Відкрити головне меню

Сер Денніс Габор (англ. Dennis Gabor; Денеш Габор, угор. Gábor Dénes; 5 червня 1900, Будапешт — 9 лютого 1979) — угорсько-англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу» (1971).

Денніс Габор
угор. Gábor Dénes
Dennis Gabor 1971.jpg
Народився 5 червня 1900(1900-06-05)[1][2][3]
Будапешт, Угорщина[1]
Помер 8 лютого 1979(1979-02-08)[4] (78 років)
Лондон, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary.svg Угорщина
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність фізик, інженер, науковий працівник, винахідник, викладач університету
Галузь фізика
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна (1924) і Будапештський університет технології та економіки ()
Відомі учні Eric Ashd
Знання мов англійська[2]
Заклад Берлінський технічний університет і Імперський коледж Лондона
Учасник Перша світова війна
Членство Лондонське королівське товариство, Угорська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Конфесія лютеранство
Нагороди

ЖиттєписРедагувати

Був старшим із трьох синів Адрієнни (Кальман) і Берталіна Габорів. Мати до заміжжя була аристократкою, а батько, онук єврея-емігранта з Росії, — директором «Угорської генеральної вугільної компанії».

Закінчив місцеву школу, продовжив навчання у середній державній школі М. Тольді, де вивчав мови, захоплювався математикою і природничими науками. Вже в ті роки виявив великі здібності до фізики.

1918 р. вступив до Будапештського технічного університету, обравши фах інженера-механіка. 1920 р. для завершення освіти виїхав до Німеччини і вступив до Берлінського технічного університету, який закінчив 1924 р. із дипломом інженера, одночасно відвідував курс лекцій видатних учених М. Плінкета, В. Нернеста, М. фон Лаує і семінар А. Ейнштейна.

1927 р. одержав докторський ступінь з електротехніки і до 1933 р. працював у Берліні.

У 1933 р., з приходом Гітлера до влади, повернувся до Угорщини, в 1934 р. емігрував до Англії і майже 14 років працював в науково-дослідницькій лабораторії Британської компанії Томсона-Х'юстона.

1936 р. одружився з Мадікорі Батлер, співробітницею лабораторії Томсона-Х'юстона. Від 1937 до 1948 р. займався електронною оптикою і розпочав роботу, що призвела до створенням голографії.

В 1938 р. в Англію також переїхав брат Андре, в 1942 р. помер батько; в 1946 р. в Англію переїхала матір. В 1946 р. одержав британське підданство.

1948 р. розробив теорію голографічного методу й опублікував свої статті. 1949 р. покинув Британську компанію Томсона-Х'юстона і став ад'юнкт-професором з електроніки в Імперському коледжі при Лондонському університеті, в 1958 р. — професором прикладної електроніки. В ці ж роки займався дослідженнями природи людського слуху і розробив теорію гранульного синтезу, використаного пізніше Янісом Ксенакісом, а за ним і багатьма іншими композиторами[5].

У 1967 р., вийшов у відставку, працював консультантом у лабораторії Сі-бі-Ес у Стамфорді (штат Коннектикут).

НагородиРедагувати

1971 р. отримав Нобелівську премію з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу». Далі читав лекції, продовжуючи наукові дослідження. 1974 р. переніс інсульт. 1977 р. був першим відвідувачем музею Голографії, відкритого у Нью-Йорку.

Був членом Лондонського Королівського товариства, почесним членом Угорської академії наук і кавалером Ордена Британської імперії, був нагороджений медаллю Томаса Юнга Лондонського фізичного товариства (1967), медаллю Румфорда Лондонського королівського товариства (1968), медаллю Альберта Майкельсона Франклінського інституту (1968), Медалью пошани IEEE (1970) і премією Хольвека Французького фізичного товариства (1971), був визнаний гідним почесних ступенів шести університетів різноманітних країн.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122903137 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Nobelprize.org
  5. Xenakis, Iannis (2001). Formalized Music: Thought and Mathematics in Composition. 9th (2nd ed.). Pendragon Pr.. pp. preface xiii. ISBN 1-57647-079-2.

ПосиланняРедагувати