Арсеній Іващенко (єпископ)

	Арсеній Іващенко
	Єпископ Кирилівський Арсеній Іващенко
	Єпископ Кирилівський ; вікарій Новгородської єпархії
	Єпископ Кирилівський ; вікарій Новгородської єпархії
18 грудня 1893 — 18 лютого 1903
Попередник:	Назарій Кіріллов
Наступник:	Феодосій Феодосіїв
	Єпископ Каширський ; вікарій Тульської єпархії
	Єпископ Каширський ; вікарій Тульської єпархії
30 травня — 18 грудня 1893
Попередник:	Вікаріатство скасоване
Наступник:	Михаїл Грибановський
Альма-матер:	Херсонська духовна семінарія, Київська духовна академія
Діяльність:	Ректор Катеринославської духовної семінарії
Ім'я при народженні:	Антоній Іващенко
Народження:	січень 1831; село Шамівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, нині - Дмитрівка, Знам'янського району, Кіровоградськкої області, Україна
Смерть:	3 березня 1903; Новгород, Російська імперія
Похований:	Хутинський монастир
Священство:	21 липня 1853
Чернецтво:	5 липня 1853
Єп. хіротонія:	30 травня 1893

Арсе́ній Іва́щенко (в миру Антоній; січень 1831, село Шамівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, нині — Дмитрівка, Знам'янського району, Кіровоградськкої області, Україна — 18 лютого 1903, Новгород, Російська імперія) — викладач Волинської духовної семінарії, інспектор Одеського духовного училища, християнський письменник, агіограф, історик, візантиніст, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії.

Біографія ред.

Антоній Іващенко народився в родині православного священика в січні 1831 в селі Шамівка, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, нині — Дмитрівка, Знам'янського району, Кіровоградськкої області, Україна. Спочатку, з 1843 року навчався в духовній семінарії Херсона, потім в 1849 році вступив до Київської духовної академії (КДА). 5 липня 1853 року Антон Іващенко був пострижений у ченці під ім'ям Арсеній.

21 липня 1853 року Арсеній був висвячений у сан ієродиякона, а 16 серпня того-ж року в сан ієромонаха. 7 жовтня призначений інспектором Одеського духовного училища.

14 червня 1854 переміщений на посаду викладача до Волинської духовної семінарії.

24 березня 1859 переміщений викладачем до Воронезької духовної семінарії.

У 1863 році призначений інспектором тієї ж семінарії з возведенням в сан ігумена.

У 1868 році призначений ректором Полоцької духовної семінарії з возведенням в сан архімандрита.

У 1872 році був призначений членом Комітету духовної цензури в столиці Російської імперії, Санкт-Петербурзі.

У 1886 році призначений настоятелем Московського ставропігійного Заіконоспаського монастиря. Це призначення було успішно використане ним для вивчення грецьких рукописів Московської Синодальної бібліотеки.

З 2 грудня 1889 року — член Московської Синодальної Контори.

30 травня 1893 року в Ісаакієвському соборі Санкт-Петербурга архімандрит Арсеній був хіротонізований на єпископа Каширського, вікарія Тульської єпархії.

З 18 грудня 1893 року призначений єпископом Кирилівським, вікарієм Новгородської єпархії.

Літературні праці отця Арсенія досить численні і головним чином присвячені історії православної церкви на Близькому Сході і на берегах Середземного моря. Багато з них друкувалися в духовних журналах, «Журналі міністерства народної освіти» і «Київській старині».

У 1869-1871 році були надруковані два видання під назвою «Літопис церковних подій», які представляли собою огляд усіх видатних подій церковної історії, починаючи від Різдва Христового до 1879 року (у другому виданні). Для складання її автор користувався матеріалами не тільки друкованими, а й рукописними, що зберігаються в архіві Святійшого Синоду.

Єпископ Арсеній також був почесним членом Казанської духовної академії (1897).

Про його освіченість зустрічається наступний красномовний відгук у пресі:

«... Він зробив з історії церкви стільки, що його праць досить було б для наукової репутації двадцяти єпископам...»

                                      Нова Енциклопедія Слів Брокгауза. Том III, с. 728.

Помер 18 лютого 1903 року в Новгороді.

Бібліографія ред.

