Вернер фон Браун

німецький та американський вчений, конструктор ракетно-космічної техніки

Ве́рнер фон Бра́ун (нім. Wernher von Braun, повністю — Wernher Magnus Maximilian Freiherr von Braun; 23 березня 1912, Вірзіц, Пруссія — 16 червня 1977, Александрія, Вірджинія, США) — німецький та американський вчений, конструктор ракетно-космічної техніки. Головний конструктор ракети A-4 (Фау-2), ракети Сатурн V. «Батько» американської космічної програми.

Вернер фон Браун
нім. Wernher von Braun, повністю — Wernher Magnus Maximilian Freiherr von Braun
Вернер фон Браун, травень 1964, Центр космічних польотів ім. Маршалла
Вернер фон Браун, травень 1964, Центр космічних польотів ім. Маршалла
Ім'я при народженні нім. Wernher Magnus Maximilian Freiherr von Braun
Народився 23 березня 1912(1912-03-23)
Вірзіц, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 16 червня 1977(1977-06-16) (65 років)
Александрія, Вірджинія, США
·рак підшлункової залози і рак печінки
Поховання
Місце проживання
Країна Німеччина, США
Діяльність фізик, авіакосмічний інженер, письменник-документаліст, інженер, винахідник, архітектор, військовослужбовець
Alma mater Федеральна вища технічна школа Цюриха, Берлінська вища технічна школа, Берлінський університет
Галузь розробка авіакосмічної техніки
Заклад Армія США[1], Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору[1], Fairchild Aircraft[1], Вермахт і Waffenamtd
Ступінь доктор філософії (PhD) з фізики
Вчителі Герман Оберт[2][3] і Пауль Хіндеміт
Членство СС[4]
Батько Magnus von Braund
Мати Emmy von Braund
Брати, сестри  • Magnus von Braund і Sigismund von Braund
У шлюбі з Maria von Quistorpd
Діти Margrit von Braund
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль за видатну службу (НАСА)
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Автограф VonBraun-sig.png

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Вернер фон Браун у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Походить із прусської аристократичної родини. Його батько, Магнус фон Браун[de], юрист і політик право-консервативної орієнтації, був високопосадовим чиновником, найвищий його пост — райхсміністр харчування і сільського господарства 1932–1933 рр. Мати, Еммі фон Браун (нар. Квісторп) також походить з родини прусських консервативних політиків — її батько займав високу посаду при пруському королівському дворі та у місцевому ордені Йоганнітів.

 
Молодий Браун тримає у руках модель Фау-2
 
Учасники операції Paperclip («Скріпка») з евакуації німецьких вчених і конструкторів з Німеччини до США. В. фон Браун 7-ий праворуч у 1-му ряду.

Вернер з дитинства захоплювався космічною проблематикою. Навчався у Федеральній вищій технічній школі Цюриха, Берлінській вищій технічій школі і в Берлінському університеті. Був одним з членів німецького Товариства міжпланетних сполучень (Verein für Raumschiffahrt, VFR).

В 1930 році почав працювати над ракетами на рідкому паливі у Німецькій Державі. В 1932 році увійшов до військової ракетної наукової групи Вальтера Дорнбергера. В 19321933 роках на полігоні поблизу Кумерсдорфа здійснив запуск ракет на висоту 2000–2500 метрів.

Пенемюндський період кар'єриРедагувати

З 1937 року — технічний керівник німецького ракетного дослідницького центру в Пенемюнде (нім. Heeresversuchsanstalt Peenemünde) і головний конструктор ракети A-4 (Фау-2), яку німецька сторона застосовувала під час Другої світової війни для обстрілу міст Французької республіки, Великої Британії, Нідерландів та Бельгії.

В 1937 році став членом нацистської партії Німеччини — НСДАП, а потім СС (програма створення ракет Фау підпорядковувалася СС). Одержав звання штурмбанфюрера СС в 1940 році, що відповідало армійському званню майора. Ракети Фау-2 долітали до Лондона за 6 хвилин.

