Вікіпедія

Альянс Сари Вагенкнехт

німецька політична партія

Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість (нім. Bündnis Sahra Wagenknecht – Vernunft und Gerechtigkeit, BSW) — німецька політична партія, заснована 8 січня 2024 року. Створенню партії передувало започаткування однойменної асоціації, заснованої 26 вересня 2023 року здебільшого членами «Лівих» з метою створення в майбутньому нової політичної партії[13][14][15]. Плани про заснування партії було оприлюднено на пресконференції 23 жовтня 2023 року членами Бундестагу від «Лівих» Сарою Вагенкнехт, Амірою Мухамед Алі, Крістіаном Леє, колишнім керівним директором «Лівих» у Північному Рейні-Вестфалії Лукасом Шеном та підприємцем Ральфом Суйкатом[2][16]. Партія скептично ставиться до зеленої політики та підтримки України в російсько-українській війні і має антиміграційну та проросійську позицію[6][17][8].

Альянс Сари Вагенкнехт: за здоровий глузд і справедливість

Bündnis Sahra Wagenknecht – Vernunft und Gerechtigkeit
Країна Німеччина Німеччина
Голова партії Сара Вагенкнехт
Аміра Мохамед Алі[en]
Ген. секретар Крістіан Леє[en][1]
Засновники Сара Вагенкнехт
Аміра Мохамед Алі
Крістіан Леє
Лукас Шен[2]
Дата заснування 8 січня 2024
Штаб-квартира Берлін, Krausenstr. 9-10 10117
Ідеологія лівий популізм[3][4]
лівий консерватизм[5][6]
русофільство[3][7][8]
Позиція від лівої[9][10] до ультралівої[11][12]
Відкололась від «Лівих»
Місць у Бундестазі
10 / 736
Місць у Бундесраті
0 / 69
Місць у Європарламенті
0 / 96
Офіційний сайт bsw-vg.de

Історія ред.

Тло ред.

 
Центральна фігура партії Сара Вагенкнехт

Сара Вагенкнехт, яка вважається визначною лівою політичною діячкою[4][9], входила до німецьких «Лівих», а перед тим — до її партій-попередниць: Соціалістичної єдиної партії Німеччини, до якої вона вступила незадовго до падіння Берлінського муру 1989 року, та Партії демократичного соціалізму, до якої долучилась після возз'єднання Німеччини[6][18]. Її політичні позиції визначають як ліві популістські[11][19]. Попри те, що вона була обіймала посаду співголови «Лівих» з 2015 до 2019 року, розбіжності в позиціях з членами партії, зокрема в поглядах щодо російського вторгнення в Україну 2022 року призвели до спекуляцій про можливий вихід з партії та заснування власної політсили[20][21].

Створення асоціації ред.

Асоціацію «BSW — Für Vernunft und Gerechtigkeit e.V», розташовану в Карлсруе, було внесено до реєстру асоціацій в окружному суді в Мангаймі 26 вересня 2023 року[13]. На початку жовтня понад 50 членів партії подали заяву про виключення Вагенкнехт з її лав з метою недопущення заснування її власної партії з використанням ресурсів «Лівих»[22]. Співголова «Лівих» Мартін Ширдеван[en] пригрозив виключенням з партії усім, хто долучиться до заснованої Вагенкнехт асоціації[23].

На пресконференції, що відбулась 23 жовтня 2023 року, асоціацію представили члени Бундестагу від «Лівих» Сара Вагенкнехт, Аміра Мухамед Алі, Крістіан Леє, колишній керівний директор «Лівих» у Північному Рейні-Вестфалії Лукас Шен та підприємець Ральф Суйкат[2][24]. Вагенкнехт і дев'ять її прибічників оголосили про вихід із «Лівих», що означало розформування фракції цієї партії в Бундестазі. Водночас вони вирішили залишитись у фракції в Бундестазі, принаймні до створення партії, запланованого на січень[25][26]. 6 грудня фракція «Лівих» саморозпустилась у зв'язку з полишенням партії Вагенкнехт та дев'ятьма її прибічниками-членами парламенту та, як наслідок, зменшенням кількості членів парламенту з 38 до 28 за необхідних для утримання статусу фракції 37[27][28]. Після цього всі 38 членів Бундестагу, обрані від «Лівих», стали позафракційними. Колишні члени парламентської фракції (нім. Fraktion) захотіли переформуватись у дві групи (нім. Gruppen) у Бундестазі: першу — з 28 депутатів від «Лівих», іншу — з десяти депутатів від Альянсу Сари Вагенкнехт[29]. 2 лютого 2024 року більшість депутатів Бундестагу визнала «Лівих» і «Альянс Сари Вагенкнехт» групами в Бундестазі[30].

