Митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт​​ (справжнє ім'я Іван Васильович Бевцік; 6 березня 1965, село Давидівці, Чернівецька область, УРСР) — єпископ РПЦвУ, з 5 січня 2013 року керує Могилів-Подільською єпархією РПЦвУ. Тезоіменитство — 14 червня.

Агапіт
Агапіт (Бевцик)
Митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський
з 5 січня 2013 року
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: єпархію засновано
Архієпископ Сєвєродонецький і Старобільський
14 грудня 2007 року — 20 грудня 2012 року
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Іларій (Шишківський)
Наступник: Пантелеймон (Поворознюк)
Єпископ Мукачівський і Ужгородський
26 липня 2000 року — 14 грудня 2007 року
Церква: Українська православна церква
Попередник: Євфимій (Шутак)
Наступник: Марк (Петровцій)
Єпископ Хустський і Виноградівський
22 листопада 1998 року — 26 липня 2000 року
Обрання: 5 листопада 1998 року
Церква: Українська православна церква
Попередник: Мефодій (Петровцій)
Наступник: Іоанн (Сіопко)
 
Альма-матер: Київська духовна академія і семінарія
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Бевцик Іван Васильович
Народження: 6 березня 1965(1965-03-06) (59 років)
Давидівці, Кіцманський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Священство: 1988 рік
Чернецтво: 1988 рік
Єп. хіротонія: 22 листопада 1998 року

Нагороди:

орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня

Біографія

ред.

Народився 6 березня 1965 року в селі Давидівці Чернівецької області, Україна.

Після закінчення середньої школи вступив до Чернівецького музичного училища, яке закінчив у 1983 році.

У 1985 році зараховується до числа братії Свято-Духівського чоловічого монастиря у Вільнюсі.

У 1988 році на прохання архімандрита Іонафана, намісника Києво-Печерської Лаври, послушник Свято-Духівського монастиря переведений в цю обитель, де і був пострижений у ченці з ім'ям Агапіт — на честь преподобного Агапія Печерського, лікаря безвідплатного.

У 1988 році висвячений в ієродиякони, а у 1990 році — в ієромонахи.

У вересні 1992 року призначений настоятелем Свято-Троїцького храму, який відроджується у Іонівського монастиря у Києві, 22 липня 1994 року, після введення в сан архімандрита, призначений намісником монастиря.

У 1994 році закінчив Київську духовну семінарію. У 1998 році — Київську духовну академію, захистивши роботу на тему «Роль вселенських і помісних соборів у формуванні християнського богослужіння».

5 листопада 1998 року рішенням Священного синоду Української Православної Церкви Московського патріархату архімандрит Агапіт ​​призначений єпископом Хустським і Виноградівським.

Хіротонія в єпископи відбулася 22 листопада 1998 року в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври.

26 липня 2000 року призначений єпископом Мукачівським і Ужгородським.

З 14 грудня 2007 року — єпископ Сєвєродонецький і Старобільський.

20 липня 2012 року возведений у сан архієпископа.

20 грудня 2012 синод звільнив Агапіта від управління Сєверодонецькою єпархією. Постійним місцем перебування Агапіта визначено Свято-Троїцький Іонинський чоловічий монастир Києва.

Згідно з рішенням синоду РПЦвУ від 5 січня 2013 року, призначений керівником новоутвореної Могилів-Подільської єпархії, з титулом «Могилів-Подільський і Шаргородський».

17 серпня 2015 року возведений в сан митрополита за версією Москви.

31 жовтня 2024 в числі 17 (із 53) правлячих і 14 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ МП підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.[1]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. Заява архієреїв Української православної церкви щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України. Вінницька Єпархія УПЦ. 31 жовтня 2024.
  2. Патриаршее поздравление епископу Северодонецкому Агапиту с 10-летием архиерейской хиротонии. Официальный сайт Московского патриархата [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.