Афанасій (Пархомович)
Архієпископ Афанасій (в миру Василь Пархомович; 1 січня 1828, село Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії — 5 вересня 1910) — єпископ Православної Російської Церкви; з 12 листопада 1894 року архієпископ Донський та Новочеркаський.
| Афанасій | |
|---|---|
_1904.jpg) | |
| Релігія: | православ'я |
| Дата народження: | 1 січня 1828 |
| Місце народження: | Полтавська губернія, Російська імперія або Хомутець, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія[1] |
| Дата смерті: | 5 вересня 1910 (82 роки) |
| Місце смерті: | Російська імперія |
| Країна: |
 Російська імперія |
 Афанасій у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився у сім'ї священника Полтавської єпархії; закінчив Полтавську духовну семінарію (у Переяславі); 1853 року — Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я та був призначений інспектором Кишинівського духовного училища; 1856 року — доглядачем останнього.
29 серпня 1858 року висвячений на пресвітера. З 1860 — законовчитель Кишинівської чоловічої гімназії; священник Андріївської церкви при Кишинівській чоловічій та жіночій гімназіях.
19 лютого 1871 року висвячений у сан протоієрея.
З 30 грудня 1875 — виконуючий обов'язки ректора Кишинівської семінарії; з 8 лютого 1885 — ректор. У 1880 році овдовів, залишившись із 5 дітьми.
9 березня 1885 року єпископом Аккерманським, вікарієм Кишинівської єпархії, Августином (Гуляницьким) пострижений у чернецтво з ім'ям Афанасій, на честь Афанасія I, Патріарха Константинопольського; 17 березня висвячений у сан архімандрита.
20 квітня 1885 року призначений єпископом Новгород-Сіверським, вікарієм Чернігівської єпархії, та настоятелем Єлецького Чернігівського монастиря; 9 червня в Олександро-Невській лаврі відбулася його єпископська хіротонія, яку очолив митрополит Санкт-Петербурзький Ісидор (Микільський).
4 березня 1889 призначений єпископом Сарапульським, вікарієм Вятської єпархії, з місцем перебування в Сарапулі[2].
8 листопада 1891 року призначений єпископом Єкатеринбурзьким та Ірбітським.
12 листопада 1894 року переміщений на Донську та Новочеркаську кафедру зі зведенням у сан архієпископа. Відкрив у Новочеркаську відділення Імператорського Православного Палестинського товариства, у якому відділенні головував.
16 вересня 1908 року звільнений на спокій із перебуванням у Гербовецькому Успенському монастирі Кишинівської єпархії (Бессарабія), де помер 5 вересня 1910 року.
Примітки ред.
- ↑ Римский С. В. Афанасий — Москва: Православная энциклопедия, 2009. — Т. 4. — С. 15–16.
- ↑ Булгаков С. В. Настольная книга для священно-церковно-служителей. — Киев, 1913. — С. 1399.
Література ред.
- Римский С. В. Афанасий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. IV. — С. 15—16. — ISBN 5-89572-009-9.(рос.)