Заснування партії ред.

Партію офіційно засновано 8 січня 2024 року, після чого провели двогодинну пресконференцію[31]. Співголовами «Альянсу» стали Сара Вагенкнехт та Аміра Мохамед Алі[32]. Програма партії спочатку базуватиметься на маніфесті однойменної асоціації, детальнішу програму мають оприлюднити перед наступними федеральними виборами[33]. Також BSW має намір узяти участь у червневих виборах до Європарламенту та регіональних виборах у Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі, що відбудуться восени[33][34]. Перша федеральна партійна конференція BSW запланована на 27 січня в Берліні[34]. 1 грудня 2023 року скарбник партії Ральф Суйкат повідомив, що станом на той момент зібрано семизначну суму[35]. Пізніше стало відомо, що за 2023 рік було зібрано 1,4 мільярда євро. З-за кордону надійшло 12500 євро, 5000 євро з яких з-поза меж ЄС; з Росії надійшло два платежі на загальну суму 75 євро, які були здійснені з німецьких рахунків, але російських IP-рахунків[36][37].

Вагенкнехт повідомила, що партія збереже свою нинішню назву до наступних виборів до Бундестагу, які відбудуться восени 2025 року, але пізніше обере нову, яка не міститиме її імені[38].

Позиції ред.

Позиції BSW включають обмеження імміграції, антиглобалізм, опозицію до зеленої політики, припинення військової допомоги Україні та врегулювання російського вторгнення в Україну шляхом переговорів[3][39]. Партія також виступає проти економічних санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на російське вторгнення в Україну, військового альянсу НАТО, заявляючи, що він «сприяє глобальній нестабільності», створюючи «відчуття загрози»[15][40]. Критикуючи урядову політику щодо війни між Ізраїлем та ХАМАСом, Вагенкнехт назвала Газу «в'язницею під відкритим небом»[41]. Окрім цього, партія виступає проти екологічної політики чинної коаліції, яка включає поступову відмову від транспортних засобів із двигунами внутрішнього згоряння та перехід до відновлюваних джерел енергії[15].

Найбільш опозиційно партія налаштована проти попередньої партії її членів, «Лівих» та «Союз 90/Зелені»[42]. Партію визначають як ліву[9][10], ультраліву[11][12], а також «популістську»[17], «ліву популістську»[3][4], «ліву консервативну»[5][6], «економічно соціалістичну»[12], «культурно консервативну»[12] та проросійську в зовнішній політиці[3][7][8].

Вагенкнехт розкритикувала партійне керівництво «Лівих» за потурання тим, кого вона називає «лівими за стилем життя», чия політика інклюзії маргіналізованих спільнот, як вона стверджує, сама маргіналізувала основних виборців «Лівих»[12]. Вона стверджує, що прогресивні люди занадто зосереджені на дієті, займенниках і сприйнятті расизму, і їх недостатньо турбують бідність і постійно зростаюча прірва між багатими та бідними[14]. Вагенкнехт заперечила ярлик «лівої» щодо новоствореної партії, тому що «багато людей сьогодні асоціюють його із зовсім іншим вмістом» та ототожнюють лівих «з елітарними дебатами, які не мають нічого спільного з їхніми справжніми проблемами». Також вона заявила, що бажає звернутись до широкого кола виборців[43].

Вагенкнехт стверджує, що її партія «очевидно не права», натомість є лівою в сенсі «прагнення до більшої соціальної справедливості, хороших зарплат, гідних пенсій» і «зовнішньої політики, яка повертається до традиції розрядки замість того, щоб все більше покладатися на військовий квиток»[44].

Деякі аналітики вважають, що позиція BSW, ліва в економічних питаннях, але ближча до ультраправої в таких питаннях, як імміграція та гендерне розмаїття, може становити загрозу для ультраправої Альтернативи для Німеччини. Попри спільні погляди й щодо таких питань, як експорт зброї в Україну та санкції проти Росії, проти яких Вагенкнехт виступає, вона заявила, що не буде співпрацювати з АдН[12][38].

Найбільш схожими до BSW на міжнародному рівні називають Соціалістичну партію у Нідерландах, яка час від часу займає більш жорстку позицію щодо імміграції, або Комуністичну партію Греції, яка голосувала проти інституціоналізації одностатевих одружень[12].

Відомі члени партії ред.

Депутати Бундестагу ред.

10 депутатів Бундестагу (всі — від «Лівих») приєднались до партії на час оголошення про її заснування[45].

