Відкрити головне меню

Гебітскомісаріати (нім. Gebietskommissariate), гебіти (нім. Kreisgebiete) — одиниці адміністративного поділу генерал-комісаріатів — складових частин райхскомісаріатів, утворених гітлерівцями на окупованих ними у роки Другої світової війни територіях. Нацистський ідеолог, міністр окупованих східних територій Альфред Розенберг планував для «східноєвропейського простору» утворити понад 900 гебітскомісаріатів.[1] У складі різних генерал-комісаріатів було від 9 до 26 гебітів (округ), які охоплювали 250–400 км² сільської місцевості та від 150 до 350 тис. осіб населення.

У 6 генерал-комісаріатах на території загарбаної нацистами України налічувалося 89 гебітскомісаріатів. На чолі кожного з них стояли гебітскомісари — окупаційні чиновники, наділені необмеженою владою над місцевим населенням та його майном. Спираючись на військову силу, гебітскомісари найжорстокішими методами здійснювали політику геноциду народу України, його пограбування та насильницького вивезення української молоді в Німеччину.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Andreas Zellhuber: „Unsere Verwaltung treibt einer Katastrophe zu …“. Das Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete und die deutsche Besatzungsherrschaft in der Sowjetunion 1941–1945. München 2006, S. 83, ISBN 3-89650-213-1. (Джерело: Bericht über die vorbereitende Arbeit in Fragen des osteuropäischen Raumes, 28. Juni 1941, IMT, Bd. 26, 1039-PS.) (нім.)

ЛітератураРедагувати

Коваль М.В. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. К., 1977.

ДжерелаРедагувати