Відкрити головне меню

Пантеон Ходживанка

Вірменське меморіальне кладовище у Тбілісі

Пантеон Ходживанка (вірм. Խոջիվանք; груз. ხოჯივანქი) — вірменське меморіальне кладовище і архітектурний комплекс в північно-східній частині району Авлабарі в Тбілісі, Грузія. Місце поховання відомих вірменських письменників, митців та громадських діячів.

Пантеон Ходживанка
Пантеон Ходживанка
Інформація про цвинтар
41°41′54″ пн. ш. 44°49′07″ сх. д.H G O
Країна Flag of Georgia official.svg Грузія
Розташування Тбілісі, Авлабарі
Відкрито 1655
Адреса:
1/26 Zhoneti St

Пантеон Ходживанка. Карта розташування: Грузія
Пантеон Ходживанка
Пантеон Ходживанка
Пантеон Ходживанка (Грузія)
Вхід до Пантеону Ходживанка
Вірменський Пантеон Тбілісі та собор Самеба
Могили, вірменський Пантеон Тбілісі
Розкопки біля Пантеону Ходживанка
Епітафії у вірменському Пантеоні Тбілісі
Епітафії у вірменському Пантеоні Тбілісі
Монумент на могилі Раффі
Монумент з Пантеону Ходживанка

Він складався з величезного меморіального кладовища і Вірменської церкви Пресвятої Богородиці (церква св. Аствацаціна). Церкву і більшу частину кладовища було зруйновано в 1937 році, а в період між 1995 і 2004 роками більша частина решти кладовища була зруйнована, коли будувався собор Святої Трійці (також відомий як собор Самеби). Невелика частина, що залишилася разом з деякими переміщеними надгробками, збереглася як вірменський Пантеон Тбілісі.

Зміст

ПередісторіяРедагувати

Ця ділянка землі з давніх часів належала роду Бебутів і спочатку була їх родовим кладовищем.

Назву Ходживанк утворено з імені одного з Бебутів, засновника обителі — Ходжі-Бебута (він же Ашхарбек Бебутов, Аслан Мелік-Бебут), який був сином Бебут Бека.

Батько Ашхарбека Бебутова — Бебут Бек осів у Тифлісі та отримав 1621 (за іншою версією — 1612) року від Шаха Персії Аббаса I грамоту на землеволодіння.

Збереглася складена грузинською і перською мовами грамота царя Ростома, згідно з якою скарбник грузинського царя XVII століття Ростома Картлі (1633-1658) з Дому Багратіоні, керуючий чеканщиками монет Ходжа Бебут звернувся до царського двору з проханням про дозвіл побудувати церкву на родовій усипальниці, що знаходиться:

«...на міському кладовищі в напрямку Авлабар, під горою Махата.»

Цар виділив також місце для саду, розташованого поруч з їх усипальницею, вище храму. Грузинська редакція грамоти була складена рукою мдіван-мцігнобара Біртвела Туманішвілі і датується 1654 роком.

Будівництво і розбудоваРедагувати

Церкву Сурб Аствацацин (Смиренного Аслана) було збудована 1104 року. Зберігся церковний будівельний напис що і нині перебуває в Історико-етнографічному музеї м. Тбілісі:

«В літо вірменське 1104-е, волею Божою я, Ходжа Бебут, брат мій Хатин, і дружина моя Лалі побудували цю святу церкву Сурб Аствацацин (Смиренного Аслана).»

Цей запис, скоріше, свідчив про початок розбудови.

Церква Сурб Аствацацин, присвячена Святій Богородиці, була гарна, мала огорожу і квітучий сад навколо. Пізніше, право володіння цією ділянкою Бебутами були підтверджені Теймуразом II і Іраклієм II. Син Бебут-Бека — Аслан Мелік-Бебут, який був скарбником грузинського царя Ростома Картлі з Дому Багратіоні, розширив цвинтар, побудував водогін, посадив дерева.

1655 року церква св. Аствацаціна була побудувана і названа Ходживанк на честь засновника, якого грузинський цар Ростом називав - Ходжа Бебут (Великий Бебут). Пізніше цвинтар теж називався Ходживанк.

1899 року цвинтар був огороджений масивною стіною, на той час він став найбільшим вірменським цвинтарем у Тбілісі. Кількість поховань в період до його руйнування склала більше 90 000.

Руйнування кладовищаРедагувати

У 1934 р, після наказу Лаврентія Берії, цвинтар почали активно руйнувати; були підірвані споруди вірменського монастиря Ходживанк, знищені всі каплиці і склепи. Все це тривало до 1938 р. У підсумку, на місці цвинтаря з'явився тбіліський міський парк Дружби. Завдяки зусиллям художника Гіго Шарбабчяна і архітектора Рубена Агабаба вдалося врятувати кілька могил, які перебували поруч з могилою Раффі. І тільки 17 березня 1962 р. із зібраних на території колишнього кладовища надгробків і трупів на цьому місці був відкритий Пантеон вірменських письменників і громадських діячів. Нині на цій території стоїть кафедральний собор Святої Трійці Грузинської Православної Церкви. 9 листопада 2002 році відкрито нинішня територію пантеону "Ходживанка".

