Відкрити головне меню

Брусилівський район

район у Житомирській області (Україна)

Бруси́лівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на південному сході у Житомирській області. Наймолодший за часом створення і найменший за площею район. Його територія охоплює 0,6 тис. км². Адміністративним центром району є селище міського типу Брусилів. В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної об'єднаної територіальної громади та 1 сільської ради, які включають окрім смт ще 36 сіл. Населення становить 15 330 осіб (на 1.08.2013). Утворено (відновлено) район 4 травня 1990 року.

Брусилівський район
Brusilov coa.png Flag of Brusylovsky raion in Zhytomyr oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1820900000
Утворений: 4 травня 1990
Населення: 14943 (на 1.01.2018)
Площа: 625 км²
Густота: 23,9 осіб/км²
Тел. код: +380-4162
Поштові індекси: 12600—12645
Населені пункти та ради
Районний центр: Брусилів
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Смт: 1
Села: 35
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: Житомирська область, смт. Брусилів, вул. Короленка, 2, 3-04-14
Вебсторінка: Брусилівської РДА
Голова РДА: Шишковський Анатолій Леонідович
Голова ради: Рафальська Ніна Анатоліївна
Мапа

Commons-logo.svg Брусилівський район у Вікісховищі

Зміст

ГеографіяРедагувати

Брусилівський район розташований у південно-східній частині Житомирської області. Територія району — горбиста рівнина (відроги Придніпровської височини), розчленована широкими долинами річок. Найбільша річка району — Здвиж, на якій знаходиться Водотиївське водосховище. Корисні копалини: торф, пісок, глина, мергель, граніт. Ґрунти переважно темно-сірі та сірі лісові.

ІсторіяРедагувати

Археологічні дослідження, проведені на території Брусилівщини, дають підстави вважати, що цей район належав до найбільш густонаселених та економічно розвинутих регіонів Київської Русі. В той час на території сучасної Житомирської області було багато населених пунктів (городів, городищ, селищ), які розташовувалися на берегах Тетерева, Здвижа, Случі, Ужа. Літописці називають серед древлянських городів Іскоростень (сучасний Коростень), Вручий (сучасний Овруч), Возвягль (Новоград-Волинський), Здвижень (теперішній Брусилів), Городеськ (с. Городське Коростишівського району).

У збірнику документів «Архів западноруських уніатських мітрополітов», виданому в 1897 році, є виписки 13 судових справ, у яких під роком 1525 кілька разів згадується Брусилівщина, Брусилів та окремі села у такому написанні: Костюковець (певно, Костовці), Високе, Ставише, Осівець (Осівці), Озерани, Привороттє, Корбачин (нинішні Привороття і Карабачин).

Історично Брусилівський район був утворений в 7 березня 1923 року у складі Білоцерківської округи, 1925 року був переданий до складу Київської округи, 27 лютого 1932 року увійшов до складу Київської області. До складу Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року в результаті поділу Київської області. В ньому було 34 населених пункти, які підпорядковувалися 28 сільським Радам. До складу району входили Вільнянська, Віленська, Здвижківська сільські Ради, які нині належать до Коростишівського району, і не входили Скочищенська, Соболівська, Гнилецька (нині Долинівська), Озерська, Биківська та Западнянська сільські Ради, які тоді належали Корнинському району.

У зв'язку з адміністративно-територіальною реформою 1957—1962 років, 30 грудня 1962 року населені пункти Брусилівського району передані до реорганізованого Коростишівського району.

Окремим районом Брусилівщина знову стала 4 травня 1990 року[1]. Таке рішення великою мірою було обумовлено переселенням на територію сучасного Брусилівського району мешканців Народицького району Житомирської області, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 Брусилівська селищну громаду і 1 сільську раду, які об'єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Брусилівській районній раді. Адміністративний центр — смт Брусилів[2].

ЕкономікаРедагувати

На території району розвинена харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і лако-фарбної продукції та сільське господарство, яке спеціалізується на рослинництві та тваринництві. У смт Брусилів працює цех з переробки льону. Не зважаючи на те, що сільськогосподарське виробництво займає в районі провідне місце, значна увага приділяється розвиткові переробної галузі. В районі працює завод з переробки молока, який виробляє широкий асортимент продукції: молоко пастеризоване, масло, казеїн, ряжанку, кефір, сметану, вершки пастеризовані, глазуровані сирки. У районі працюють 2 цехи з виробництва ковбасних виробів та приватне підприємство з виробництва рибної продукції.

Провідну роль в наповненні місцевого бюджету відіграє торгівля. «Брусилівський базар» відомий ще з давніх-давен своїми недільними ярмарками, на які з'їжджаються виробники та торговці з Житомирщини, Київщини, Вінниччини, Хмельниччини, Черкащини та інших регіонів України. Він і понині розташований у тому ж місці, де і колишній міський ринок за часів Речі Посполитої, а саме на шляху «від Кракова до Кийова».

У районі 3 відділення банків.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Брусилівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,53 % (проголосували 7 905 із 12 442 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,28 % (4 765 виборців); Юлія Тимошенко — 16,93 % (1 338 виборців), Олег Ляшко — 10,23 % (809 виборців), Сергій Тігіпко — 2,88 % (228 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,76 %.[3]

Культура і освіта, здоров'яРедагувати

У районі 24 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, одна ДЮСШ, 12 ФП, 6 ФАП та 6 амбулаторій, лікарня, поліклініка. Крім районного будинку культури, є 17 клубів та 12 сільських Будинків культури, 26 бібліотек, історико-краєзнавчий музей, дитяча музична школа.

Пам'яткиРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати