Відкрити головне меню

Антун (Анте) Боначич (хорв. Antun Bonačić , нар. 12 червня 1905, Спліт  — пом. 29 вересня 1948) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Відомий виступами за клуб «Хайдук», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Молодший брат футболіста Мірко Боначича.

Ф
Антун Боначич
Bonačić-Antun.jpg
Особові дані
Народження 12 червня 1905(1905-06-12)
  Спліт, Австро-Угорщина
Смерть 25 вересня 1948(1948-09-25) (43 роки)
  СФРЮ
Прізвисько Тончі
Громадянство Хорватія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1922–1933 Югославія «Хайдук» (Спліт) 58[1] (21)
1928–1929 Франція «Олімпік» (Марсель) 8 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1924–1931 Югославія Югославія 8 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єраРедагувати

Дебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука» 15 травня 1922 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Спліта» (5:0). Виступав у команді з невеликими перервами до 1933 року. Був одним з провідних гравців клубу разом з такими футболістами, як брат Мірко Боначич, Янко Родін, Отмар Гаццарі, Миховил Боровчич Курир, Любомир Бенчич, Вінко Радич, Шиме Подує, Велько Подує, Лео Лемешич, Мирослав Дешкович, що протягом багатьох років складали стабільний кістяк команди. Багаторазовий чемпіон футбольної асоціації Спліта.

В 1927 році здобув з командою перший титул чемпіона Югославії. В короткотривалому турнірі для шести учасників «Хайдук» на два очка випередив белградський БСК. Антун зіграв у чотирьох матчах змагань і забив чотири голи. По завершенні сезону чемпіон отримав можливість зіграти у новоствореному міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи. У першому раунді змагань «Хайдук» двічі поступився віденському «Рапіду» (1:8, 0:1).

В сезоні 1928—1929 років Антун встиг пограти у складі французького «Олімпіка» із Марселя. Став переможцем Південно-східної ліги, зіграв за команду 7 матчів у яких відзначився трьома голами. Також став аматорським чемпіоном Франції. Переможці регіональних ліг змагались у фінальному турнірі, що проходив у квітні 1929 року. Боначич встиг зіграти у матчі проти клубу «Бестіден» із Бордо (5:0), після чого повернувся на батьківщину, тому у другому матчі групи і у фіналі він не грав[2].

Одразу повернувшись до «Хайдука», Боначич вдруге здобув звання чемпіона Югославії у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Та федерація футболу визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очка. Анте зіграв у всіх десяти (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату і забив 5 голів. Тричі футболіст був срібним призером чемпіонату в 1924, 1928 і 1933 роках.

Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1922—1933 роках 253 матчі і забив 118 м'ячів[3]. Серед них 58 матчів і 21 гол у чемпіонаті Югославії, 17 матчів і 26 голів у чемпіонаті Спліта, 2 матчі у Кубку Мітропи, 6 матчів і 6 голів у Кубку югославської федерації, 170 матчів і 65 голів у інших турнірах і товариських іграх.

Два брати Антуна виступали у складі «Хайдука». Вищезгаданий Мірко Боначич також був зіркою команди. А ще один з братів Єрко Боначич зіграв за команду 7 матчів (і забив 9 м'ячів) в кінці 20-х років[4].

Загинув 29 вересня 1948 року при спробі незаконно перетнути кордон з Італією.

Виступи за збірнуРедагувати

1924 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (0:2). Це був унікальний матч, у якому за збірну зіграли 10 гравців «Хайдука», лише воротар Драгутин Фридрих представляв загребський ХАШК (провідним воротарем «Хайдука» у той час був італієць Отмар Гаццарі). Загалом зіграв за збірну 8 матчів і забив 2 голи.

Виступав у складі збірної Спліта. Зокрема, у 1924 і 1925 роках у складі збірної міста (до якої, щоправда, входили лише представники «Хайдука») ставав срібним призером Кубка короля Олександра, турніру для збірних найбільших міст Югославії. За підсумками чемпіонату 1924 року Анте став найкращим бомбардиром змагань з п'ятьма забитими м'ячами.

Статистика виступівРедагувати

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Югославія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28.09.1924 Загреб Югославія   0 – 2   Чехословаччина товариський матч -
13.06.1926 Коломбо Франція   4 – 1   Югославія товариський матч -
10.05.1927 Бухарест Румунія   0 – 3   Югославія Кубок короля Олександра 1
31.07.1927 Белград Югославія   1 – 1   Чехословаччина товариський матч -
28.06.1929 Загреб Югославія   3 – 3   Чехословаччина товариський матч -
28.10.1929 Прага Чехословаччина   4 – 3   Югославія товариський матч -
04.05.1930 Белград Югославія   2 – 1   Румунія Кубок короля Олександра 1
25.10.1931 Познань Польща   6 – 3   Югославія товариський матч -
Усього Матчів 8 Голів 2

Статистика виступів у кубку МітропиРедагувати

Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1927 1/4 14.08.1927
Відень
  Рапід (Відень) 8:1   Хайдук (Спліт)
2 1927 1/4 21.08.1927
Спліт
  Хайдук (Спліт) 0:1   Рапід (Відень)
Всього у кубку Мітропи 2 0

Трофеї і досягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Лише у фінальному турнірі чемпіонату Югославії і кваліфікації до нього
  2. Виступи «Олімпіка» у чемпіонаті Франції 1929
  3. Профіль на клубному сайті «Хайдука»
  4. Профіль на клубному сайті «Хайдука»
  5. Згідно з книгою 1953 року «Фудбал у Краљевини Југославији» Милорада Сиїча найкращим бомбардиром змагань став Драган Йованович, тому більшість інтернет джерел також вказують найкращим бомбардиром 1925 року Йовановича
  6. Відзначено сезони, у яких футболіст не просто перебував у команді, а зіграв хоча б один матч конкретного розіграшу, що міг іноді складатися лише з 1-2 матчів

ПосиланняРедагувати