Вернер фон Браун
Ве́рнер Магнус Максиміліан фрайгер фон Бра́ун (нім. Wernher Magnus Maximilian Freiherr von Braun; 23 березня 1912, Вірзіц, Пруссія — 16 червня 1977, Александрія, Вірджинія, США) — німецький та американський вчений, конструктор ракетно-космічної техніки.
З 1930-х і під час Другої світової займався розробленням балістичних ракет для Вермахту, найвідомішою з яких є A-4 («Фау-2»). Був членом НСДАП з 1937 року, штурмбанфюрер СС. Наприкінці війни перейшов на бік США, де очолив створення балістичних ракет, а згодом став очільником американської космічної програми, зокрема, розробив ракету-носій «Сатурн V».
Біографія
ред.Походить із прусської аристократичної родини. Його батько, Магнус фон Браун, юрист і політик право-консервативної орієнтації, був високопосадовим чиновником, найвищий його пост — райхсміністр харчування і сільського господарства 1932–1933 рр. Мати, Еммі фон Браун (нар. Квісторп) також походить з родини прусських консервативних політиків — її батько займав високу посаду при пруському королівському дворі та у місцевому ордені Йоганнітів.
Вернер з дитинства захоплювався космічною проблематикою. Навчався у Федеральній вищій технічній школі Цюриха, Берлінській вищій технічій школі і в Берлінському університеті.
Початок розроблення ракет
ред.З 1920-х був одним з членів німецького Товариства міжпланетних сполучень (Verein für Raumschiffahrt, VFR).
В 1930 році почав працювати над ракетами на рідкому паливі у Німецькій Державі. В 1932 році увійшов до військової ракетної наукової групи Вальтера Дорнбергера. В 1932–1933 роках на полігоні поблизу Кумерсдорфа здійснив запуск ракет на висоту 2000–2500 метрів.
Пенемюндський період
ред.З 1937 року — технічний керівник німецького ракетного дослідницького центру в Пенемюнде (нім. Heeresversuchsanstalt Peenemünde) і головний конструктор ракети A-4 (Фау-2), яку німецька сторона застосовувала під час Другої світової війни для обстрілу міст Французької республіки, Великої Британії, Нідерландів та Бельгії.
В 1937 році став членом нацистської партії Німеччини — НСДАП, а потім СС (програма створення ракет Фау підпорядковувалася СС). Одержав звання штурмбанфюрера СС в 1940 році, що відповідало армійському званню майора. Ракети Фау-2 долітали до Лондона за 6 хвилин.
У березні 1944 року в нього виник конфлікт з Гіммлером в питанні підпорядкування конструкторського бюро Брауна вермахту. Був короткочасно заарештований гестапо, підлягав допитам, йому інкримінувалася державна зрада, підрив обороноздатності та підготовка втечі до Великої Британії, що вело до страти. Його врятувало термінове втручання та заступництво «головного архітектора» Третього Рейху Альберта Шпеєра та Вальтера Дорнбергера перед Гітлером, котрий наказав припинити слідство та звільнити фон Брауна.
3 травня 1945 р., попередньо сховавши технічну документацію проєкту в одній з шахт в горах Гарц, разом з групою своїх колег-ракетчиків добровільно здався у полон американській армії.
У США
ред.З вересня 1945 року в США очолив Службу проєктування і розробки озброєння армії у Форт Бліссі (штат Техас).
З 1950 року працював у Редстоунському арсеналі в Гантсвілл (штат Алабама).
11 вересня 1955 р. одержав американське громадянство. Американці обмежили коло його робіт тільки ракетами невеликої дальності. Неодноразово пропонував американському керівництву проєкт орбітальної ракети-носія, але контракт на носій для сателіта одержав конкурент Брауна — військово-морський флот США. Після невдалого старту ракети ВМС (ракета вибухнула на стартовій позиції), нарешті одержав від уряду «зелене світло» для своєї програми.
З 1956 року — керівник програми розробки міжконтинентальної балістичної ракети «Юпітер-С» і штучного супутника Землі серії «Експлорер».
З 1960 року — член Національного управління США з аеронавтики та дослідженням космічного простору (NASA) і директор Центру космічних польотів NASA. Керівник розробок ракетоносіїв серії «Сатурн» і космічних кораблів серії «Аполлон».
