Вікіпедія

Альберт Елліс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Елліс.

Альберт Елліс (англ. Albert Ellis; 27 вересня 1913, Піттсбург — 24 липня 2007, Нью-Йорк) — американський психолог і когнітивний терапевт, автор раціонально-емоційної поведінкової терапії (англ. rational emotive behavior therapy), підходу в психотерапії, який розглядає негативні емоції і дисфункціональні поведінкові реакції як такі, що з'являються не внаслідок власне досвіду, а внаслідок інтерпретації[ru] цього досвіду, тобто як результат неправильних когнітивних установок — ірраціональних вірувань (англ. «irrational beliefs» — див. Модель ABC[ru]). Також був відомий як сексолог і один з ідеологів сексуальної революції.

Альберт Елліс
англ. Albert Ellis
Народився 27 вересня 1913(1913-09-27)[1][2][…]
Піттсбург, Пенсільванія, США
Помер 24 липня 2007(2007-07-24)[1][2][…] (93 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
·ниркова недостатність[4]
Поховання Вудлон
Країна  США
Діяльність behaviour therapist, психолог, cognitive scientist, секс-просвітник, письменник-документаліст
Alma mater Колумбійський університет
Тічерс-Коледжd
Міський університет Нью-Йорка
Сіті Коледж
Баруський коледж
Галузь клінічна психологія
Нагороди
Особ. сторінка albertellis.info
Не плутати з Альберт Еліс.

Створив і був президентом Інституту Альберта Елліса (The Albert Ellis Institute [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.]).

У 1982 році був визнаний другим за впливовістю психотерапевтом світу, після Карла Роджерса[5] (третім названо Зигмунда Фрейда); у 1993 році — першим (Елліс, Роджерс, Бек)[6]. Заслужено ділить з А.Беком[7] лаври піонерів когнітивного підходу.

Біографія ред.

Альберт Елліс ріс найстаршою дитиною в єврейській родині в Піттсбурзі (штат Пенсільванія), куди його батьки емігрували з Росії в 1910 році. Батьки перебралися в Нью-Йорк і розлучилися, коли хлопчикові було 12 років. Все подальше життя Елліса пов'язане з цим містом. Він закінчив університет (бакалаврат у сфері бізнесу) і по закінченні деякий час пробував займатися бізнесом і літературною працею, але незабаром зацікавився психологією. Наприкінці 30-х рр. він вступає на відділення клінічної психології Колумбійського Університету (ступінь магістра в 1943 р.), захищає дисертацію (Ph.D., 1946) і отримує додаткову психоаналітичну підготовку в інституті Карен Хорні. Елліс зазнав значного впливу Карен Хорні, а також Альфреда Адлера, Еріха Фромма та Гаррі Саллівана, але до середини 1950-х розчарувався в психоаналізі і зайнявся розробкою власного підходу. У 1955 р. цей підхід отримав назву раціональної терапії.

Елліс заснував і тривалий час очолював Інститут Альберта Елліса в Нью-Йорку, до тих пір, поки рада організації не зняла його із займаної посади. Альберт Елліс незважаючи на повну глухоту продовжував активну роботу незалежно. 30 січня 2006 нью-йоркський суд ухвалив рішення про незаконність зміщення його з посади[8].

24 липня 2007 року, у віці 93 років Альберт Елліс помер.

Наукова і практична діяльність ред.

Альберт Елліс більшу частину свого життя присвятив психотерапевтичній практиці і консультуванню: спочатку непрофесійно, потім — як психоаналітик. Пізніше він розчаровується в психоаналізі і публікує статтю «Telepathy and psychoanalysis: a critique of recent findings», що містить критичні зауваження з приводу антинаукової містики і окультизму в психологічній літературі.

У 1950-1960-х роках Елліс створює основи раціонально-емоційної поведінкової терапії (РЕПТ) та її центральної моделі виникнення емоційних розладів — Модель ABC. Протягом усього життя вчений розвиває це новий напрям психотерапії, приділяючи особливу увагу дослідній перевірці істинності основних положень теорії та ефективності використовуваних терапевтичних методів[9].

За своє життя Елліс встиг опублікувати понад 50 книг і близько 500 статей[10], заснував інститут і школу для дітей з викладанням основ РЕПТ, провів безліч лекцій і семінарів, знайшов прихильників і послідовників[11].

Дослідження сексуальних стосунків і кохання ред.

Раціонально-емоційна, поведінкова терапія (РЕПТ) ред.

Раціонально-емоційна, поведінкова терапія (РЕПТ) (раніше — «РТ» та «РЕТ»[12]) являє собою «теоретично несуперечливий еклектизм»[13] різних психотерапевтичних методик: когнітивних, емоційних і поведінкових. Відмінністю РЕПТ є поділ всіх емоцій, які відчуває людина, на раціональні (продуктивні) та ірраціональні (непродуктивні, деструктивні, дисфункціональні), причиною яких є ірраціональні вірування (іноді — «ірраціональні переконання», англ. «irrational beliefs»).

