Єрківці (Лубенський район)
Є́рківці — село в Україні, у Хорольській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 276 осіб.
| село Єрківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Громада | Хорольська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53040110270013305 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 276 |
| Поштовий індекс | 37810 |
| Телефонний код | +380 5362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°55′18″ пн. ш. 32°59′58″ сх. д. / 49.92167° пн. ш. 32.99944° сх. д.Координати: 49°55′18″ пн. ш. 32°59′58″ сх. д. / 49.92167° пн. ш. 32.99944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
87 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37800, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Хорол, вул.1 Травня, № 4 |
| Карта | |
  Єрківці | |
 Єрківці | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Село Єрківці знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією примикає село Шершнівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Тарасівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія ред.
За Гетьманщини село Єрківці входило до 2-ї Лубенської сотні Лубенського полку.
Зі скасуванням полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні село перейшло до Лубенського повіту Київського намісництва[1].
У ХІХ ст. Єрківці перебували у складі Засульської волості Лубенського повіту Полтавської губернії.
З 1917 — у складі УНР, з 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 — режим комуністів.
Станом на 1946 рік до Єрковецької сільської ради Покровсько-Багачанського району входили також хутори Драбенки, Рудики та Середи[2].
Пізніше Єрківці, до 2015 р., перебували у складі Тарасівської сільської ради Хорольського району[3]. Після чого, до 2020 р. були у складі Покровськобагачанської сільської громади, а вже після її скасування перейшли до Хорольської територіальної громади.
Політика ред.
Парламентські вибори, 2019 ред.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530899, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 145 виборців, явка 84,14%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 69,67%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 7,38%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 5,74%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 40,83%, за Фахраддіна Мухтарова (самовисування) — 20,00%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 14,17%[5].
Примітки ред.
- ↑ Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 116
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 424
- ↑ Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. — 400 с. — ISBN 978-966-182-203-9. — С. 107, 195, 366
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |