Світанок (Роздільнянський район)

село Роздільнянської міської громади Роздільнянського району Одеської області
(Перенаправлено з Андрієво-Іванове)

Світа́нок (у минулому — Андріїво-Іванове, хутір Андрієво-Іванів, Штерн (до 01.02.1945)[3]) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 184 особи. Відноситься до Калантаївського старостинського округу. Відстань до районного центру та цетру громади шосейним шляхом — 34 км.

село Світанок
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130020070549
Облікова картка Світанок (Роздільнянський район) 
Основні дані
Засноване 1944 (80 років)
Населення 184 (01.01.2018)[1]
Площа 0,479[2] км²
Густота населення 409,38 осіб/км²
Поштовий індекс 67463
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°45′6″ пн. ш. 30°20′8″ сх. д. / 46.75167° пн. ш. 30.33556° сх. д. / 46.75167; 30.33556
Середня висота
над рівнем моря
44 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Світанок. Карта розташування: Україна
Світанок
Світанок
Світанок. Карта розташування: Одеська область
Світанок
Світанок
Мапа
Мапа

Історія

ред.

Населений пункт був заснований 1944 року шляхом об'єднання кількох хуторів та включенням до його складу колишнього єврейського та німецького землеробського поселення Штерн («Зоря», Міллер, Ламберт). У 1924 році у Штерні мешкало 67 осіб, у 1943 році — 202[4].

01.02.1945 р. Штерн перейменовано на Андрієво-Іванове на честь Іванова Андрія Васильовича (1888-1927) ‒ члена Київського ревкому у жовтні 1917 р., одного із організаторів Січневого заколоту 1918 р. проти УЦР на заводі «Арсенал»; народного секретаря внутрішніх справ т. зв. Української народної республіки рад; голови Київського губревкому (1919‒1920); члена ЦК КП(б)У (1920‒1927) та політбюро ЦК КП(б)У (1921‒1923); в різний час обіймав посаду голови Київського, Харківського, Одеського (1922-1925) губвиконкомів, член президії і секретар ВУЦВК; член ЦВК та Президії ЦВК СРСР).

Станом на 1 вересня 1946 року хутір Андрієво-Іванів входив до складу Бринівської сільської ради[5].

На 1 травня 1967 року у Андієво-Івановому знаходився господарський центр колгоспу імені Кірова[6].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Калантаївської сільради.

19 вересня 2024 року Верховна Рада України підтримала перейменування села Андрієво-Іванове на Світанок. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[7]

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 217 осіб, з яких 99 чоловіків та 118 жінок.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 192 особи.[9]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 70,83 %
румунська 18,75 %
російська 9,38 %
гагаузька 1,04 %

Примітки

ред.
  1. Паспорт Кіровської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019. [Архівовано 2019-01-17 у Wayback Machine.]
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. [Архівовано 2020-12-14 у Wayback Machine.]
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  4. В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 557. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 386, 880, 1035.
  6. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  7. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.