Акопян Акоп Мнацаканович

Ако́п Мнаца́канович Акопя́н (вірм. Հակոբ Հակոբյան Մնացականի; нар. 29 травня 1866, Гянджа — пом. 13 листопада 1937) — вірменський радянський письменник, основоположник вірменської пролетарської літератури. Народний поет Вірменської РСР та Грузинської РСР (з 1923).

Акоп Акопян
Հակոբ Հակոբյան
Народився	17 (29) травня 1866 Гянджа, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	13 листопада 1937(1937-11-13)[…] (71 рік) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання	Пантеон Ходживанка
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Національність	вірмен
Діяльність	письменник
Мова творів	вірменська
Напрямок	революційний романтизм
Жанр	оповідна поезіяd
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Акопян Акоп Мнацаканович у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї ремісника в м. Гянджі (Кіровабад). Виключений з гімназії за вільнодумство; працював на нафтових промислах, був службовцем Тифліського банку.

Поштова марка СРСР 1966 р., присвячена сторіччю поета

Громадська діяльність

Громадська і літературна діяльність тісно пов'язана з революційною боротьбою пролетаріату. Акопян — один з перших пропагандистів марксизму у Вірменії. Член РСДРП з 1904.

Творча діяльність

Писати почав 1893. Вірші Акопяна (збірки «Пісні праці», 1906; «Революційні пісні», 1907) знаменували народження вірменської пролетарської поезії. Поеми «Новий ранок» (1909), «Червоні хвилі» (1911) присвячені революційному рухові на Закавказзі; «Рівність» — твір про майбутнє соціалістичне суспільство — є зразком революційного романтизму у вірменській літературі. В 1914, за прикладом Горького, об'єднав революційних письменників, видавав перші вірменські альманахи: «Альбом робітника», «Червоні гвоздики». Соціалістичне перетворення Вірменії малює в поемах: «Боги заговорили» (1922), «Ширканал — більшовик» (1924), «Волховбуд» (1928), «Астхік» (1934) та ін. Широко відомі його літературні спогади та «Спогади агітатора».

Перекладач Пушкіна, Горького, Бєдного та ін. Вірші Акопяна перекладено українською, російською, грузинською, азербайджанською мовами.

Твори

• Українські переклади — В кн.: Тичина П. Г. Вибрані твори, т. 3. К., 1947;
• В кн.: Радянська література народів СРСР. К., 1952;
• Російські переклади — Сочинения. М., 1956.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Луначарсний А. В. Акоп Акопян. В його кн.: Статьи о советской литературе. М., 1958;
• Саркисян Г. А. Акоп Акопян. Ереван, 1956.

Посилання

• Акопян, Акоп [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Акопян Акоп [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]