Балин (Кам'янець-Подільський район)
Село Смотрицької селищної територіальної громади Дунаєвського району Хмельницької області, Україна
(Перенаправлено з Балин (Дунаєвецький район))
Ба́лин (пол. Balin, Balinа) — село в Україні, у Смотрицькій селищній територіальній громаді Дунаєвецького району Хмельницької області. Населення становить 2270 осіб. Колишнє містечко.
| село Балин | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Смотрицька селищна громада |
| Код КОАТУУ | 6821880301 |
| Основні дані | |
| Населення | 2270 |
| Площа | 4,356 км² |
| Густота населення | 521,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32440 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д.Координати: 48°52′59″ пн. ш. 26°40′24″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 26.67333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
268 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32440, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с. Балин, вул. Учительська, 16 |
| Карта | |
  Балин | |
 Балин | |
| Мапа | |
| |
ГеографіяРедагувати
Село Балин розташоване вздовж річки Мукша. Через село проходить автомобільна дорога Т 2308.
ІсторіяРедагувати
- Перша письмова згадка датується 15 листопада (24 листопада за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Домарату 40 гривень на село Балина.[1]
- У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залєше і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських[2].
- Балин належить до давніх поселень. 1493 року тут було 32 дими.
- король Польщі Сигізмунд I Старий надав Балин:
- Миколаю Сенявському та його нащадкам чоловічої статі[3]
- після битви під Обертином (22 серпня 1531) — ротмістру Александеру Сенявському, сину Миколая, який в ній відзначився; за сприяння нового власника Балин став містом.
- в Балині зазвичай проходили «збройні пописи» шляхти цілого Подільського воєводства.
- пізніше за часів Речі Посполитої стало королівщиною, центром Балинського староства, до якого також входили передмістя Майдан, село Волощина, присілок Циганівка.[4]
- 1809 року дідич Юзеф Дверницький «відступив» маєток у Балині Іванові (Янові) Богушу — голові подільських судів. Тут у домі Богуша часто мешкав відомий тодішній польський поет Римуальд Корсак (помер 1817 року в містечку Жванчик (нині село Великий Жванчик) — іншому маєтку Богуша).
- 1814 року Балинський маєток за борги було виставлено на продаж, він поділився на дрібні володіння.
Відомі особиРедагувати
- Болбочан Петро Федорович (*5 жовтня 1883 — †28 червня 1919) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Був розстріляний 1919 року на станції Балин Дунаєвецького району. В цьому ж селі Балин було встановлено в 2005 році на його честь пам'ятний знак.
- В 1957 в селі народився Лалак Олександр Миколайович — громадський і політичний діяч, голова ВГО «Всенародний фронт порятунку України».
СтаростиРедагувати
- Миколай Стадніцький (1748-1752)[5]
- Ян Стадніцький — кам'янецький та любачівський каштелян, староста летичівський[6]
- Ян Олександр Конецпольський
ПриміткиРедагувати
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 31.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 85-86. (пол.)
- ↑ Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.)… S. 87
- ↑ E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998.— 243 s.— S. 91. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ Там само. S. 72.
ЛітератураРедагувати
- Балин // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 140—145.
- Balin (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 87. (пол.).— S. 87. (пол.)
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |