Авхімович Микола Єфремович
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 19 лютого 2019.
Микола Єфремович Авхімович (нар. 1 (14) січня 1907 — пом. 12 вересня 1996[1]) — радянський і білоруський державний та партійний діяч. Один з організаторів партизанського руху в Білорусі за часів німецько-радянської війни. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5 скликань. Член ЦК КПРС (1956–1961).
Микола Єфремович Авхімович біл. Мікалай Яфрэмавіч Аўхімовіч | |||
| |||
---|---|---|---|
28 липня 1956 — 9 квітня 1959 року | |||
Попередник: | Кирило Мазуров | ||
Наступник: | Тихін Кисельов | ||
| |||
10 квітня 1959 — травень 1961 року | |||
Прем'єр-міністр: | Тихін Кисельов | ||
| |||
травень 1961 — січень 1974 року | |||
Прем'єр-міністр: | Тихін Кисельов | ||
| |||
лютий 1948 — жовтень 1951 року | |||
Попередник: | Іван Тур | ||
Наступник: | Захар Голодушко | ||
| |||
жовтень 1951 — червень 1953 року | |||
Попередник: | Сергій Притицький | ||
Наступник: | Федір Баранов | ||
Партія: | ВКП(б) (з 1926) | ||
Освіта: | Q51851770? (1933) і Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)[d] (1948) | ||
Народження: |
1 (14) січня 1907 Борисов, Мінська губернія | ||
Смерть: |
12 вересня 1996 (89 років) Мінськ, Білорусь | ||
Громадянство: | Білорусь | ||
Нагороди: | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
ОсвітаРедагувати
1933 року закінчив Мінську вищу комуністичну сільськогосподарську школу ім. В. І. Леніна. 1948 року закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).
БіографіяРедагувати
- 1922 — помічник водія військового автосанітарного загону № 16, Смоленськ.
- 1922–1923 — помічник водія військового автовантажозагону № 7, Мінськ і Гомель.
- 1923–1924 — ученик поштово-телеграфної контори, Борисов.
- 1924–1926 — чорноробочий лісопильного заводу ім. Р. Люксембург, Борисов.
- 1926–1930 — завідувач агропромисловим відділом, секретар Лепельського райкому комсомолу, секретар Лепельського райвиконкому, уповноважений і голова районного профспілкового бюро, завідувач оргвідділом райспоживтовариства.
- 1933–1935 — заступник начальника політвідділу Пуховицької МТС, Мінська область.
- 1935–1938 — заступник директора Копильської МТС Мінської області.
- 1938–1939 — секретар, 1-й секретар Копильського райкому КП(б)Б.
- 1939–1940 — секретар, 1-й секретар Августувського райкому КП(б)Б.
- 1940–1947 — секретар ЦК КП(б)Б з кадрів.
- 1948–1951 — Перший секретар Гомельського обкому КПБ
- 1951–1953 — Перший секретар Гродненського обкому КПБ
- 1953–1956 — 2-й секретар ЦК КПБ.
- 1956–1959 — голова Радміну БРСР.
- 1959–1961 — міністр хлібопродуктів БРСР.
- 1961–1974 — міністр соціального забезпечення БРСР.
- З січня 1974 року персональний пенсіонер союзного значення.
- 1974–1991 — науковий співробітник Інституту історії Комуністичної партії при ЦК КПБ.
НагородиРедагувати
- три ордени Леніна
- орден Червоного Прапора
- два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани»
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Державна влада СРСР. Вищі органи влади й управління та їх керівники. 1923–1991 рр. Історико-біографічний довідник./Укл. В. І. Івкін. Москва, 1999. — ISBN 5-8243-0014-3