Феодосій (Феодосіїв)
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2018) |
Феодо́сій Феодо́сіїв (в миру Микола Іванович Феодосіїв; 3 (15) листопада 1864, Чернігівщина — 20 листопада 1943, Вільнюс) — український релігійний діяч в Литві, Польщі та Вепсляндії. Єпископ Православної церкви Польщі та Російської Православної Церкви. Мав титул архієпископа Віленського і Лідського ПАПЦ (1923-1939), архієпископа Смоленського і Дорогобузького (1908-1919), єпископа Кириловського РПЦ.
| Феодосій Феодосіїв | ||
_%D1%83_%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B8._1925.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 2 травня 1923 — грудень 1939 | ||
| Церква: | Православна церква Польщі | |
| Попередник: | єпархія скасована | |
| Наступник: | єпархія скасована; Елевферій (Богоявленський) | |
| ||
| 15 лютого 1908 — 1919 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Петро (Дугов) | |
| Наступник: | Євсевій (Нікольський) | |
| ||
| 3 вересня 1907 — 15 лютого 1908 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | вікаріатство засноване | |
| Наступник: | Андронік (Нікольський) | |
| ||
| 23 березня 1903 — 3 вересня 1907 | ||
| Церква: | Російська православна церква | |
| Попередник: | Арсеній (Іващенко) | |
| Наступник: | Іоанікій (Дячков) | |
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія | |
| Науковий ступінь: | кандидат богослов'я | |
| Діяльність: | священник, Oriental Orthodox bishop | |
| Ім'я при народженні: | Микола Феодосіїв | |
| Народження: | 3 (15) листопада 1864 Чернігівщина, Україна | |
| Смерть: | 20 листопада 1943 (79 років) Вільнюс, Литва | |
| Похований: | собор Свято-Духового монастиря (церква Святого Духа), Вільнюс | |
| Священство: | 23 березня 1903 | |
| Чернецтво: | 13 грудня 1987 | |
| Хто висвятив у єпископа | Гурій (Охотін) | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Біографія ред.
Навчався в Новгород-Сіверському духовному училищі Чернігівської єпархії, а потім у Чернігівській духовній семінарії (1886). 1890 - закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослів'я.
Після закінчення академії, призначений учителем Чернігівського духовного училища. З 1893 - помічник доглядача.
13 грудня 1897 пострижений в чернецтво, а 25 грудня висвячений у сан ієромонаха.
З 1898 інспектор Мінської духовної семінарії.
1899 - призначений ректором Тульської духовної семінарії, зведений у сан архімандрита.
23 березня 1903 архієпископом Новгородським Гурієм Охотіним хіротонізований на єпископа Кирилівського, в хіротонії брав участь єпископ Ямбурзький Сергій (Страгородський).
1905 - єпископ Феодосій відвідав своє кафедральне місто Кирилов.
З 3 вересня 1907 - єпископ Тихвинський, перший вікарій Новгородської єпархії.
З 15 (28) лютого 1908 року, - єпископ Смоленський і Дорогобузький.
31 вересня 1912 року зустрічав в Успенському кафедральному соборі Смоленська імператора Миколу II, який прибув в місто з усією родиною в рамках святкування 100-річчя Російсько-французької війни 1812 року.
Був учасником Помісного Собору Російської Православної Церкви в 1917-1918 рр.
1918 на Паску возведений у сан архієпископа. У тому ж році переїхав до Києва, де брав участь в управлінні церковними справами.
З 1920 тимчасово керував Одеською єпархією, де переслідувався московськими окупаційними силами.
1923 емігрував до Речі Посполитої, до міста Варшави. Тама перейшов до юрисдикції Православної церкви Польщі, з 2 травня 1923 - архієпископ Віленський і Лідський ПАПЦ на оупованих територіях Литви. На цій катедрі замінив депортованого з Польщі російського шовініста, архієпископа Елевферія Богоявленського.
1928 - за поданням воєводи Вільнюського Владислава Рачкевича нагороджений Орденом Відродження Польщі[1].
Восени 1939, після окупації Польщі з боку союзних військ гітлерівської Німеччини та СССР, Віленська область передана до складу російської зони окупації Литві. Тоді ж у Вільнюс повернулися громадянина СССР, митрополита Елевферія Богоявленського. Митрополита Феодосія у грудні 1939 примусили перейти під юрисдикцію Московської патріархії - в сані архієпископа на спокої. Проживав до кінця своїх днів у віленському Свято-Духовому монастирі.
Помер 20 листопада 1943 у звільненому від комуністів Вільнюсі. Похований у Вільнюсі, в соборі Свято-Духового монастиря.
Твори ред.
- З питання про читання восьмого члена Символу Віри: (Відповідь старообрядцю) / Упоряд. Моск. Микол. едіновір. монастиря єп. Феодосій. - Москва: тип. Е. Лісснер і Ю. Романа, 1889. - 24 с.
- Краса природи з пастирської точки зору / єром. Феодосій. - Чернігів: тип. Губ. правл., 1898. - 44 с .; 23.
- «Послання коханим чадам Смоленська і всієї пастви Смоленської» // «Додаток до Церковних Відомостей». 1911 № 23, с. 957.
Примітки ред.
- ↑ G.J. Pelica: Kościół prawosławny w województwie lubelskim (1918—1939). Lublin: Fundacja Dialog Narodów, 2007, s. 393. ISBN 978-83-925882-0-7.