Карабачинська сільська рада

колишня сільська рада в Брусилівському районі Житомирської області, Україна

Карабачинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Брусилівському і Коростишівському районах Білоцерківської і Київської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Карабачин.

Карабачинська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Білоцерківська округа
Київська округа
Київська область
Житомирська область
Район Брусилівський район
Коростишівський район
Адм. центр с. Карабачин
Утворена 1923 року
Ліквідована 28 грудня 2016 року
Код КОАТУУ 1820982000
Облікова картка Карабачинська сільська рада 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Бортнічук Тетяна Йосипівна
Територія та населення
Площа 24,43 км²
Населення 309
Густота 12,65 осіб/км²
Населені пункти с. Карабачин
Контактні дані
Адреса вул. Шевченка, 1, с. Карабачин, Брусилівський р-н, Житомирська обл., 12622
Мапа

Населені пункти ред.

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення ред.

Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 145 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 1 043, жінок — 1 102; етнічний склад: українців — 2 145. Кількість господарств — 496, з них, неселянського типу — 3[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 375 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 309 осіб[2].

Склад ради ред.

Рада складалася з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради ред.

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Погоріла Тетяна Миколаївна Сільський голова, 1965 року народження, освіта 26.03.2006 31.10.2010
Бортнічук Тетяна Йосипівна Сільський голова, 1971 року народження, освіта вища, член Партії регіонів 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]

Історія ред.

Створена 1923 року в с. Карабачин Водотиївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року на в підпорядкуванні ради значаться виселки Загребля, Запольський, Титаренків, Хоружої, Шимонець та хутори Капань і Козаченків, котрі, на 1 жовтня 1941 року, не перебувають на обліку населених пунктів[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Брусилівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Карабачин[5].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Коростишівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Карабачин[6].

Припинила існування 28 грудня 2016 року через об'єднання до складу Брусилівської селищної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області[7].

Входила до складу Брусилівського (7.03.1923 р., 4.05.1990 р.) та Коростишівського (30.12.1962 р.) районів[4].

Примітки ред.

  1. Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року (PDF). Інститут історії України НАН України (українська) . Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2022.
  2. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 31 серпня 2022.
  3. rada.gov.ua
  4. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 77, 282, 285, 302, 311, 471, 485, 500. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 30 серпня 2022.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 166. Процитовано 31 серпня 2022.
  6. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 31 серпня 2022.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.