Оскільки Елліс починав свій шлях психотерапевта як психоаналітик, не дивно, що на його погляди глибоко вплинули ідеї таких психоаналітиків як Карен Хорні і Альфред Адлер. Однак Елліс згодом розійшовся в поглядах з психоаналізом, і в результаті, за твердженнями авторів і прихильників, РЕПТ є гуманістичною формою терапії[14], наслідком чого є один з основних терапевтичних принципів РЕПТ — безумовне прийняття («безумовне позитивне ставлення» в термінології К. Роджерса) терапевтом клієнта як особистості при збереженні критичного ставлення до його негативних вчинків.

Більше того, описуючи ставлення РЕПТ-терапевта до клієнта, Елліс на перше місце ставить всю тріаду Роджерса. Крім цього в списку йдуть гумор (тільки там, де він доречний; гумор як іронічно-веселе ставлення до життя, але не жарти на адресу особистості, почуттів, думок і вчинків клієнта), неформальність (але не розвага на сеансах психотерапії, які проводяться за гроші клієнта), обережний прояв безмірної теплоти до клієнта (надмірне емоційне співпереживання теж шкодить). Елліс визначав роль РЕПТ-терапевта як авторитетного і надихаючого вчителя, який намагається навчити своїх клієнтів, як бути своїм власним терапевтом після закінчення формальних сеансів.

Справедливість основних теоретичних положень і терапевтична ефективність РЕПТ підтверджуються безліччю експериментальних досліджень[15].

РЕПТ поділяється на загальну РЕПТ (націлена на навчання клієнтів раціональній поведінці в проблемних областях) і переважну РЕПТ (навчити клієнтів самодопомозі, використовуючи методи РЕПТ).

Модель ABC ред.

Модель ABC (іноді — «A-B-C») виникнення психічних розладів стверджує, що дисфункціональні емоції, що позначаються буквою «C» («наслідки», англ. consequences), виникають не під впливом «активуючих подій» (іноді — «активатори» літера «A», англ. activating events), а під впливом ірраціональних вірувань (іноді — «переконання», буква «B», англ. beliefs), що формулюються у формі абсолютистських вимог або «повинностей» (англ. demands)[16].

Ключем до позитивних змін у моделі вважається виявлення, аналіз і активне заперечення ірраціональних вірувань (відповідає етапу «D» в розширеній моделі ABCDE — англ. disputation) з подальшим закріпленням результатів («E», англ. end result)[17]. Для цього клієнтів навчають зауважувати і розрізняти дисфункціональні емоції і шукати їхні когнітивні причини.

Психологічне здоров'я та його критерії за РЕПТ ред.

Для психологічно здорової людини характерна філософія релятивізму, «побажання»;

Раціональні похідні від цієї філософії такі:

  1. оцінка — визначення неприємності події (замість драматизації);
  2. толерантність — я визнаю, що неприємна подія сталося, оцінюю її неприємність і намагаюся змінити або, якщо неможливо змінити, приймаю ситуацію і займаюся втіленням у життя інших цілей (замість «я цього не переживу»);
  3. прийняття — я приймаю те, що люди недосконалі і не зобов'язані поводитися не так, як зараз, я приймаю, що люди занадто складні і мінливі, щоб можна було давати їм глобальну категоричну оцінку, і я приймаю умови життя такими, які вони є (замість осуду);

Похідні названі як раціональні, тому що зазвичай вони сприяють досягненню людьми своїх цілей або формуванню нових, якщо колишні цілі не можуть бути здійснені.

Таким чином, основні критерії психологічного здоров'я людини:

  • Дотримання власних інтересів.
  • Соціальний інтерес.
  • Самокерування.
  • Висока толерантність до фрустрації.
  • Гнучкість.
  • Прийняття невизначеності.
  • Відданість творчим заняттям.
  • Наукове мислення.
  • Прийняття себе.
  • Ризикованість.
  • Відстрочений гедонізм.
  • Антиутопізм.
  • Відповідальність за свої емоційні розлади.

Нагороди та премії ред.

Релігійні та філософські погляди ред.

Альберт Елліс у своїх релігійних переконаннях дотримувався агностицизму, стверджуючи, що Бога «найпевніше немає», але при цьому не заперечуючи можливості його існування. У книзі «Секс без вини» (Ellis A. Sex Without Guilt. — NY: Hillman, 1958) вчений висловив думку про те, що релігійні догми, що вводять обмеження на вираження сексуальних переживань, часто негативно позначаються на психічному здоров'ї людей.

Основні філософські погляди Елліса вписуються в рамки концепцій гуманізму і стоїцизму. У своїх книгах та інтерв'ю вчений часто цитував своїх улюблених філософів: Марка Аврелія, Епіктета[18] та інших.

Вплив на науку та культуру ред.

Література ред.

