Іванченко Раїса Петрівна

українська історикиня, письменниця, публіцистка
(Перенаправлено з Іванченко Раїса)

Раї́са Петрі́вна Іва́нченко (30 листопада 1934, Гуляйполе, нині Запорізької області) — українська історикиня, письменниця (проза, поезія), публіцистка.

Раїса Петрівна Іванченко
Ім'я при народженніРаїса Петрівна Картель
Народилася30 листопада 1934(1934-11-30) (89 років)
Гуляйполе
ГромадянствоСРСР СРСР, Україна Україна
Діяльністьпрозаїк, поет, публіцист
Сфера роботиісторія, творче та професійне письмоd[1] і публіцистика[1]
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вчене звання
Відмінник освіти УкраїниЗаслужений діяч мистецтв України
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Роки активностівід 1957
Жанрроман, повість, оповідання
Magnum opusтетралогія про Київську Русь
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1996
Золотий письменник України
Золотий письменник України

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Кандидат історичних наук (1967). Професор (1997). Відмінник освіти України (1997). Заслужений діяч мистецтв України (1999) [2]. Член Національної спілки письменників України (від 1977 року).

Прізвище: батьківське — Картель, материнське — Іванченко, шлюбне — Іванова.

Життєпис

ред.

1957 року закінчила історичний факультет Київського університету. Була на журналістській роботі: у червні — жовтні 1957 року — завідувачка відділу інформації редакції газети «Молодь України», у 1957—1965 роках працювала в редакції іномовлення Українського радіо.

1966 року всупила до КПРС.

1967 року закінчила аспірантуру Київського університету. Того ж року захистила кандидатську дисертацію «Місце Михайла Драгоманова у суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині 19 століття».

За публікації, присвячені Михайлові Драгоманову, зокрема повість «Передчуття весни» (1970), монографію «Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (друга половина 19 століття)» (1971), роман «Клятва» (1971), зазнала критики партійного та радянського керівництва.

Від 1967 року викладала в Київському університеті: у 1967—1987 роках — асистентка, старша викладачка, доцентка кафедри історії України, у 1987—1993 роках — доцентка кафедри історії народів Росії.

Від 1994 року — доцентка, від 1996 року — професор кафедри теорії та історії культури України Київського інституту культури (нині — Київський національний університет культури і мистецтв).

Від 1996 року — професор і завідувачка кафедри суспільних наук Київського міжнародного університету.

У 1994—1996 роках була головою Київської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Від 1998 року голова благодійного братства святої княгині Ольги при Українській православній церкві Київського патріархату.

Раїса Іванченко захоплюється малюванням і вирощуванням помідорів.

Родина

ред.

Творчість

ред.

Раїса Іванченко друкується від 1957 року.

Авторка книг:

  • «Клятва» (1971)
  • «Любити не просто» (1976)
  • «Не розминайсь із собою» (1980)
  • «Гнів Перуна» (1982)
  • «Золоті стремена» (1984)
  • «Сіті життя і смерті» (1986)
  • «Зрада, або як стати володарем» (1988)

Історична повість «Передчуття весни» (1970) та роман «Клятва» (1971) — про життя і творчість Михайла Драгоманова.

Збірки повістей і оповідань «Любити не просто» (1976) і «Не розминись із собою» (1980) присвячено морально-етичним проблемам сучасності.

Своєрідною тетралогією про Київську Русь, її міжнародні зв'язки є романи «Гнів Перуна» (1982, 1985), «Золоті стремена» (1984), «Зрада, або Як стати володарем» (1988) та «Отрута для княгині» (1995). З їхніх сторінок постають образи видатних державців Діра і Аскольда, Рюрика, Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, Олександра Невського, відомих мислителів Нестора Літописця, Іларіона, Кирила і Мефодія та ін.

Окремі твори Раїси Іванченко перекладено російською і вірменською мовами.

Авторка циклу радіопередач «З історії української державності» (1993—1994, 2001), «Історія без міфів» (2001—2003) та ін.

За участі Раїси Іванченко підготовлено кілька історико-документальних телефільмів: «Драгоманов», «Титан», «Історія Чорноморського флоту» (усі — 1995) та ін.

Премії та нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Czech National Authority Database
  2. Указ Президента України від 22 липня 1999 року (№ 918/99). Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 16 липня 2008.
  3. Указ Президента України від 29 лютого 1996 року «Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1996 року» (№ 155/96). Архів оригіналу за 11 лютого 2010. Процитовано 16 липня 2008.
  4. Про результати конкурсу на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» - 2023. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.