Абрамович Дмитро Іванович
Дмитро́ Іва́нович Абрамо́вич (26 липня (7 серпня) 1873, Гулівка — 4 березня 1955, Вільнюс) — український історик літератури й мови. Член-кореспондент АН СРСР, науковий співробітник ВУАН наприкінці 1920-тих pp.
| Абрамович Дмитро Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 липня (7 серпня) 1873[1], 7 серпня 1873[1], 2 вересня 1873[2] або 26 червня 1873[2] Гулевичі |
| Помер |
4 березня 1955[1][2] (81 рік) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | історик, філолог, славіст, палеограф, викладач університету, політичний в'язень |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна академія |
| Галузь | історія, філологія[3], слов'янознавство[3], Палеографія[3] і історія російської літературиd[3] |
| Заклад |
Санкт-Петербурзька духовна академія Російська національна бібліотека[2] |
| Науковий керівник | Шахматов Олексій Олександрович |
| Аспіранти, докторанти | Ліхачов Дмитро Сергійович |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Нагороди |
  |
 Роботи у Вікіджерелах Абрамович Дмитро Іванович у Вікісховищі | |
Біографічні дані ред.
Народився у м. Гулевичі Луцького повіту Волинської губернії (нині с. Гулівка Ковельського району Волинської області).
Наукову діяльність почав 1896 року під проводом академіка О. О. Шахматова, друкуючи свої праці, статті й рецензії російською мовою в тодішніх наукових виданнях.
Закінчив Петербурзьку духовну академію (1897). У цій академії працював протягом 1903—1909 років завідувачем кафедри російської та церковнослов'янської мови й історії російської літератури. Звільнено через «неблагонадійність».
Викладав історію російської літератури та мови, старослов'янську мову, палеографію на Вищих жіночих курсах Петроградського університету.
Помер у Вільнюсі.
Наукова робота ред.
Включившись у діяльність ВУАН, з 1928 року друкує свої праці виключно українською мовою в українських виданнях ВУАН: «Повесть о Варлааме и Йоасафе» (у Збірнику на пошану акад. Грушевського, К., 1928), «Літописні джерела Четьїх Міней Дмитра Ростовського» (У Наук. Збірнику істор. секції ВУАН.,т. XXXII, К., 1929), «До питання про джерела Ізборника Святослава 1076 р.» (у Наук. Зб. Ленінгр. товариства досл. укр. історії, письм. та мови, II, К., 1929), «З новітніх праць про «Слово о полку Ігоревім» (Укр., 1929), «Ізборник Святослава 1076 р. і Патерики» (У Наук. Зб. Ленінгр. товариства… Т.ІІІ, 1931), «Києво-Печерський Патерик» (К., 1931). Останньою його друкованою працею була розвідка «Из наблюдений над текстом «Слова Даниила Заточника» (У Збірнику на пошану акад. А. С. Орлова, Л., 1934).
Професор Ленінградського університету і Смоленського педагогічного інституту (1939—1941). У повоєнний час — у Вільнюському університеті. Досліджував історію української літератури та літератур східних слов'ян від часів Київської Русі до XIX ст.
З 1934 року аж до самої смерті 4 березня 1955 року не надрукував, як це показано в реєтрі його друкованих праць (в ТОДРЛ, ХІІ, 1956, складенім П. Н. Берковим), жодної праці, статті чи бодай рецензії, що й доводить, що проф. Д. І. Абрамович був репресований: якщо не засланий, то примушений замовкнути як науковець. Автор некрологу Д. І. Абрамовича (в ТОДРЛ, ХІ, 1955) І. П. Єрьомін діяльність Д. І. Абрамовича в1934—1938 роках замовчує і тільки подає, що в 1939—1941 pоків він працював у Смоленському педагогічному інституті, а після війни у Віленському університеті.
Праці ред.
Головна праця «Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике» (1901—1902), за оцінкою І. Франка (1903), «є дуже пильним і старанним зводом усього того, що досі було зроблено для вияснення літературної історії та історичної вартости Київо-Печерського патерика». Залишив працю «К вопросу об объеме и характере литературной деятельности Нестора Летописца» (1902).
1913 увів у науковий обіг ім'я Ісайї Кам'янчанина, опублікувавши усі відомі твори Ісайї з Кам'янця та розвідку про нього. Рецензією на цю публікацію 1914 відгукнувся Іван Огієнко.
Попри відірваність від України, охоче співпрацював з ВУАН. У її серії «Пам'ятки мови та письменства давньої України» (т.4.) видав твір касіянівської 2-ї редакції (1462) за рукописом Києво-Печерської лаври 1553-54. «Києво-Печерський патерик» (К., 1930). Статті про літературні джерела Ізборника Святослава 1076 (1929) і «Четьих миней Димитрія Ростовського» (1928, 1929). Вивчав листування М. Костомарова і М. Драгоманова. Член-кореспондент АН СРСР (1921).
Примітки ред.
- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б в г Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
Література ред.
- Білокінь С. Абрамович Дмитро Іванович // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 5.
- Білокінь С. І. Абрамович Дмитро Іванович [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 38.
- Колосова В. П. Абрамович Дмитро Іванович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 12.
- Плахонін А. Г. Абрамович Дмитро Іванович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 11. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 28.
- Абрамович Д. И. К литературной деятельности мниха Камянчанина Исайи // Памятники древней письменности и искусства. — Выпуск 181. — СПБ, 1913.
- Абрамович Дмитро Іванович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 11–12. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Абрамович, Дмитро Іванович (історик) [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Василь Івашків. Абрамович Дмитро // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015.
- Абрамович, Д. Києво-Печерський Патерик: (вступ, текст, примітки) / Дмитро Абрамович. — Київ: З друк. Всеукр. АН, 1930. — XXVI, 234, 1 с. : іл. — (Пам'ятки мови та письменства давньої України / вид. Комісія українського письменства доби феодалізму та торговельного капіталізму Всеукр. АН ; за ред. Вол. Перетца ; т. 4). [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском Патерика как историко-литературном памятнике / Д. И. Абрамович. — Спб. : Тип. Императ. Акад. наук, 1902. — 2, III, XXIX, 213 с. [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |