Івано-Франківський краєзнавчий музей

Івано-Франківський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у м. Івано-Франківську (Івано-Франківська область, Україна), найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури в цілому Прикарпатті.

Івано-Франківський краєзнавчий музей
48°55′22″ пн. ш. 24°42′38″ сх. д. / 48.92278000002777816° пн. ш. 24.71056000002777964° сх. д. / 48.92278000002777816; 24.71056000002777964
Типмузей
Країна Україна
РозташуванняІвано-Франківськ, вул. Галицька, 4а
Адресавулиця Галицька, 4а, Івано-Франківськ, Україна
Засновано1940 рік
Фондпонад 118 тис. одиниць
Відвідувачібл. 120 тис. осіб щороку (поч. 2000-х рр.)
ДиректорБеднарчик Галина Михайлівна
Сайтifkm.if.ua/index.html
Івано-Франківський краєзнавчий музей. Карта розташування: Україна
Івано-Франківський краєзнавчий музей
Івано-Франківський краєзнавчий музей (Україна)
Мапа

Історія

ред.

Відкриття майбутнього Івано-Франківського краєзнавчого музею відбулося 1 травня 1940 р. в будинку по вул. Галицька, 7 (тепер бібліотека медичного університету, сучасна адреса Галицька, 7а). Тут працювали відділи: історичний, природознавчий, народної творчості. Фонди музею налічували 10565 одиниць збереження, куди ввійшли збірки Покутського музею, музею Гуцульщина  в с. Жаб'є (тепер смт Верховина) та окремі приватні колекції. При музеї були книгозбірня й архів.[1]

Весною 1941 р. музей організував археологічні розкопки у с. Крилосі Галицького району. На Юріївській горі було знайдено староруське поселення.

На початку Другої світової війни найцінніші експонати завантажили у вагон і вивезли на схід. Більше про них ніхто не чув. У квітні 1944 р., в час німецької окупації, неподалік будівлі влучив вибуховий пристрій і пошкодив приміщення. На деякий час відкрився доступ до музейних цінностей, і частину їх розікрали.

Після завершення Другої світової війни, в час становлення радянської влади, на початку 50-х рр. фондам музею нанесено непоправної шкоди: в 1952 р. списано і знищено 2927 експонатів «ворожих радянській владі та матеріалістичному світогляді трудящих», в 1953 р. до Києва передали 600 експонатів (їхня доля невідома, документів, куди їх вивезли, не знайдено).

В травні 1957 р. музейні експозиції передано в приміщення міської ратуші. 26 квітня 1959 р., після ремонту, в ратуші відкрили нову експозицію[2]. Теперішню міську ратушу споруджували впродовж 1929-1935 рр. Призначення ратуші було не тільки під «крамниці і дешеві ресторани», а також згідно проекту, на другому і третьому поверхах мав розміститися майбутній Покутський музей, міська бібліотека і архів[3]. Архітектором споруди був Станіслав Треля. Зведено будівлю у тодішньому стилі модернізму в основі якої хрест, з перетину здіймається вежа, яка завершується куполом у вигляді військового шолома.

Загальна висота ратуші 49,5 м. Шолом ратуші перекритий міддю і позолотами. Івано-Франківська ратуша – єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.[4]

Діяльність

ред.

Науково-дослідна робота є основою практично всієї діяльності музею. Це – і наукове комплектування фондів, наукова організація обліку, збереження, консервація і реставрація колекцій.

Фонд Івано-Франківського краєзнавчого поділено на 31 групу: археологія, одяг, дерево, кераміка, витинанка, в’язання, писанка, філателія, ікони, скульптура, документи тощо.

Співробітники Івано-Франківського краєзнавчого музею здійснюють видавничу діяльність. Публікація буклетів, проспектів, запрошень, каталогів виставок, путівників по музею і його філіях – це багатий і цікавий доробок краєзнавців.