Були знищені багаті пам'ятники з рідкісних сортів мармуру і скромні надгробки бідняків, мармурові та кам'яні хачкари. Зникли металеві решітки прекрасної ковальської роботи. Спеціальні бригади НКВС Грузії, підлеглі Берії, денно і нощно глумилися над могилами, мародерствували, вишукуючи коштовності в усипальницях. Цвинтар рівняли із землю. Все це тривало до 1938 року.

Так кам'яний літопис припинив своє існування. Лише невелику частину поховань вдалося врятувати, перенісши останки на інші кладовища. Були врятовані, зокрема, надгробок з могили О. Туманяна і обеліск Раффі.

Історія міста Тбілісі позбулася важливого джерела - матеріалів старого міського кладовища. Ні переписані в 20-і роки і опубліковані у Відні А. Еремяном епіграфії другої половини XIX і початку ХХ століття, ні збережені окремі ходживанкскі надгробки в Історико-етнографічному музеї м Тбілісі не можуть дати більш-менш цілісного уявлення про функціонувавший принаймні з XVI століття цвинтар. За словами того ж Єремяна:

«в Ходживанку були тисячі гранітних, мармурових скульптур і стел, тисячі коротких, але хвилюючих написів, сумних віршів і чотиривіршів»

Руйнування залишків кладовища продовжилося між 1995 і 2004 роками під час будівництва Троїцького тбіліського собору Святої Трійці (Тбілісі) «Могили предків». Так 1994 року саме в тому місці, де стояла підірвана церква Сурб Аствацацин, було освячено закладний камінь і почато будівництва грузинської православної церкви Самеба.
 2001 року групою невстановлених осіб на кладовищі був здійснений черговий акт вандалізму і святотатства щодо вірменських поховань. Були розбиті і розкидані надгробки, зірвані і викрадені таблички з них, вкрадені мармурові плити з семи могил діячів вірменської культури. Зловмисниками також був перевернутий постамент на могилі Раффі.[1]

Відомі похованняРедагувати

Ім'я Дата Професія Надгробок
Газарос Агаян 18401911
Письменник, педагог, фольклорист, історик, мовознавець і громадський діяч
 
Акоп Агхабаб 1926
Поет
Акоп Акопян 18661937
Поет
Ісахак Аліханян 1946
Театральний актор, режисер
Арцруні Григор 18451892
Засновник і видавець газети «Мшак»
 
Баграт Айвазян 18631937
Письменник, педагог
Ашхарбек Бебутов
Засновник меморіалу «Ходживанк»
Василь Бебутов[en] 17911858
Генерал Російської Імперії
Нікол Думан 18671914
Військовий лідер, член партії «Дашнакцутюн»,
народний герой Вірменії.
Аршак Гавафян (Кері)[en] 1916
Військовий лідер, командир федаїнів
Дарчинян Саркис 19472013
Архівіст, Арт-фотограф, Автор книги:
вірм. «Թիֆլիս. Հայկական ճեպանկարներ»
укр. «Тифліс. Вірменські етюди / ескізи»;
та
статей про вірменські споруди у старому Тіфлісі
Симон Заварян[en] 18661913
Один з засновників «Дашнакцутюн»
Дживані (Степан Левонян) 18461909
Композитор, співак
Вано Ходжабекян 18751922
Художник-графік
Олександр Манташев[en] 18421911
Нафтовий магнат і благодійник
Ольга Майсурян 18611931
Актриса
Мурацан (Григор Тер-Ованесян) 18541908
Письменник
Нар-Дос (Михаїл Ованесян) 18671933
Письменник
Степан Нерсесян 18071884
Художник
Ісай Пітоев 1904
Педагог і філантроп
Перч Прошян 18371909
Письменник і педагог
Раффі (Акоп Мелік Акопян) 18351888
Письменник,
Співець Вірменської Свободи
 
Сос Сосян 19282008
Актор
Ґабріель Сундукян 18251912
Письменник, драматург.
Засновник сучасної вірменської драми
 
Князь Георгій Туманов 18541920
Засновник грузинського театрального товариства і Тифліського коледжу
Князь Михайло Туманов 18181875
Відомий грузинський літератор та перекладач
Ованес Туманян 18691923
видатний вірменський поет і письменник, громадський діяч
 
Геворк Хаквердян 1892
Філолог, лікар, громадський діяч, видавець.
Ґаяне Хачатурян 19422009
Художник
 
Ховнатан Нагаш 1722
Живописець, засновник династії Ховнатаньянів
Мкртум Ховнатаньян 1846
Живописець, з династії Ховнатаньянів
Нікіта Шахназарян
Генерал-лейтенант.
Учасник Російсько-турецької війни (1877–78)
Церенц (Овсеп Шишманян) 18221888
Вірменський письменник, публіцист, лікар і вчитель
 
Олександр Цатурян 18651917
Поет і перекладач
Евангулян Геворк Григорьевич 18431901
Міський голова, юрист, журналист
Макар Екмалян 18561905
Композитор, диригент, автор Вірменської літургії
Олександр Єрицян 18411902
Вірменський письменник, історик, археолог

ПриміткиРедагувати

  1. Вірменські храми і ...

ПосиланняРедагувати