Вікіпедія

Амброксол

муколітичний та відхаркувальний лікарський засіб

Амброксол (англ. Ambroxol, лат. Ambroxolum) — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі заміщеним бензиламіном[2], та належить до групи муколітичних і відхаркувальних препаратів, що застосовується перорально, парентерально, інгаляційно[3][4] та ректально.[5] По хімічній структурі амброксол є активним метаболітом бромгексину[6][7]. Бромгексин синтезовано на основі дослідження алкалоїду рослини Adhatoda vasica вазицину[6], який давно застосовувався жителями країн Азії як відхаркувальний засіб.[8] Після дослідження бромгексину виявлено, що його метаболіт — амброксол має вищу активність, ніж сам бромгексин. Після встановлення цього факту амброксол був уперше синтезований як самостійний лікарський препарат у лабораторії компанії «Boehringer Ingelheim» та схвалений для застосування у 1978 році під торговою назвою «Лазолван».[9][10]

Амброксол
Систематизована назва за IUPAC
trans-4-(2-Amino-3,5-dibrombenzylamino)-cyclohexanol
Класифікація
ATC-код R05CB06
PubChem 2132
CAS 18683-91-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C13H18Br2N2O 
Мол. маса 378,10 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 75% (перор.), 100% (парент.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 7—12 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЛАЗОЛВАН®,
«Берінгер Інгельхайм Еспана»,Іспанія
UA/3430/04/01
09.12.2013-09/12/2018
МУКОЛВАН
ТОВ«Дослідний завод «ГНЦЛС»,Україна
UA/0713/01/01
18.03.2014-18.03.2019
АБРОЛ®
ТОВ«КУСУМ ФАРМ»,Україна
UA/9928/01/01
07.03.2013-07.03.2018
[1]

Фармакологічні властивості

ред.

Механізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; посиленням секреції глікопротеїнів, що мають у складі нейтральні мукополісахариди; активації руху війок миготливого епітелію дихальної системи[11]; шляхом безпосереднього впливу на II тип пневмоцитів у альвеолах та на клітини бронхіол стимулює виділення легеневого сурфактанту.[2][12][13] Усі ці ефекти призводять до полегшення відходження мокротиння без суттєвого збільшення його кількості[14] та зменшення кашлю.[2][3] При застосуванні амброксолу спостерігається підвищення концентрації в легеневій тканині бета-лактамних антибіотиків, макролідів[2][7], доксицикліну[4][15] та сульфаніламідних препаратів[8] без зменшення концентрації антибіотиків у крові.[11] Амброксол сприяє обмеженню вивільнення арахідонової кислоти, зменшенню вивільнення кисневих радикалів[6] та інгібує хемотаксис нейтрофілів[7], що в сумі дає місцевий протизапальний ефект при застосуванні препарату. Амброксол також має антиоксидантні властивості[6][14] та має здатність стимулювати місцевий імунітет шляхом підвищення активності макрофагів та підвищенню концентрації IgA.[7] Амброксол також має місцевоанестетичну дію[16] та може полегшувати біль у горлі при застосуванні у вигляді пастилок сублінгвально при гострому фарингіті.[17] При проведенні клінічних досліджень у Японії було встановлено, що профілактичне застосування амброксолу (у дозі 45 мг/добу), на відміну від застосування іншого муколітика карбоцистеїну та препарату ребапіміду, зменшує кількість випадків гострих респіраторних інфекцій.[18] Клінічна ефективність амброксолу при пероральному прийомі найчастіше досягається від 4—6 доби від початку застосування препарату.[19] При застосуванні амброксолу у випадку бронхіальної астми та інших хронічних обструктивних захворювань легень не спостерігається збільшення ОФВ1, але спостерігається значне покращення самопочуття та покращення відходження мокротиння.[3] Слід зазначити, що у 2007 році при проведенні клінічних досліджень по ефективності застосування амброксолу та інших муколітиків не було виявлено достатнього клінічного підтвердження ефективності цих препаратів при лікуванні кашлю, що є симптомом пневмонії.[20] Перевагою амброксолу є можливість призначення препарату в різних лікарських формах та методах застосування — перорально, парентерально (внутрішньовенно, внутрішньом'язово, рідше — підшкірно)[2], ректально та інгаляційно. Амброксол може застосовуватися інгаляційно через небулайзер, у тому числі в суміші з бронхолітиками в одній небулайзерній камері.[3]

Фармакодинаміка

ред.

Амброксол добре всмоктується та розподіляється в організмі як після перорального, так і після парентерального застосування, біодоступність препарату складає 75 % при пероральному застосуванні[3] та 100 % при парентеральному введенні. Амброксол добре зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 0,5—3 годин після застосування препарату перорально або парентерально[15], початок дії препарату при інгаляційному застосуванні спостерігається через 30 хвилин після початку інгаляції.[4] Амброксол добре розподіляється в організмі, найвищі концентрації препарату спостерігаються в легенях.[12][15] Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко.[2] Метаболізується амброксол у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат з організму нирками, переважно у вигляді метаболітів. Період напіввиведення амброксолу із плазми крові становить 7—12 годин[15], термінальний період напіввиведення метаболітів становить 22 години, цей час може збільшуватися при важких порушеннях функції печінки[2] та нирок.[15]

Показання до застосування

ред.