У березні 1944 року в нього виник конфлікт з Гімлером в питанні підпорядкування конструкторського бюро Брауна вермахту. Був короткочасно заарештований гестапо, підлягав допитам, йому інкримінувалася державна зрада, підрив обороноздатності та підготовка втечі до Великої Британії, що вело до страти. Його врятувало термінове втручання та заступництво «головного архітектора» Третього Рейху Альберта Шпеєра та Вальтера Дорнбергера перед Гітлером, котрий наказав припинити слідство та звільнити фон Брауна.

3 травня 1945 р., попередньо сховавши технічну документацію проєкту в одній з шахт в горах Гарц, разом з групою своїх колег-ракетчиків добровільно здався у полон американській армії.

У СШАРедагувати

З вересня 1945 року в США очолив Службу проєктування і розробки озброєння армії у Форт Бліссі (штат Техас).

З 1950 року працював у Редстоунському арсеналі в Гантсвілл (штат Алабама).

11 вересня 1955 р. одержав американське громадянство. Американці обмежили коло його робіт тільки ракетами невеликої дальності. Неодноразово пропонував американському керівництву проєкт орбітальної ракети-носія, але контракт на носій для сателіта одержав конкурент Брауна — військово-морський флот США. Після невдалого старту ракети ВМС (ракета вибухнула на стартовій позиції), нарешті одержав від уряду «зелене світло» для своєї програми.

З 1956 року — керівник програми розробки міжконтинентальної балістичної ракети «Юпітер-С» і штучного супутника Землі серії «Експлорер».

З 1960 року — член Національного управління США з аеронавтики та дослідженням космічного простору (NASA) і директор Центру космічних польотів NASA. Керівник розробок ракетоносіїв серії «Сатурн» і космічних кораблів серії «Аполлон».

16 липня 1969 року ракета-носій Сатурн-5 доставила космічний корабель Аполлон-11 на місячну орбіту.

20 липня 1969 року Ніл Армстронг, командир Аполлона-11, став першою людиною, яка ступила на місячну поверхню.

Після Аполлона-11 фон Браун здійснив ще 5 вдалих пілотованих польотів на Місяць.

З 1970 року — заступник директора NASA з планування космічних польотів, з 1972 року працював у промисловості на посту віце-президента фірми «Ферчайлд спейс індастріз» в Джермантауні штату Мериленд.

Вернер фон Браун розпочав проєктування місячних станцій, але ці проєкти були згорнуті після припинення гонки озброєнь і до сьогодні не здійснені.

Результати наукової і конструкторської роботи Вернера фон Брауна — значима і потужна основа для освоєння космічного простору.

У 1972 року Вернер фон Браун покинув NASA і через 5 років помер від раку.

НагородиРедагувати

Державні нагородиРедагувати

Наукові відзнакиРедагувати

Цікавий фактРедагувати

У 1948 році Вернер фон Браун написав книгу «Project MARS. A Technical Tale», у якій правитель Марса носить титул Ілон (Elon).[6][7]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в http://www.encyclopediaofalabama.org/article/h-2349
  2. а б https://www.nasa.gov/audience/foreducators/rocketry/imagegallery/rp_OberthAward.jpg.html
  3. а б https://www.nasa.gov/centers/marshall/history/oberth_von_braun.html
  4. Garza A. D. L. How Historians Are Reckoning With the Former Nazi Who Launched America's Space Program // Time / N. GibbsNYC: Time Inc., 2019. — ISSN 0040-781X; 2169-1665
  5. а б Braun, Freiherr von, Wernher Magnus Maximilian - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (ne). Процитовано 2018-08-30. 
  6. The Martian government was directed by ten men, the leader of whom was elected by universal suffrage for five years and entitled "Elon." Two houses of Parliament enacted the laws to be administered by the Elon and his cabinet. MarsProject.pdf, С. 177
  7. Вернер фон Браун. "Проект Марс"

ПосиланняРедагувати