Зображення Депутат На посаді з Примітка
 
 Сара Вагенкнехт 27 жовтня 2009 від Північного Рейну-Вестфалії
Лідер фракції «Лівих» з 2015 до 2019 р.
 
 Аміра Мохамед Алі[en] 24 жовтня 2017 від Нижньої Саксонії
Лідер фракції «Лівих» з 2019 до 2023 р.
 
 Александер Ульріх[en] 18 жовтня 2005 від Рейнланд-Пфальцу
Крістіан Леє[en] 27 жовтня 2021 від Північного Рейну-Вестфалії
 
 Севім Дагдален[en] 18 жовтня 2005 від Північного Рейну-Вестфалії
 
 Андрей Гунько[en] 2009 від Північного Рейну-Вестфалії
 
 Жаклін Настіч[en] 24 жовтня 2017 від Гамбургу
 
 Алі Аль-Дайламі[en] 26 жовтня 2021 від Гессену
 
 Клаус Ернст[en] 18 жовтня 2005 від Баварії
 
 Джессіка Татті[en] 24 жовтня 2017 від Баден-Вюртембергу

Інші відомі члени ред.

Фабіо Де Масі[en], колишній депутат Європейського парламенту з 2014 до 2017 року, та Томас Ґейзель[en], колишній мер Дюссельдорфу (2014—2020) та член СДПН, очолять список партії на майбутніх виборах до Європарламенту[32]. Партія представлена у парламентах трьох земель: членом Палати депутатів Берліну Александером Кінґом[de], депутатом Парламенту Гамбургу Метіном Кая[de] та членом Ландтагу Рейнланд-Пфальцу Андреасом Гартенфельсом[de][46][47][48]. Також до партії входять автор пісень, музичний продюсер і колишній член Бундестагу Дітер Дем[en] та колишні депутатки Бундестагу Пія Циммерманн[de] та Сабіне Циммерманн[en][49][50].

Примітки ред.

  1. ↑ Parteigründung in Berlin. Tagesspiegel (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  2. ↑ а б в Was bedeuten Wagenknechts Pläne für die Politik?. Tagesschau (німецькою) . 23 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  3. ↑ а б в г д New populist party shakes up German political establishment. Deutsche Welle (англійською) . 8 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
  4. ↑ а б в German hard-left icon set to start a new populist party. Politico (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 11 січня 2024.
  5. ↑ а б Rente, Migration, Russland: Das will die neue Wagenknecht-Partei. Frankfurter Rundschau (німецькою) . 11 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
  6. ↑ а б в г Sahra Wagenknecht: German politician launches 'left-wing conservative' party. BBC (англійською) . 8 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
  7. ↑ а б Що відомо про нову “проросійську” партію у Німеччині і в чому її небезпека. Європейська правда (українською) . 3 листопада 2023. Процитовано 11 січня 2024.
  8. ↑ а б в Germany’s New Far-Left Party Targets Voters Angry With Scholz. Bloomberg (англійською) . Процитовано 12 січня 2024.
  9. ↑ а б в New left-wing German political party headed by Sahra Wagenknecht could draw votes from far-right AfD. Euronews (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 11 січня 2024.
  10. ↑ а б Germany Has a New Player in Left-Wing Politics. Where Does It Stand on China?. The Diplomat (англійською) . 3 листопада 2023. Процитовано 11 січня 2024.
  11. ↑ а б в Germany’s new party on the far left may eat into the far right. The Economist (англійською) . 11 січня 2024. Процитовано 11 січня 2024.
  12. ↑ а б в г д е ж Germany's new far-left party could challenge far-right AfD. Deutsche Welle (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 11 січня 2024.
  13. ↑ а б Register-Eintrag enthüllt Namen: Wagenknecht-Partei könnte „BSW“ heißen. Frankfurter Rundschau (німецькою) . 10 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  14. ↑ а б Leftist Upstart Threatens to Shake Up German Politics. The New York Times (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 11 січня 2024.
  15. ↑ а б в Germany: Sahra Wagenknecht launches new political party. Deutsche Welle (англійською) . 8 січня 2023. Процитовано 11 січня 2023.
  16. ↑ Wagenknecht beginnt mit Gründung eigener Partei. rbb24 (німецькою) . 23 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  17. ↑ а б Germany's far-left star quits post-Communists to found populist party. Reuters (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  18. ↑ Wagenknecht and Díaz disrupt left-wing politics in Germany, Spain. Euractiv (англійською) . 8 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  19. ↑ Populist Left Leader Moves to Launch New German Party. Voice of America (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  20. ↑ Німецьким лівим загрожує розкол через розбіжності у питанні санкцій проти РФ. Європейська правда (українською) . 19 вересня 2022. Процитовано 13 січня 2024.
  21. ↑ Germany’s Die Linke on verge of split over sanctions on Russia. The Guardian (англійською) . 19 вересня 2022. Процитовано 13 січня 2024.
  22. ↑ Linken-Mitglieder wollen Wagenknecht ausschließen. Tagesschau (німецькою) . 9 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2023.
  23. ↑ Linken-Chef droht Wagenknechts Gefolgsleuten mit Parteiausschluss. Berliner Zeitung (німецькою) . 22 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  24. ↑ Bündnis Sahra Wagenknecht: Was sie mit ihrer künftigen Partei vorhat. Frankfurter Rundschau (німецькою) . 23 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  25. ↑ Wagenknecht tritt mit neun Getreuen offiziell aus Linkspartei aus – und verkündet neue Partei. Der Spiegel (німецькою) . 23 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  26. ↑ Wagenknecht und Verbündete vollziehen Bruch mit der Linkspartei. Deutschlandfunk (німецькою) . 23 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  27. ↑ German Left Party dissolves parliamentary faction after key member breaks away. Politico (англійською) . 6 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  28. ↑ Німецькі "Ліві" офіційно розпустили парламентську фракцію після виходу "подруги Путіна". Європейська правда (українською) . 6 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  29. ↑ Seit Mitternacht ist die Linke im Bundestag Geschichte. Der Spiegel (німецькою) . 6 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  30. ↑ Bundestag erkennt Linke und BSW als neue Gruppen an. Stuttgarter Zeitung (німецькою) . 2 лютого 2024. Процитовано 5 березня 2024.
  31. ↑ Wagenknecht will mit neuer "Volkspartei" die Politik prägen. Süddeutsche Zeitung (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  32. ↑ а б Neue Partei mit vagem Programm. Deutschlandfunk (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2023.
  33. ↑ а б "Ein bisschen auch ein historischer Tag". Tagesschau (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  34. ↑ а б Wagenknechts neue Partei gegründet – Europawahl als erstes Ziel. Der Spiegel (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  35. ↑ Neue Wagenknecht-Partei will Ende Januar ersten Parteitag abhalten. Die Zeit (німецькою) . 1 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  36. ↑ Neue Wagenknecht-Partei startet mit praller Kasse – und tatkräftiger Hilfe eines Millionärs. Frankfurter Rundschau (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  37. ↑ Wagenknecht-Partei startet mit 1,4 Millionen Euro. Die Zeit (німецька) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  38. ↑ а б German opposition figure launches a new party that may have potential against the far-right. Associated Press (англійською) . 8 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
  39. ↑ Icon of German Left vows to save democracy, launches new party. Reuters (англійською) . 8 січня 2024. Процитовано 13 січня 2022.
  40. ↑ German firebrand politician quits far-left Die Linke to set up her own party. The Guardian (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  41. ↑ Germany’s new left movement slams government’s policy on Mideast conflict. Anadolu Agency (англійською) . 23 жовтня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  42. ↑ Start für die One-Woman-Show. Deutschlandfunk (німецькою) . 6 грудня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  43. ↑ Partei von Sahra Wagenknecht will sich nicht „links“ nennen. Frankfurter Allgemeine Zeitung (німецькою) . 27 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.
  44. ↑ "Natürlich nicht rechts". Süddeutsche Zeitung (німецькою) . 25 жовтня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  45. ↑ Wagenknecht und Co. treten aus. Die Tageszeitung. 23 жовтня 2023. Процитовано 18 січня 2024.
  46. ↑ Alexander King verlässt seine Partei. Tagesspiegel (німецькою) . 27 жовтня 2023. Процитовано 19 січня 2024.
  47. ↑ Neue Wagenknecht-Partei: Diese Hamburger sind dabei. Hamburger Abendblatt (німецькою) . 8 січня 2024. Процитовано 19 січня 2024.
  48. ↑ Wagenknecht-Bündnis im rheinland-pfälzischen Landtag vertreten. SWR (німецькою) . 15 січня 2023. Процитовано 19 січня 2024.
  49. ↑ Bündnis Sahra Wagenknecht: Diether Dehm schickt Protestbrief an neue Parteispitze. Berliner Zeitung (німецькою) . 13 січня 2024. Процитовано 19 січня 2024.
  50. ↑ Wagenknechts Frau in Sachsen: „Damals gab es den Trend, wir holen Wessis, die sind schlauer“. Berliner Zeitung (німецькою) . 11 січня 2024. Процитовано 19 січня 2024.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альянс_Сари_Вагенкнехт&oldid=41934243