Брусилівський район

колишній район у Житомирській області (Україна)

Бруси́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Білоцерківської, Київської округ, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у смт Брусилів.

Брусилівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Brusilov coa.png Flag of Brusylovsky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область: Білоцерківська округа
Київська округа
УСРР
Київська область Київська область
Житомирська область Житомирська область
Код КОАТУУ: 1820900000
Утворений: 7 березня 1923 року, 4 травня 1990 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 14943 (на 1.01.2018)
Площа: 625 км²
Густота: 23,9 осіб/км²
Тел. код: +380-4162
Поштові індекси: 12600—12645
Населені пункти та ради
Районний центр: Брусилів
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Смт: 1
Села: 35
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Рафальська Ніна Анатоліївна
Голова РДА: Бакуменко Сергій Олександрович[1]
Вебсторінка: Брусилівської РДА
Брусилівської райради
Адреса: вул. Короленка, 2, смт. Брусилів, Брусилівський р-н, Житомирська область, 12601
Мапа

Commons-logo.svg Брусилівський район у Вікісховищі

Найменший за площею район Житомирської області — його територія охоплює 0,6 тис. км². В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної об'єднаної територіальної громади та 1 сільської ради, які включають, окрім селища міського типу, 36 сіл. Населення на 1.08.2013 становило 15 330 осіб. Утворено (відновлено) район 4 травня 1990 року. У 2020 році район було ліквідовано.

ГеографіяРедагувати

Брусилівський район був розташований у південно-східній частині Житомирської області.

Радомишльський район Київська область
(Макарівський район)
Київська область
(Макарівський район)
Коростишівський район   Київська область
(Макарівський район)
Попільнянський район Київська область
(Фастівський район)

Територія району — горбиста рівнина (відроги Придніпровської височини), розчленована широкими долинами річок. Найбільша річка району — Здвиж, на якій знаходиться Водотиївське водосховище. Корисні копалини: торф, пісок, глина, мергель, граніт. Ґрунти переважно темно-сірі та сірі лісові.

ІсторіяРедагувати

Історично Брусилівський район був утворений в 7 березня 1923 року у складі Білоцерківської округи, 1925 року був переданий до складу Київської округи, 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру, 27 лютого 1932 року увійшов до складу новоствореної Київської області.

До складу Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року в результаті поділу Київської області. В ньому було 34 населених пункти, які підпорядковувалися 28 сільським радам. До складу району входили Вільнянська, Віленська, Здвижківська сільські ради, які нині належать до Коростишівського району, і не входили Скочищенська, Соболівська, Гнилецька, Озерська, Биківська та Западнянська сільські ради, які тоді належали Корнинському району.

У зв'язку з адміністративно-територіальною реформою 1957—1962 років, 30 грудня 1962 року район ліквідовано, населені пункти передані до складу Коростишівського району.

Брусилівський район відновлено 4 травня 1990 року[2]. Таке рішення було обумовлено переселенням на територію сучасного Брусилівського району мешканців Народицького району Житомирської області, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[3].

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на селищну територіальну громаду та сільську раду, які об'єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Брусилівській районній раді. Адміністративний центр — смт Брусилів[4].

ЕкономікаРедагувати

На території району розвинена харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і лако-фарбної продукції та сільське господарство, яке спеціалізується на рослинництві та тваринництві. У смт Брусилів працює цех з переробки льону. Не зважаючи на те, що сільськогосподарське виробництво займає в районі провідне місце, значна увага приділяється розвиткові переробної галузі. В районі працює завод з переробки молока, який виробляє широкий асортимент продукції: молоко пастеризоване, масло, казеїн, ряжанку, кефір, сметану, вершки пастеризовані, глазуровані сирки. У районі працюють 2 цехи з виробництва ковбасних виробів та приватне підприємство з виробництва рибної продукції.

Провідну роль в наповненні місцевого бюджету відіграє торгівля. «Брусилівський базар» відомий ще з давніх-давен своїми недільними ярмарками, на які з'їжджаються виробники та торговці з Житомирщини, Київщини, Вінниччини, Хмельниччини, Черкащини та інших регіонів України. Він і понині розташований у тому ж місці, де і колишній міський ринок за часів Речі Посполитої, а саме на шляху «від Кракова до Кийова».

У районі 3 відділення банків.

НаселенняРедагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 8237 1797 869 2376 1872 1266 57
Жінки 9927 1720 787 2264 2259 2615 282


ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Брусилівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,53 % (проголосували 7 905 із 12 442 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,28 % (4 765 виборців); Юлія Тимошенко — 16,93 % (1 338 виборців), Олег Ляшко — 10,23 % (809 виборців), Сергій Тігіпко — 2,88 % (228 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,76 %.[6]

Культура і освіта, здоров'яРедагувати

У районі 24 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, одна ДЮСШ, 12 ФП, 6 ФАП та 6 амбулаторій, лікарня, поліклініка. Крім районного будинку культури, є 17 клубів та 12 сільських Будинків культури, 26 бібліотек, історико-краєзнавчий музей, дитяча музична школа.

Пам'яткиРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати