Відкрити головне меню
Представники племен-мешканців Америки до приходу європейців (малюнок з книги «Nordisk familjebok» — «Шведська енциклопедія»), 1904

Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.

Пояснення до схеми: приналежність до племені: 1. Алеути; 2. Колоші (тлінкіти); 3, 4. Інуїти (ескімоси, жінка і чоловік); 5. Ковічіни (район Ванкувера); 6. Кроу; 7. Чорноногі; 8. Оджибва (оджибвеї); 9, 10. Паюти (жінка і чоловік); 11. Шошони; 12. Сіу; 13. Пауні; 14. Мандани; 15. Апачі; 16. Пуебло; 17. Мешіка (ацтеки); 18. Майпуре; 19. Камбеба; 20, 21. Ботокуди (чоловік і жінка); 22, 23. Тукуна (чоловік і жінка); 24. Міранья; 25. Перуанець із Серро-де-Паско; 26. Чилієець-креол з району Чилое; 27. Кечуа; 29. Мохо (Болівія); 30. Пуельче (керанді, Аргентина); 31. Патагонець; 32. Араукани (мапуче); 33. Вогнеземельці.

ПоходженняРедагувати

Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по існуючому у ті часи перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду[джерело?]

Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз галотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5-10 тисяч років тому.

ІсторіяРедагувати

 
Ілюстрація з книги Андре Треве "Сингулярність Америки...", 1558

У 2007 році корінний народ США плем'я індіанців лакота, звернувся до уряду США зі збереженими документами щодо скасування старовинних 33 Угод, для отримання більших прав замість дискримінаційних резервацій з намірами встановлення власної держави[1][2].

КультураРедагувати

У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Всі вони говорили різними мовами і не мали писемності. Однак в 1826 році вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а в 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» на мові черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися «мовою сигналів» або «мовою жестів». Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовувалися і вампуми, які при необхідності служили індіанцям як гроші.

Господарство індіанців диктувалося умовами клімату і місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена до того ж займалися землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні і вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися виключно жінки.

Індіанці вирощували сільськогосподарські культури і розводили домашніх тварин (в першу чергу це характерно для цивілізацій Мексики і Південної Америки).

Релігійні вірування індіанців в минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.), Більшість індіанців прийняли християнство: в Південній Америці головним чином католицизм, а в Північній Америці переважно різні напрямки протестантизму.

Також зустрічаються й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдо-гіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл в книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього в своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), в розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.

Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, різні індіанські культури виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.


Поширення і чисельністьРедагувати

 
Індіанці Амазонії

Основні племена індіанцівРедагувати


Відомі індіанціРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Морган Л. Г., Дома и домашняя жизнь американских туземцев, пер. с англ., Л., 1934;
  • Фостер У., Очерк политической истории Америки, пер. с англ., М., 1953;
  • Wiss1er Cl., The American Indian, 3 ed., N. Y., 1950;
  • Appleton le Roy H., Indian art of the Americas, L., 1950;
  • Covarrubias М., The eagle, the jaguar and the serpent., N. Y., 1954;
  • Dockstader F. J., Indian art in America, Greenwich (Connecticut), 1961.