Російською ред.

Англійською ред.

  • Sex and the Single Man; Lyle Stuart, Inc. 1963 — 63-13723
  • Homosexuality: causes and Its Cures; Lyle Stuart. 1965
  • A Guide to Rational Living; Wilshire Book Company. 1975 — ISBN 0-87980-042-9
  • How to Live With a Neurotic; Wilshire Book Company. 1979 — ISBN 0-87980-404-1
  • When AA doesn't Work For You: Rational Steps to Quitting Alcohol; Barricade Books. 1992 — ISBN 0-942637-53-4
  • The Art and Science of Rational Eating; with Mike Abrams Ph.D. and Lidia Abrams Ph.D.; Barricade Books. 1992 — ISBN 0-942637-60-7
  • How to Cope with a Fatal Illness; with Mike Abrams Ph.D.; Barricade Books. 1994 — ISBN 1-56980-005-7
  • How to Keep People from Pushing Your Buttons; with Arthur Lange. Citadel Press. 1995 — ISBN 0-8065-1670-4
  • Alcohol: How to Give It Up and Be Glad You Did; with Philip Tate Ph.D. See Sharp Press. 1996 — ISBN 1-884365-10-8
  • How to Control Your Anger Before It Controls You; with Raymond Chip Tafrate. Citadel Press. 1998 — ISBN 0-8065-2010-8
  • The Secret of Overcoming Verbal Abuse: Getting Off the Emotional Roller Coaster and Regaining Control of Your Life; with Marcia Grad Powers. Wilshire Book Company. 2000 — ISBN 0-87980-445-9
  • Overcoming Destructive Beliefs, Feelings, and Behaviors: New Directions for Rational Emotive Behavior Therapy; Prometheus Books. 2001 — ISBN 1-57392-879-8
  • Overcoming Procrastination: Or How to Think and Act Rationally in Spite of life's Inevitable Hassles; with William J. Knaus.
  • Feeling Better, Getting Better, Staying Better: Profound Self-Help Therapy For Your Emotions; Impact Publishers. 2001 — ISBN 1-886230-35-8
  • The Road to Tolerance: The Philosophy of Rational Emotive Behavior Therapy; Prometheus Books. 2004 — ISBN 1-59102-237-1
  • The Myth of Self-Esteem; Prometheus Books. 2005 — ISBN 1-59102-354-8

Повна бібліографія(англ.)

Примітки ред.

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119117665 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б https://www.nytimes.com/2007/07/25/nyregion/25ellis.html
  5. ↑ Стаття в New-York Times [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] від 16 грудня 2006 року.
  6. ↑ Warner, Ronald E. [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] A Survey Of Theoretical Orientations Of Canadian Clinical Psychologists [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]. Canadian Psychology/Psychologie canadienne, Volume 32, Issue 3 (Jul)
  7. ↑ Холмогорова А.Б. . — № 3.
  8. ↑ Див. Кампанія «Справедливість Альберту Еллісу» [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.] і Блог [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Див., наприклад. Елліс А. Перегляд основ раціонально-емотивної терапії (РЕТ) — Еволюція психотерапії: Збірник статей. Т. 2. Осінь патріархів: психоаналітично орієнтована і когнітивно-біхевіоральна терапія / Під ред. Дж. К. Зейга / Пров. з англ. — М.: Незалежна фірма «Клас», 1998.
  10. ↑ Бібліографія А. Елліса. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  11. ↑ www.albert-ellis-friends.net. Архів оригіналу за 8 жовтня 2007. Процитовано 27 січня 2019.
  12. ↑ Зміну назви було зумовлено як розширенням самої теорії, так і застосованих терапевтичних методів. Остаточна назва (РЕПТ) з'явилася в 1993 році
  13. ↑ Вислів належить Вінді Драйдену — див. Dryden, 1987
  14. ↑ Див., наприклад, Елліс А., Драйден У. Практика раціонально-емоційної поведінкової терапії. — СПб.: Мова, 2002. — стор. 19-20
  15. ↑ Дослідження Бекхеда (1970); ді Лорето (1969); Гроссака, Армстронг (Armstrong) і Луссива (Lussiev) (1966); Карсту і Трекслера (1970); Криппнера (1964); Лафферті та ін. (1964); Молтсбі (1970а, 1970b); Шарму (1970) і Зингле (1965) та багато пізніших досліджень.
  16. ↑ Про уточнення моделі див. Елліс А., Драйден У. Практика раціонально-емоційної поведінкової терапії. — СПб.: Мова, 2002. — стор. 24-32
  17. ↑ Але варто також відзначити, що і поведінкові зміни також впливають на зміну когнітивних установок. — Докладніше див. Елліс А., Драйден У. Практика раціонально-емоційної поведінкової терапії. — СПб.: Мова, 2002. — стор. 46-49
  18. ↑ Див., наприклад тут [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Див. також ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберт_Елліс&oldid=37797307