Берлінський технічний університет

Берлінський технічний університет (нім. Technische Universität Berlin, скор.TU Berlin; до 1946 року — Берлінська вища технічна школа) — один з чотирьох університетів німецької столиці. У Берлінському технічному університеті навчається близько 28 000 студентів, майже 20 % з яких — іноземці. Університет входить в об'єднання дев'яти найбільших технічних вузів Німеччини «TU9».

Берлінський технічний університет
52°30′43″ пн. ш. 13°19′35″ сх. д.
Тип	державний науково-дослідницький університет технічний університет і University of Excellenced
Країна	Німеччина
Розташування	Берлін Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф
Гасло	Wir haben die Ideen für die Zukunft
Засновано	9 квітня 1946
Ректор	Geraldine Rauchd
Студентів	33 577
Співробітників	8428 осіб (2018)
Членство у	Асоціація інженерних університетів Європи, TU 9, Німецька дослідницька мережаd, German Rectors' Conferenced, German University Sports Federationd, Асоціація університетів Європи, Informationsdienst Wissenschaft e.V.d, Kommunaler Arbeitgeberverband Berlind, German Universities Excellence Initiatived, Berlin University Allianced, Франко-Німецький університет, arXiv.org і German National Research Data Infrastructured
Складається з	Q28737531?, Zentralbibliothek der TU und UdK Berlind і Technische Universität Berlin, Mathematikgebäuded
Випускники	Категорія:Випускники Берлінського технічного університету
Штаб-квартира	Technische Universität Berlin, Hauptgebäuded
Адреса	Straße des 17. Juni 135, 10623 Berlin
Сайт	tu.berlin
Берлінський технічний університет у Вікісховищі

Факультети

В даний час навчання в Берлінському технічному університеті ведеться на семи факультетах:

• Гуманітарних наук;
• Математики і природничих наук;
• Виробничому;
• Електротехніки та інформатики;
• Транспорту і машинобудування;
• Будівництва, геології та архітектури;
• Економіки та менеджменту.

Відомі особи, пов'язані з університетом

Вернер фон Браун (1912—1977) конструктор ракетно-космічної техніки

Юджин Пол Вігнер(1902—1995) лауреат Нобелівської премії з фізики 1963 року

Карл Фрідріх Шинкель (1781—1841) архітектор, художник

• Герман Аппель (1932—2002), керував департаментом транспортних засобів з 1972 по 1998 рік, засновник IAV GmbH
• Зігфрід Гайнріх Аронгольд (1819—1884), математик і віце-президент від 1879 до середини 1880
• Ахім фон Арнім, (1881—1940), ректор під час націонал-соціалізму
• Адольф фон Беєр (1835—1917) 1859/60 викладач Академії бізнесу в Берліні, лауреат Нобелівської премії з хімії 1905
• Гельмут Баумгартен, (р. 1937), професор кафедри логістики
• Річард Бекер (1887—1955), фізик
• Вольфганг Бенц (р. 1941), керівник Центру з вивчення антисемітизму
• Волтер Блом (1888—1963), власник суднобудівельного заводу і перший сенатор (1943)
• Ерік Блюменфельд (1915—1997), бізнесмен і політик (Християнсько-демократичний союз)
• Ганс Боерш (1909—1986), піонер в області лазеру — і електронного пучка
• Август Борзіґ (1804—1854), засновник заводів Борзіга, піонер локомотивів
• Карл Бош (1874—1940), хімік, лауреат Нобелівської премії в 1931 році, генеральний директор BASF та IG Farben
• Вернер фон Браун (1912—1977), фізик, конструктор ракетно-космічної техніки
• Франц Бреізиг (1868—1934), математик
• Клаус Бріес Керівник проекту штучних супутників BIRD, інститут аеронавтики та астронавтики берлінського технічного університету
• Вільгельм Кауер (1900—1945), математик, істотний внесок у проектування аналогових фільтрів
• Анрі Марі Коанда (1886—1972), румунський вчений в області аеродинаміки. Один з піонерів авіації, творець першого у світі проекту літака на реактивній тязі
• Карл Дальгауз (1928—1989), професор, історик і філософ музики
• Вернер Дальгайм (нар. 1938), професор кафедри історії стародавнього світу
• Франц Дішінгер (1887—1953), всесвітньо відомий експерт в області залізобетонних будівництва, мостів з залізобетону, почесний сенатор технічного університету
• Вальтер Роберт Дорнбергер (1895—1980), очолював програму ракетної зброї під час націонал-соціалізму.
• Костянтин Апостолос Доксиадис (1913—1975), архітектор, відомий як містобудівника столиці Пакистану, Ісламабад і в місті Равалпінді
• Рудольф Древе (1877—1967), професор технології палива, ректор 1929—1930
• Готфрід Федер (1883—1941), економіст, антисеміт, нацистський проектувальник, співавтор ранньої програми Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
• Ернст Фіала (р. 1928), професор кафедри автомобілів, співрозробник VW Golf член правління Volkswagen AG
• Герман Фетингер (1877—1945), видатний експерт з машинобудування та електротехніки тісно пов'язаний з суднобудівництвом та Гідроаеромеханікою
• Людвіг Фреинд (1904—1952), чехословацький політик і публіцист
• Денніс Габор (1900—1979), фізик, винахідник голографії, лауреат Нобелівської премії з фізики 1971 року
• Ганс Вільгельм Гейгер (1882—1945), фізик, розробник лічильника Гейгера для підрахунку та вимірювання енергії радіоактивних частинок і гамма-випромінювання
• Ельмар Гімула, юрист і експерт з повітряного права.
• Вольфганг Гилои (1930—2009), професор інформатики, засновник і директор Інституту комп'ютерної архітектури та програмного забезпечення (FIRST), дослідницького центру з інформаційних технологій
• Михайло Глейсмаєр, професор історії мистецтв у університету мистецтв Бремена, есеїст, журналіст, куратор.
• Бернар Глижинскі (1912—1992), менеджер, інженер і реставратор
• Фріц Габер (1868—1934), хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1918 року
• Роберт Галос (1905—2004), архітектор
• Людвіг Ганнакам (1923—1987), професор теоретичної електротехніки
• Густав Людвіг Герц (1887—1975), ядерний фізик, лауреат Нобелівської премії 1925 року
• Дьєрдь де Гевеші (1885—1966), хімік, лауреат Нобелівської премії 1943 року
• Бернд Гіллімеєр (р. 1941), професор будівельних матеріалів і випробування будівельних матеріалів
• Вальтер Геллер (1922—2003), письменник, літературний критик та науковець
• Роланд Гутенраух (1928—2006), фізик, батько порівняльних випробувань продукту
• Артур Кіктон (1861—1944), архітектор, почесний сенатор технічного університету
• Гайнц Герман Келле (нар. 1925) з 1965 по 1991 професор інституту аеронавтики та астронавтики Берлінського університету, співробітник Вернера фон Брауна
• Ганс Кольгофф (нар. 1946), архітектор
• Карл Купфмюллер (1897—1977), інженер-електрик в області телекомунікацій, приладобудування
• Екгард Куттер (нар. 1939), дослідник транспорту
• Павло Лімберг (1917—1997), професор агрономії і рослинництва з 1965 по 1982 рік
• Герберт Франц Матаре (нар. 1912), німецький фізик і піонер транзистора
• Олександр Мейснер (1883—1958), почесний професор, винахідник схеми Мейснера
• Курт Танк (1898—1983), авіаційний конструктор, льотчик-випробувач
• Ганс Шарун — німецький архітектор

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]