Небулайзер
Небулайзер — в медицині, прилад для інгаляційної доставки фармацевтичного засобу, який використовується для введення ліків у вигляді туману в легені. Виробляє частинки менші за 5 мкм в діаметрі.[1]
Прилади використовуються для лікування кістозного фіброзу, астми, хронічної обструктивної хвороби легень та інших респіраторних захворювань.
Небулайзери є оптимальними апаратами для доставки ліків при тяжких загостреннях бронхіальної астми, і, окрім цього, дають змогу вирішувати проблеми координації вдиху пацієнта і вивільнення лікувальної речовини.[1]
Осадження аерозолів ред.
У легенях характеристики осадження та ефективність аерозолю залежать від розміру часток чи крапель. Аерозолі, частинки яких в діаметрі 5-10 мкм осаджуються в ротоглотці, гортані і трахеї, 2-5 мкм — в нижніх дихальних шляхах (середніх і дрібних бронхах), 2-0,5 мкм — в альвеолах, менші 0,5 мкм — не осаджуються в легенях взагалі.[2]
Етимологія назви ред.
Термін походить від лат. nebula — туман, хмара і вперше був використаний у 1872 році для назви пристрою, в якому рідина перетворювалась у дрібний аерозоль для інгаляції.[1]
Типи небулайзерів ред.
Небулайзери бувають механічні і електричні. Сучасні небулайзери перетворюють лікарську речовину у аерозоль під дією стиснутого повітря (струменевий, або компресорний небулайзер) або ультразвукових хвиль (ультразвуковий небулайзер).
Для введення лікарських суспензій придатні лише компресорні інгалятори, оскільки ультразвукові можуть руйнувати молекули активної речовини.[1]
Також, небулайзери поділяють на водяні, масляні та водяно-масляні.[джерело?]
Препарати для оральних інгаляцій небулайзером ред.
Для інгаляцій небулайзером при кашлі можуть застосовуватися різні лікарські засоби. Вони призначаються лікарем в залежності від характеристик кашлю.
- препарати для розширення бронхів
- протизапальні засоби
- антибактеріальні та протимікробні препарати
- препарати для розрідження і виведення мокротиння
- гормональні протизапальні та протиалергічні засоби
- протикашльові засоби, а також судинозвужувальні препарати.
Приготовлені для інгаляцій небулайзером розчини потрібно зберігати в холодильнику не більше доби. Для оральних інгаляцій можна застосовувати такі лікарські засоби, як Димедрол, Еуфілін і Папаверин. Використання в небулайзері мінеральних вод, наприклад, «Боржомі», дуже ризиковано і навіть небезпечно для здоров'я.[3]. Як розчинник для лікарських препаратів, що застосовуються для інгаляцій, експерти Національного інституту фтизіатрії і пульмонології рекомендують використовувати тільки спеціальні стерильні розчини, наприклад, розчин натрію хлориду 0,9 %.[4]. При цьому вони посилаються на наказ МОЗ України від 18.05.13 № 398, яким було затверджено нормативи, гармонізовані з аналогічними нормативними актами Європейського агентства лікарських препаратів (European Medicines Agency). Відомий педіатр Євген Комаровський застерігає від використання в небулайзера рідин, які спеціально для цього не призначені[5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Перцева Т. О., Гашинова Е. Ю. Небулайзерна терапія при загостренні бронхіальної астми [Архівовано 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Астма і алергія. Науково-практичний журнал [Архівовано 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] — 2010, № 1-2 [Архівовано 30 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Лещенко С. И. Небулайзерная терапия — современная технология лечения заболеваний дыхательных путей // Укр. пульмонол. журнал. — 2009. — № 2. — С.13
- ↑ Мінеральна вода в інгаляційної терапії небезпечна.
- ↑ В Україні не існує мінеральної води для інгаляцій - Національний інститут фтизіатрії і пульмонології.
- ↑ Доктор Комаровський: наливати в небулайзер мінералку - це як заправити автомобіль сіном.