Іммануїл Лазарус Фукс

німецький математик

Іммануїл Лазарус (Лазар) Фукс[9] (нім. Lazarus Immanuel Fuchs, 5 травня 1833, Мосіна — 26 квітня 1902, Берлін) — німецький математик, учень Карла Веєрштрасса. Член Берлінської академії наук від 1884 року. Почесний член Угорської академії наук (1899)[10].

Іммануїл Лазарус Фукс
нім. Lazarus Immanuel Fuchs
Народився5 травня 1833(1833-05-05)[1][2][…]
Мосіна, Ґміна Мосіна, Познанський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Помер26 квітня 1902(1902-04-26)[1][2][…] (68 років)
Берлін, Німецький Райх
ПохованняСтарий цвинтар Святого Матвіяd
Місце проживанняКоролівство Пруссія
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materУніверситет Фрідріха-Вільгельма[d]
HU Berlin
Галузькомплексний аналіз, диференціальна геометрія, варіаційне числення, теорія диференціальних рівнянь[d][4], математика[4] і function theoryd[4]
ЗакладУніверситет Фрідріха-Вільгельма[d]
Vereinigte Artillerie- und Ingenieurschuled
Грайфсвальдський університет
Геттінгенський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Берлінський технічний університет
Науковий ступіньдокторський ступінь (2 серпня 1858) і доктор габілітований (серпень 1865)
Науковий керівникКарл Веєрштрасс[5] і Ернст Едуард Куммер[6]
Аспіранти, докторантиLudwig Schlesingerd[7]
Едмунд Ландау[8]
Ернст Цермело
Lothar Heffterd[6]
Johannes Tropfked[6]
Paul Güntherd[6]
Harris Hancockd[6]
Hermann Schapirad[6]
Eduard Wrobeld[6]
Georg Wallenbergd[6]
Hermann Bröckerd[6]
Joe Nettles Iveyd[6]
Rudolf Ziegeld[6]
Ernst Adolf Wendtd[6]
Alexander Radzigd[6]
Hermann Kühned[6]
Walther Raschked[6]
Carl Koehlerd[6]
Carl L. Schadwilld[6]
Julius Freyd[6]
Otto Lühnd[6]
Adolph Migottid[6]
Norbert Herzd[6]
Moritz Weißd[6]
Carlo Venezianid[6]
Sigmund Rosend[6]
Theodor Wienked[6]
August Friedrich Kraused[6]
Willibald Seifertd[6]
Ernst Vorsteherd[6]
Букреєв Борис Якович[6]
ЧленствоГеттінгенська академія наук
Прусська академія наук
Баварська академія наук
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Угорська академія наук
Російська академія наук
ДітиRichard Fuchsd
Нагороди
орден Церінгеньского лева

Визнаний авторитет у галузі лінійних диференціальних рівнянь 2-го порядку, де створив велику наукову школу[11]. Роботи Фукса дуже вплинули на Фелікса Кляйна, Каміля Жордана, Анрі Пуанкаре; ці роботи заклали основу для створення сучасної теорії диференціальних рівнянь.

Життєпис

ред.

Лазарус Фукс народився в Мосіні (нині Польща) в єврейській родині[12]. 1858 року закінчив Берлінський університет. Цього ж року захистив дисертацію під керівництвом Карла Веєрштрасса.

1884 року Фукс повернувся до Берлінського університету, де зайняв місце померлого Ернста Куммера. У Берліні він викладав до кінця життя. Від 1892 року був редактором «журналу Крелле».

Наукова діяльність

ред.

Основні досягнення Фукса належать до галузі лінійних диференціальних рівнянь з аналітичними коефіцієнтами. Відкрив так звані спеціальні точки (1884). Увів поняття фундаментальної системи для описування лінійно незалежних розв'язків лінійних диференціальних рівнянь.

Його ім'я носять клас рівнянь, який він вивчав, фуксові групи (ізометрії гіперболічної площини), рівняння Пікара-Фукса і низка теорем.

Основні праці

ред.
  • Über Funktionen zweier Variabeln, welche durch Umkehrung der Integrale zweier gegebener Funktionen entstehen. Göttingen, 1881.
  • Zur Theorie der linearen Differentialgleichungen. Берлін, 1901.
  • Gesammelte Werke. HRSG. von Richard Fuchs und Ludwig Schlesinger. 3 Bde. Berlin, 1904—1909.

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. а б А. Н. Боголюбов. Фукс Иммануэль Лазарус // Математики, механики. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 497.
  10. A Magyar Tudományos Akadémia tagjai 1825—2002 I—III. Főszerk. Glatz Ferenc. Budapest: MTA Társadalomkutató Központ. 2003.
  11. Тяпкин А. А., Шибанов А. С. Пуанкаре. — 2-е издание. — М. : Молодая гвардия, 1982. — С. 113. — (Жизнь замечательных людей)
  12. Некрещёный профессор. Архів оригіналу за 28 травня 2009. Процитовано 28 серпня 2010.

Література

ред.

Посилання

ред.