«Назаретская обитель в Нежине» // Черниговские губернские ведомости. 1858. № 48-50;
«Черный лес и его окрестности» // Новороссийский календарь, 1859. Од., 1958. С. 421—430;
«Судьба православной греко-италийской Церкви» // Русская беседа. 1859. Кн. 6. С. 53-94;
«Волшебные дела 1760-х гг.» // Воронежские губернские ведомости. 1860. № 19. С. 211—214;
«Заметки о некоторых местностях Воронежской губернии». // там же. № 22. С. 245—248;
«Акт, относящийся к истории Донецкого Предтечева монастыря» // Воронежские епархиальные ведомости . 1860. № 24. С. 265—271;
«Школа… в слободе Лизинавке Острожского уезда» // Там же. № 39. С. 422—424;
«Ерминингельд, царевич Готский» // Тамбовские епархиальные ведомости. Приб. 1862. № 4. С. 158—164;
«Греческая церковь на острове Корфу» // Черниговские епархиальные известия Приб. 1862. 15 янв. С. 65-76;
«Катихизис и катехеты в древней Церкви» // Там же. 15 дек. С. 807—816;
«Состояние Греческой церкви на Ионических островах под владычеством венециан» // ДВ. 1863. Т. 4. С. 271—300;
«Состояние Православной Церкви в Далмации» // Там же. С. 482—496;
«Церковное состояние земель боснийских и герцеговинских XIII—XV столетиях: (Отрывок из лекции по церковной истории славянских народов)» // Там же. Т. 6. С. 319—330;
«Православная Сербская церковь в Венгрии, Славонии и Кроации (XV—XVIII ст.)» // Там же. С. 331—355 (отд. изд.: Х., 1863);
«Дивногорский Успенский монастырь Воронежской епархии» // Памятная книга Воронежской губернии на 1863—1864 г. Воронеж, 1864. С. 3-22;
«Очерки церковной истории греческой общины в Венеции» // ДВ. 1864. Т. 7. С. 164—188;
«Охридский Патриархат» // Там же. Т. 8. С. 493—530;
«Некоторые черты приемов и метода обучения в странах греческих начала XVIII столетия» // Там же. 1865. Т. 10. С. 364—434;
«Состояние Православной Церкви [у русских] в Венгрии в XIV—XVIII ст.» // Там же. Т. 11. С. 165—176;
«Состояние церковных дел у православных жителей Далмации и Устья-Которского в кон. XVIII и начале XIX ст.» // Там же. Т. 12. С. 72-93;
«Греки-униаты острова Кипра в XIII—XIV ст.» // Там же. 1866. Т. 13. С. 477—503;
«Евстафий, митрополит Солунский, XII в.» // Там же. Т. 14. С. 475—501; Т. 15. С. 275—307;
«Состояние христианского населения Сицилии под властью мусульман с половины IX до половины XI ст., или, точнее, с 827 до 1091 г.» // Там же. 1867. Т. 16. С. 536—556;
«Об отношениях Церквей латинской и греческой в период крестовых походов» // ЖМНП. 1867. Т. 133. Отд. 2. С. 499—534;
«Литургия Преждеосвященных Даров» // Воронежские епархиальные ведомости. 1867. № 7. С. 206—215;
«Сведения о христианстве в Крыму до присоединения того края к России» // Там же. Приблизительно 1868. № 5. С. 128—137;
«Судьбы христианства в Южной Аравии от времен апостольских до утверждения магометанства» // ПО. 1868. Т. 25. С. 308—326;
«Святой Максим, Патриарх Константинопольский (1480—1487)» // Там же. С. 394—409;
«Архиепископы и Патриархи сербские с нач. XIII до 2-й пол. XVIII ст.» // Там же. Т. 26. С. 487—506;
«Русские в Венгрии» // ЖМНП. 1868. Июнь. С. 699—716;
«Летопись церковных событий и гражданских, поясняющих церковные от Рождества Христова [до 1868, 1898 г.]». СПб., 1869—1870. 2 т.; 19005;
«Христианство в Северной, или Петрейской, Аравии» // ПО. 1870. № 7. С. 46-70;
«Церковный и политический быт сербов и валахов в австрийских землях с IX в. до настоящего времени» // ЖМНП. 1870. Окт. С. 159—251;
«История православной греческой Церкви на острове Сицилии» // ПО. 1871. Кн. 6. С. 794—818;
«Очерк жизни Феолепта, митр. Филадельфийского († ок. 1325)» // Странник. 1872. № 8. Отд. 1. С. 73-89;
«Еп. Симеон Концаревич († ок. 1769)» // Там же. 1872. № 10. Отд. 1. С. 3-16;
«Михаил Акоминат Хонский, митр. Афинский (XII в.)» // ПО. 1872. № 11. С. 702—738;
«Митрополия о. Родоса в эпоху владычества ордена св. Иоанна Иерусалимского» // Там же. № 12. С. 645—664;
«Готская епархия в Крыму» // ЖМНП. 1873. Янв. С. 60-86;
«Состояние Церкви в Африке в эпоху владычества вандалов» // ХЧ. 1873. Ч. 1. С. 191—239;
«Жизнь и деятельность Каллиста, патриарха Константинопольского» // ПО. 1873. Т. 2. № 6. С. 917—944;
«Климент Аврелий Пруденций, христианский поэт IV века» // Там же. 1873. Т. 2. № 12. С. 933—960;
«История Северо-Африканской Церкви с 534 года до конца её существования» // ХЧ. 1873. Ч. 3. С. 461—531;
«По поводу вопроса об Афонском монастыре святого Пантелеймона». СПб., 1876;
«Греческая Церковь на о. Крите в период венецианского владычества» (1204—1669) // ПО. 1876. № 8. С. 669—722;
«Древнейшие исповедники христианства в Испании» // Странник. 1876. № 10. Отд. 1. С. 31-41;
«О жизни и сочинениях иером. Иосифа Вриенния, греческого проповедника в кон. XIV и 1-й четв. XV ст.» // ПО. 1879. Т. 2. № 5/6. С. 85-138, 403—450 (отд. отт. М., 1879);
«Несколько страниц из истории христианства в Персии» // ХЧ. 1881. Ч. 1. № 5/6. С. 596—666;
«Николай Мефонский, епископ XII в., и его сочинения» // Там же. 1882. Ч. 2. С. 161—175; 1883. Янв./февр. С. 11-26; Март/апр. С. 308—357;
«Макарий, Магнезийский епископ в конце IV и начале V вв., и его сочинения» // Там же. 1883. Ч. 1. Май/июнь. С. 597—632;
«Попытка основания православной архиерейской кафедры в городе Немирове в XVIII столетии.» // Киевская старина. 1883. № 4. С. 883—893;
«Софроний Доброшевич, архимандрит Новой Сербии» // Там же. 1884. № 10. С. 276—304;
«Описание одного рукописного сборника, принадлежавшего некогда библиотеке Синайского монастыря» // ХЧ. 1884. Т. 2. № 7/8. С. 181—229 (отд. отт. СПб., 1884);
«Феофан Керамевс, архиепископ Тавроминский Х в. и проповедник» // Странник. 1884. № 5. С. 3-23; № 6. С. 161—181; № 7. С. 453—473;
«Из Царьграда во святый град Иерусалим» (в 1893 г.) // ДЧ. 1894. Май/июнь. С. 264—295; Авг. С. 623—636 (отд. отт.: Москва, 1894 год).