В Івано-Франківському краєзнавчому музеї систематично відбуваються наукові, науково-практичні конференції, краєзнавчі читання, результатом яких є видання відповідних матеріалів. Учасниками конференцій є також працівники інших наукових установ.

З 1993 р. видано 15 номерів «Наукових записок», наукового видання установи з актуальних проблем історичної науки, історії і природи краю, розвитку музейництва та ін. Щорічні 2-3 науково-теоретичні та науково-практичні конференції за різною тематикою: музеєзнавчі, краєзнавчі, етнографічні та присвячені ювілейним і знаменитим датам є результатом друку. До прикладу, «Прикарпаття в роки Першої світової війни 1914-1918 років» (2015), «Екологічні проблеми Прикарпаття» (2017), «Пам’ятки Прикарпаття: стан збереження та популяризація» (2018), «Сучасні акценти музейництва. Історія, здобутки, перспективи» (2018), «Традиційна культура Західного регіону в контексті культурної політики України: сучасний стан, проблеми, перспективи» (2019).

Музей здійснює експозиційну та виставкову діяльність. Головною формою науково-освітньої роботи в музеї є екскурсія.

Івано-Франківський краєзнавчий музей співпрацює з Державним архівом Івано-Франківської області, вищими навчальними закладами міста, Івано-Франківською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. Франка, Івано-Франківською обласною бібліотекою для юнацтва, Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Науковим товариством ім. Шевченка, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Навчально-методичним центром культури і туризму Прикарпаття, Обласним державним центром науково-технічної творчості учнівської молоді, Міським центром дитячої та юнацької творчості, Івано-Франківським державним центром естетичного виховання, Народним домом «Княгинин».

Щорічно музей відвідують близько 120 тис. осіб.[5]

Відділи музею

ред.

Експозиційними відділами музею є: природи, археології, історії та народного мистецтва. Також в музеї працюють відділи: фондів, реставрації, науково-методичний, науково-освітній, реклами, друку та інформації.

Відділ природи

ред.
 
Відділ природи ІФКМ

Експозиція відділу знайомить відвідувачів з природними особливостями та біологічним різноманіттям Івано-Франківщини. Тут представлено зразки порід та мінералів, скам’янілості та відбитки тварин, що жили в давні геологічні часи. Особливості рельєфу Прикарпаття розкрито за допомогою гіпсометричної карти і геологічної колекції. Увагою відвідувачів користується зал, де представлено тваринний світ краю, зокрема ті види, які занесені до Червоної книги.

 
Відділ археології ІФКМ

Відділ археології

ред.

В експозиції відділу археології представлені археологічні культури кам’яної доби, доби міді, бронзи та заліза. Зокрема висвітлюються культури неолітичної доби: лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури. В епоху бронзи на території Прикарпаття жили племена культури шнурової кераміки, комарівської культури, культури Ноа, фракійського гальштату та інші. В ранньоримський час Прикарпаття заселяли племена черняхівської, липицької культур. Знахідки даних культур є у вітринах музею. В експозиції представлені також пам’ятки пшеворської культури.

 
Відділ історії ІФКМ

Відділ історії

ред.

Експозиція відділу історії охоплює період від Галицького князівства та Галицько-Волинської держави до початку XXІ ст. В залах є цікаві знахідки, виявлені під час досліджень літописної Галичиної могили.[6]

У музеї зберігається унікальний експонат – кам’яний саркофаг, в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла.[7] У вітринах також можна побачити зразки культової давньоруської дрібної металопластики, вироби місцевих ремісників, зброю тощо.

В одному з експозиційних залів  висвітлено історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська).

Відділ історії XX ст. презентує Першу світову війну та ЗУНР. Тут також є експонати часу Другої світової війни та УПА.

Експозиція ХХІ ст. представляє сучасну російсько-українську війну. Музей продовжує збирати речі для поповнення колекції експонатів військового вторгнення росії.

Також в музеї представлено сільський та міський побут кінця XIX — початку XX ст.

 
Відділ народного мистецтва ІФКМ

Відділ народного мистецтва

ред.

Експозиція відділу народного мистецтва знайомить з такими видами народної творчості як: ткацтво, вшивка, різьба по дереву, художня обробка металу та шкіри, кераміка. Особливої уваги заслуговує косівська кераміка, внесена до Репрезентативного списку світової спадщини ЮНЕСКО.[8] В залах представлені твори знаних майстрів гончарного мистецтва середини XIX ст. П. Кошака та кахлі О. Бахматюка.[9] Окремо показане народне вбрання чотирьох етнографічних регіонів Прикарпатського краю: Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Опілля. Глядачі також можуть ознайомитися з колекцією писанок, ґерданів, силянок.

 
Зал сакрального мистецтва ІФКМ

Відділ реставрації

ред.

В залах Івано-Франківського краєзнавчого музею представлено твори сакрального мистецтва, які репрезентують зразки західноукраїнського професійного та народно-ремісничого малярства. Фондова збірка, зокрема ікони XVI-XX ст.,[10] яка в основному походила  з колишнього музею атеїзму Івано-Франківська (ліквідований в 1991 р.), була на грані знищення. В 2009 р. розпочато фандрайзинговий проект «Врятуймо скарби разом!»[11], метою якого стало збереження та популяризація найцінніших творів сакрального мистецтва Галичини фондової збірки ІФКМ. Автором проекту порятунку сакральних творів «Врятуймо скарби разом!» є реставратор Валерій Твердохліб. Сенсаційною знахідкою, яка роками перебувала в запасниках ІФКМ, стала ікона 1773 р. «Спас на престолі» з геніального  фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».[12]

З 28 липня 2022 р. в залі сакрального мистецтва діє динамічний арт-проєкт "Бог між нами! Переможемо разом!"

Освітній простір в Івано-Франківському краєзнавчому музеї

ред.

В Івано-Франківському краєзнавчому музеї створено освітній мобільний мультимедійний простір для проведення інтерактивних уроків для учнів, лекцій та методичних семінарів для студентів, проведення майстер-класів та різноманітних воркшопів тощо.

 
Освітній простір

Івано-Франківський краєзнавчий музей – це музей комплексного типу, який володіє колекціями з палеонтології, геології, зоології, археології, історії, етнографії, мистецтва. Таким чином, на базі музею можна проводити заняття з географії, біології, екології, археології, історії, етнографії, мистецтвознавства та культурології. В ІФКМ створена ще одна можливість зацікавити дітей та молодь, сприяти їхньому подальшому навчанню.

Проект «Освітній простір в Івано-Франківському краєзнавчому музеї» став переможцем у весняній хвилі «Малі Ґранти Теплого Міста» (2021). Сума фінансування: 20 000 грн. Тематичний напрям: прогресивна освіта. За кошти ґранту придбано безкаркасний проектор та крісла-пуфи.[13][14][15]

