Адміністративний устрій Брусилівського району
Головна стаття — Брусилівський район
Адміністративний устрій Брусилівського району — адміністративно-територіальний поділ Брусилівського району Житомирської області на 1 селищну об'єднану територіальну громаду та 1 сільську раду, які об'єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Брусилівській районній раді (до 2016 року район поділявся на 1 селищну та 18 сільських рад). Адміністративний центр — смт Брусилів[1].
Список громад Брусилівського району ред.
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² |
Місце за площею |
Населення (2001), чол. |
Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Брусилівська селищна громада | смт Брусилів | с. Биків с. Болячів смт Брусилів с. Вільшка с. Водотиї с. Дивин с. Дубрівка с. Долинівка с. Западня с. Карабачин с. Ковганівка с. Краківщина с. Лазарівка с. Малинівка с. Мар'янівка с. Містечко с. Морозівка с. Нові Озеряни с. Озера с. Осівці с. Пилипонка с. Покришів с. Привороття с. Романівка с. Скочище с-ще Скочище с. Соболівка с. Соловіївка с. Старицьке с. Хомутець с. Хом'янка с. Яструбенька с. Яструбна |
Список рад Брусилівського району ред.
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² |
Місце за площею |
Населення (2001), чол. |
Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ставищенська сільська рада | с. Ставище | с. Високе с. Йосипівка с. Костівці с. Ставище |
Список рад Брусилівського району (до 2016 року) ред.
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище
Історія ред.
Район утворено 7 березня 1923 року в складі Білоцерківської округи Київської губернії з 28 сільських рад Брусилівської волості Радомисльського повіту.
13 березня 1925 року зі складу Ставищенського району передано Приворітську та зі складу Коростишівського району — Продубіївську сільські ради. 3 червня 1925 року район увійшов до складу Київської округи.
5 лютого 1931 року до складу району було включено територію ліквідованого Бишівського району.
16 січня 1933 року до складу приміської зони Київської міської ради було передано Музичанську сільську раду.
17 лютого 1935 року до складу відновленого Бишівського району передано Вітрівську, Весело-Слобідську, Вульшинську, Горобіївську, Грузецьку, Козичанську, Левонівську, Лишнянську, Мар'янівську, Мостищенську, Новосільську, Пашківську, Соснівську, Чорногородську, Юрівську, Яблунівську, Ясногородську сільські ради[2].
В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Коростишів Генеральної округи Житомир та складалась з Ковганівської, Краківщинської, Містечково-Брусилівської та Онишпільської сільських управ[3].
11 серпня 1954 року було ліквідовано Болячівську, Височанську, Віленську, Вільшанську, Дубровську, Здвижківську, Йосипівську, Костовецьку, Лазарівську, Морозівську, Осовецьку, Пилипонську, Покришівську та Старицьку сільські ради.
10 червня 1958 року відновлено Лазарівську сільську раду. 20 березня 1959 року зі складу Попільнянського району передано Турбівську, Соболівську, Лучинську, Королівську, Гнилецьку, Озерську, Сущанську та Скочищенську сільські ради.
11 січня 1960 року територію Гнилецької сільської ради передано до складу Соболівської, Сущанської — до складу Лучанської сільської ради. 23 травня 1960 року Вільнянську сільську раду передано до складу Коростишівського району.
30 грудня 1962 року район ліквідовано, сільські ради передано до складу Коростишівського району.
4 травня 1990 року район відновлено у складі Брусилівської селищної та Водотиївської, Дивинської, Карабачинської, Містечківської, Новоозерянської, Озерської, Приворітської, Романівської, Скочищенської, Соболівської, Соловіївської, Ставищенської, Хомутецької, Яструбеньківської сільських рад Коростишівського району.
21 червня 1991 року в складі району утворено (відновлено) Осовецьку, 14 листопада 1991 року — Покришівську та Лазарівську сільські ради[2].
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 1 селищна та 18 сільських рад.
28 липня 2016 року в складі району було утворено Брусилівську селищну територіальну громаду, внаслідок чого припинили існування Брусилівська селищна та Водотиївська, Дивинська, Карабачинська, Лазарівська, Містечківська, Морозівська, Новоозерянська, Озерська, Осівецька, Покришівська, Приворотська, Романівська, Скочищенська, Соболівська, Соловіївська, Хомутецька, Яструбеньківська сільські ради[4].
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року[5], до його складу входили одна селищна громада та одна сільська рада.
Примітки ред.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 6 вересня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 617-618. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 6 вересня 2020.
- ↑ Брусилівська селищна рада Житомирська область, Брусилівський район. Верховна Рада України. Процитовано 8 вересня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 вересня 2020.