Колеги в НАСА жартома розкривали його науковий ступінь Professor h. c. не як honoris causa («почесний професор»), а як hitleris causa («гітлерівський професор»).[12]
16 липня 1969 року ракета-носій Сатурн-5 доставила космічний корабель Аполлон-11 на місячну орбіту.
20 липня 1969 року Ніл Армстронг, командир Аполлона-11, став першою людиною, яка ступила на місячну поверхню.
Після Аполлона-11 фон Браун здійснив ще 5 вдалих пілотованих польотів на Місяць.
З 1970 року — заступник директора NASA з планування космічних польотів, з 1972 року працював у промисловості на посту віце-президента фірми «Ферчайлд спейс індастріз» в Джермантауні штату Мериленд.
Вернер фон Браун розпочав проєктування місячних станцій, але ці проєкти були згорнуті після припинення гонки озброєнь і до сьогодні не здійснені.
Результати наукової і конструкторської роботи Вернера фон Брауна — значима і потужна основа для освоєння космічного простору.
У 1972 року Вернер фон Браун покинув NASA і через 5 років помер від раку.
Нагороди
ред.Державні нагороди
ред.- Лицарський хрест Хреста воєнних заслуг з мечами (24 жовтня 1944 — в день першого запуску Фау-2 по цілі на Західному фронті)[13]
- Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами (1943)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Командорський хрест (1959)
- Великий офіцерський хрест (1971)[13]
- Медаль «За видатні заслуги» (НАСА) (1969)
Наукові відзнаки
ред.- Почесний член Британської міжпланетного товариства (1949)
- Медаль Елліота Крессона (1962)
- Золота медаль Ленглі (1967)
- Медаль Вільгельма Екснера (1969)
- Внесений у Міжнародний Космічний Зал Слави (1969)
- Відзнака Civitan International (1970)
- Національна наукова медаль США (1975)
- Кільце Вернера фон Сіменса (1975)
Цікавий факт
ред.У 1948 році Вернер фон Браун написав книгу «Project MARS. A Technical Tale», у якій правитель Марса носить титул Ілон (Elon).[14][15]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118514652 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Oorlogsbronnen
- ↑ https://www.pbs.org/wgbh/americanexperience/features/chasing-moon-wernher-von-braun-and-nazis/
- ↑ https://www.nasa.gov/audience/foreducators/rocketry/imagegallery/rp_OberthAward.jpg.html
- ↑ https://www.nasa.gov/centers/marshall/history/oberth_von_braun.html
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в Encyclopedia of Alabama / W. Flynt — 2008.
- ↑ Garza A. D. L. How Historians Are Reckoning With the Former Nazi Who Launched America's Space Program // Time / N. Gibbs — NYC: Time Inc., 2019. — ISSN 0040-781X; 2169-1665
- ↑ 82 роки тому нацисти вдало випробували першу балістичну ракету Фау-2. Нова суперзброя не допомогла виграти війну, але відкрила дорогу в космос для США і СРСР. Історія в архівних кадрах. babel.ua (укр.). 3 жовтня 2024. Архів оригіналу за 27 травня 2024. Процитовано 17 квітня 2025.
- ↑ а б Braun, Freiherr von, Wernher Magnus Maximilian - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (неп.). Процитовано 30 серпня 2018.
- ↑ The Martian government was directed by ten men, the leader of whom was elected by universal suffrage for five years and entitled "Elon." Two houses of Parliament enacted the laws to be administered by the Elon and his cabinet. MarsProject.pdf, С. 177
- ↑ Вернер фон Браун. "Проект Марс"
Посилання
ред.- Dr. Wernher von Braun – At the Redstone Arsenal Historical Information pages
- Wernher Von Braun – A Register of His Papers in the Library of Congress
- Wernher von Braun на сайті Find a Grave (англ.) - Photos of Wernher von Braun's gravesite
- The capture of von Braun and his men – At the U.S. 44th Infantry Division website
- Wernher von Braun bio – Marshall Space Flight Center (MSFC) History Office
- "The Disney - von Braun Collaboration and its Influence on Space Exploration" – By Mike Wright, MSFC
- coat-of-arms of Dr. Wernher von Braun
- Photo of von Braun in SS uniform
- Remembering Von Braun – by Anthony Young - The Space Review Monday, July 10, 2006
- The Mittelbau-Dora Concentration Camp Memorial
- The old dreams, and the modern reality. Wernher von Braun inteviewed by Jules Bergman circa 1969.
- Article on von Braun, Huntsville, and German rocket scientists