Переклади ред.

Климент Александрийский, свт. Строматы. Кн. 1 // Воронежские ЕВ. Приб. 1866—1868;
Климент Александрийский, Увещательное слово к язычникам // Там же. 1868. № 9-13;
Михаил Пселл. Похвальное слово св. Симеону Метафрасту // Там же. Приб. 1869. № 5. С. 100—111;
Марк Евгеник, архиеп. Эфесский. Ответ царю Иоанну Палеологу на его недоумения касательно нравственной немощи человека // Странник. 1872. № 7. Отд. 1. С. 32-50;
Геннадий (Георгий) Схоларий, Патр. Константинопольский. Книга о едином в Троице Боге нашем и Творце всего существующего // Там же. 1873. № 5. Отд. 1. С. 112—136;
Феофан Керамевс, архиеп. Таорминский. 3 беседы на воскресные евангелия // Там же. 1884. Т. 2. № 5. С. 3-23; № 6. С. 161—181; № 7. С. 459—473;
Феофан Керамевс, Беседы на 11 воскресных евангелий. М., 1886.

Література ред.

А. Родосский, «Памяти преосвященного Арсения» («Христианское Чтение», 1903, июнь).
Арсений [Архівовано 29 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Православная энциклопедия
Арсений (Иващенков) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Арсений (Иващенко) на сайте «Русское православие»