Амброксол застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи як у дорослих, так і дітей, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, ларингіти, синусити, риніт, пневмонії, бронхіальна астма, респіраторний дистрес-синдром, муковісцидоз легень; при догляді за трахеостомою; у період підготовки та після проведення бронхоскопії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій.[2] До появи препаратів легеневого сурфактанту амброксол застосовувався як основний метод лікування респіраторного дистрес-синдрому в новонароджених.[12]

Побічна дія

ред.

При застосуванні амброксолу можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:

Протипоказання

ред.

Амброксол протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, у I триместрі вагітності[2], при загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки та станах, при яких спостерігається легенева кровотеча.[7] З обережністю застосовують препарат при печінковій або нирковій недостатності і годуванні грудьми. В Україні амброксол може застосовуватися у дітей від народження.[2]

Форми випуску

ред.

Амброксол випускається у вигляді таблеток по 0,03 г; шипучих таблеток по 0,03 і 0,06 г; таблеток та капсул ретард по 0,075 г; 0,3 % сиропу у флаконах по 100, 120 і 250 мл та 0,6 % сиропу по 120 мл; 0,75 % розчину для приймання всередину та інгаляцій у флаконах по 40 і 100 мл; розчину орального 10 мг/0,2 мл флакон 13 мл з дозувальним пристроєм під торговельною назвою «Респикс Спрей»[22]; 0,3 % розчину для ін'єкцій в ампулах по 5 мл і 0,375 % та 0,75 % розчину по 2 мл; ректальних супозиторіїв по 0,015 і 0,03 г[5]; пастилок по 0,015 г.[23] Амброксол випускається у комбінації з ацетилцистеїном під торговельними назвами «Респикс»[24], «Хелпекс бриз».[14] У комбінації з екстрактом термопсису, гідрокарбонатом натрію та гліцириззинатом натрію випускається під торговельною назвою «Коделак бронхо».[25]; а у комбінації із гвайфенезином, хлорфенаміном та фенілефрином — під торговельною назвою «Колдакт бронхо».[26] У комбінації з лоратадином амброксол випускається під торговельними назвами «Респикс Л[27]», «Пульмолор».[28] У комбінації з карбоцистеїном амброксол випускається під торговельною маркою «Пектолван Ц».[29] Амброксол разом із рокситроміцином входить до складу комбінованого препарату «Роксин».[30]

Синтез препарату

ред.

Амброксол синтезується з парацетамолу та 2-аміно-3,5-дибромобензальдегіду шляхом послідовних каталітичних реакцій.[31]

 
Синтез амброксолу

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л http://compendium.com.ua/akt/65/3330/ambroxolum [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б в г д http://www.rmj.ru/articles_4475.htm [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б " "Амброксол в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  6. ↑ а б в г http://www.apteka.ua/article/2714 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ а б в г д http://xrumer.rmj.ru/articles_4457.htm [Архівовано 4 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ а б http://www.rlsnet.ru/fg_index_id_38.htm [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ http://www.lasolvan.ru/faq_more/faq/products_ingredients.html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ http://www.boehringer-ingelheim.ru/corporate_profile/organisation.html [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ а б в http://msvitu.com/archive/2004/july/article-5-ru.php?print=1 [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ а б в г д http://www.preparatum.ru/ambroksol.html [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ de Mey C. та ін. (2008), Efficacy and safety of ambroxol lozenges in the treatment of acute uncomplicated sore throat, Arzneimittelforschung, 58 (11): 557—68, doi:10.1055/s-0031-1296557, PMID 19137906 (англ.)
  17. ↑ Püschmann S, Engelhorn R. (1978), Pharmakologische Untersuchungen des Bromhexin-Metaboliten Ambroxol, Arzneimittelforschung, 28 (5a): 889—98, PMID 581987 (нім.)
  18. ↑ http://www.antibiotic.ru/index.php?article=1703 [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. ↑ http://www.antibiotic.ru/cmac/2001_3_2/148_text.htm [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. ↑ http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/14651858.CD006088.pub4/abstract [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule/47 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ РЕСПИКС® СПРЕЙ. mozdocs.kiev.ua. Процитовано 17 березня 2020.
  23. ↑ Лазолван [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — база нормативно-директивних документів МОЗ України
  24. ↑ РЕСПИКС® таблетки – офіційна інструкція, ціна в аптеках, аналоги, склад, показання, відгуки | Organosyn Life Sciences | Довідник Compendium.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  25. ↑ http://www.vidal.ru/drugs/codelac_broncho__20319 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ http://www.vidal.ru/drugs/coldact_broncho__1285 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ РЕСПИКС Л® таблетки – офіційна інструкція, ціна в аптеках, аналоги, склад, показання, відгуки | Organosyn Life Sciences | Довідник Compendium.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  28. ↑ http://www.apteka.ua/article/44661 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  29. ↑ Пектолван Ц — база нормативно-директивних документів МОЗ України
  30. ↑ Роксин — база нормативно-директивних документів МОЗ України
  31. ↑ http://drugsynthesis.blogspot.co.uk/2011/11/laboratory-synthesis-of-ambroxol_30.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амброксол&oldid=42187250