Філії музею

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. С. З. Осташа. Івано-Франківський краєзнавчий музей [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. Історичні споруди Івано-Франківська: міська ратуша в світлі анонсованої владою реконструкції [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  3. Перший музей Станиславова [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Галицький Кореспондент (uk). 2011-05-21. Процитовано 2020-10-28.
  4. Чотири ратуші Станиславова [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.]
  5. Звіт директора Івано-Франківського краєзнавчого музею [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.] про виконання функціональних обов’язків та умов контракту за 2014 – 2018 роки
  6. Галичина могила в Крилосі - місце поховання засновника Галича [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Крилос (uk). 2018-04-16. Процитовано 2020-10-28.
  7. Віталій, Ляска. пошуках князя Ярослава Осмомисла Локальна історія Локальна Історія [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Локальна Історія (uk). Процитовано 2020-10-28.
  8. Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-10-28.
  9. Шевелєва, Мар'яна (2019-12-10). Олекса Бахматюк – геніальний майстер гончарства [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Український інтерес(uk). Процитовано 2020-10-28.
  10. Врятуймо скарби разом: Порятунок коштовностей [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]. Процитовано 2020-10-28.
  11. У Франківську презентували альбом “Врятуймо скарби разом!” [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Галицький Кореспондент(uk). 2019-02-28. Процитовано 2020-10-28.
  12. У Івано-Франківську презентували реставровану ікону з «Тіней забутих предків» [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]. http://prostir.museum/.
  13. https://www.mvk.if.ua/news/55191 [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  14. https://www.osvita.if.ua/news/view/v-kraieznavchomu-muzeyi-vidkrito-osvitnii-prostir-uchni-pereglianuli-film-pro-sheptitskogo [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  15. https://galka.if.ua/u-ratushi-vidkryly-osvitnij-prostir-dlya-shkolyariv-ta-studentiv-video/ [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  16. Івано-Франківський краєзнавчий музей на мапі
  17. Маньковська Р. В. Івано-Франківський краєзнавчий музей [Архівовано 25 серпня 2020 у Wayback Machine.] // електронна версія Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2., Том 3., К.: «Наукова думка», 2005, стор. 405
  18. Івано-Франківськ. Ратуша [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  19. ЕКСПОЗИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

Посилання

ред.

Джерела

ред.
  • Михайло Паньків. Слово до читача// Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Випуск І. – Коломия: «Світ», 1993. - С. 3-8;
  • Станіславські ратуші [Текст] : зб. ст. [350-річчю надання м. (Івано-Франківську) магдебурзького права] / упоряд. І. Бондарев. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. – 144 с. : іл. – (Серія «Моє місто»; № 33);
  • Будівничі музеїв Прикарпаття//75-літтю Івано-Франківського краєзнавчого музею. - Івано-Франківськ, 2015. - 127 с.;
  • Івано-Франківський краєзнавчий музей. Путівник / Штиркало Я. / Я. Є. Штиркало, О. Я. Куриляк, В. В. Кузенко, Н. Д. Рега, П. С. Осташа. - Івано-Франківськ, 2013. - 21 с.
  • Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посіб. [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] - К.: Знання, 2008. - 428 с.
  1. Івано-Франківський краєзнавчий музей © Джерело: С. З. Осташа . Івано-Франківський краєзнавчий музей // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=13430. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  2. Івано-Франківський краєзнавчий музей — Музейне Коло Прикарпаття. museum.if.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 13 жовтня 2020.
  3. Перший музей Станиславова. Галицький Кореспондент (укр.). 21 травня 2011. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  4. Історичні споруди Івано-Франківська: міська ратуша в світлі анонсованої владою реконструкції. VERSII.IF.UA | новини Івано-Франківська та Івано-Франківської області ONLINE | головні теми Прикарпаття | ВІДЕО. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 13 жовтня 2020.
  5. Штиркало, Ярослав (2019). Звіт про діяльність музею за 2014-2019 (PDF). https://orada.if.ua (українська) . ОДА. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2020. Процитовано 13.10.2020.
  6. Галичина могила в Крилосі - місце поховання засновника Галича. Крилос (укр.). 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  7. Віталій, Ляска. У пошуках князя Ярослава Осмомисла Локальна історія Локальна Історія. Локальна Історія (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  8. Косівську кераміку внесли до спадщини ЮНЕСКО. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  9. Шевелєва, Мар'яна (10 грудня 2019). Олекса Бахматюк – геніальний майстер гончарства. Український інтерес (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  10. Архівована копія. mi100.info. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 28 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. У Франківську презентували альбом “Врятуймо скарби разом!”. Галицький Кореспондент (укр.). 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  12. У Івано-Франківську презентували реставровану ікону з «Тіней забутих предків». Архів оригіналу за 25 лютого 2020.
  13. В краєзнавчому музеї відкрили освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  14. В краєзнавчому музеї відкрито освітній простір. Учні переглянули фільм про Шептицького. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
  15. У Ратуші відкрили освітній простір для школярів та студентів. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.