, це дата закінчення будівництва). Це типова базилічна споруда, яка, однак, має певні переваги перед іншими подібними церквами: церкву ще не встигли поштукатурити мармуровою крихтою і вона зберігає привабливість старих фарбованих стін, барокове завершення вежі вкрито фарбованою бляхою. Довкола церкви був кам'яний мур, але Василь Луцьо розібрав той мур і поставив дротяну сітку на бетонних стовпчиках. У 1933р. впродовж 6 місяців розмалювали інтер'єр храму. У 1969 р. провели зовнішній ремонт, а останнє малювання всередині церкви виконав місцевий художник Федір Решетар. У зв'язку зі спорудженням церкви розповідають історію про сина майстра, який упав з вежі при встановленні хреста. Очевидно, це відголосок трагічної події, що справді сталася в Глибокому.

У 1933р. за священика о. Євгена Петрика та куратора Качура збудували дзвіницю: нижній ярус мурований, верхній— каркасний дерев'яний під шатровим дахом. Дзвони виготовив Ф. Еґрі. До церкви за радянських часів перенесли хрест, що його поставив на своєму полі Баб'як за гроші, зароблені в Америці. Інший мурований хрест поставили у 1903 році.

У часи радянської влади та заборони і переслідувань греко-католицької церкви храм передали православним. Так тривало до 90-тих років XX століття. На початку 90-тих років у селі мало місце протистояння між греко-католицькою та православною громадами. На сьогоднішній час у селі продовжують функціонувати як православна, так і греко-католицька громади.

Будівництво нової греко-католицької церкви

 
Церква Пресвятої Трійці в с. Ляхівці

Восени 2015 року, після довгих років очікування на вирішення конфесійного питання греко-католицька громада с. Ляхівці вирішили побудувати новий храм Пресвятої Трійці.

5 грудня 2015 року єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік освятив наріжний камінь під будівництво нової церкви. Вперше за багато років у греко-католиків села Ляхівці з'явилась надія нарешті отримати змогу відправляти богослужіння у власному храмі.

Туристичні, цікаві місця

ред.

- храм св. Духа (1796)

- річка В'єла (Веля)

Інтернет ресурси

ред.

Примітки

ред.