Хорольський район

район Полтавської області (Україна)

Хоро́льський район — колишній район України у Полтавській області з адміністративним центром у місті Хорол. Населення — 34 523 (на 1.02.2016). 17 липня 2020 року ліквідований постановою Верховної Ради України. Територія району включена до складу Лубенського району.

Хорольський район
адміністративно-територіальна одиниця
Khorolska.gif Khorolskyj rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5324800000
Утворений: 1923
Населення: 34 523 (на 1.02.2016)
Площа: 1062 км²
Густота: 32.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5362
Поштові індекси: 37800—37874
Населені пункти та ради
Районний центр: Хорол
Міські ради: 1
Сільські ради: 11
Міста: 1
Села: 92
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Мартюк Віра Анатоліївна
Голова РДА: Гловацький Роман Миколайович[1]
Вебсторінка: Хорольська РДА
Хорольська районна рада
Адреса: 37800, Полтавська обл., Хорольський р-н, м. Хорол, вул. 1 Травня, 4, 33-4-31
Мапа

Commons-logo.svg Хорольський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Межує на півночі з Миргородським, на сході з Великобагачанським, на півдні із Семенівським, на південному заході — Оржицьким і на заході — Лубенським районами.

Лубенський район Лубенський район Миргородський район
Оржицький район   Великобагачанський район
Семенівський район Семенівський район

На території району розміщені багаті запаси мергелю і діабазу, кварцових пісків і гіпсу, торфу, а також будівельні піски і суглинки, які використовуються для виробництва цегли.

Хорольський район лежить у межах Полтавської рівнини. Корисні копалини: глина, торф, пісок, мінеральна вода. На Заході району протікає р. Сула, в середній частині з Півночі на Південь — р. Хорол. Ґрунти переважно чорноземні. Площа лісів — 3,2 тис. га., лісосмуги — 931 га, переважають дуб, сосна, ясен, клен, берест.

Природно-заповідний фондРедагувати

Ботанічний садРедагувати

Хорольський (загальнодержавного значення).

ЗаказникиРедагувати

Хвощівка, Голованька, Єньки, Комишитовий, Костюки.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

Дуб черешчатий (Шишаки), Дуб черешчатий (Хорол, Героїв Небесної Сотні), Дуб черешчатий (Хорол, пров. Фруктовий), Дубовий гай (Хорол), Дуби черешчаті.

Заповідні урочищаРедагувати

Середнє, Заяр'є, Куторжиха, Гринцеве, Радьки, Довжек, Круча, Княже, Громадський плав, Березняки, Бовбасівка, Мелюшки.

ІсторіяРедагувати

Утворений район 1923 року з міста Хорола, Хорольської, Новоаврамівської і Єньківської волостей ліквідованого Хорольського повіту (у 1932—1937 роках входив до складу Харківської області, з 22 вересня 1937 року — Полтавської області). У сучасних межах Хорольський район з 1966 року. Площа 1 тис. км².

Під час німецької окупації (вересень 1941 — вересень 1943 рр.) було зруйновано промислові підприємства, 66 колгоспів, 3 МТС, спалено села: Бригадирівку, Петрівку та Гирине, 496 громадсько-господарських приміщень, 856 будинків, культурно-освітні та лікувальні заклади. У таборі «Хорольська яма» загинуло до 100 тис. чол.

Ліквідований 17 липня 2020 року постановою Верховної Ради України у рамках децентралізації. Територія району включена до складу Лубенського району.

Адміністративний поділРедагувати

У районі 93 населених пункти, підпорядкованих міській, 3 сільським громадам і 11 сільським радам народних депутатів. Центр — м. Хорол.

НаселенняРедагувати

Населення — 47,8 тисяч чоловік (1990 рік).

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 18 989 3311 2818 5385 4790 2584 101
Жінки 23 115 3287 2428 5574 5706 5460 660


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 40727 96,73 %
росіяни 1042 2,55 %
білоруси 111 0,26 %
молдовани 53 0,13 %
вірмени 39 0,09 %
інші 103 0,24 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 40952 97,26 %
російська 1035 2,46 %
білоруська 41 0,10 %
молдовська 29 0,07 %
вірменська 26 0,06 %
інші 22 0,05 %

ЕкономікаРедагувати

Найбільші промислові підприємства: молочноконсервний комбінат дитячих продуктів та механічний завод. Спеціалізація сільського господарства вирощування зернових, буряків та тваринництво. 1990 року площа сільськогосподарських угідь становила 86,9 тис. га. У Хорольському районі 17 колгоспів, 4 радгоспи, райсільгосптехніка, райсільгоспхімія. Залізнична станція Хорол. Автомобільних шляхів — 297,8 км.

ТранспортРедагувати

Районом проходить автошлях E40М03.

ОсвітаРедагувати

У районі 43 навчальних заклади. З них 18 середніх шкіл, 9 неповних середніх шкіл, 11 початкових, музична і спортивна школи. Два СПТУ У м. Хоролі, агропромисловий коледж,

МедицинаРедагувати

У районі є 49 лікувальних закладів: у тому числі лікарень — 8, фельдшерсько-акушерських пунктів — 38, 2 амбулаторії, аптека і 40 аптекарських пунктів.

Ветеринарна медицинаРедагувати

Районе управління ветеринарної медицини, районна державна лікарня ветеринарної медицини, сільські пункти ветеринарної медицини — 4, ветеринарні аптеки — 4.

КультураРедагувати

Будинків культури та клубів — 36, кінотеатр, бібліотек — 46, кіноустановок — 60, музеїв на громадських засадах — 20. видається районна газета «Вісті Хорольщини».

СпортРедагувати

Пам'яткиРедагувати

У районі — пам'ятки природи місцевого значення дуб звичайний та Дубовий гай. На території Хорольського району знаходяться могильники та поселення Черняхівської культури, кургани; 3 пам'ятки архітектури.

  1. Вишняківський маєток (Присадибний будинок)
  2. Різдвяна церква в с. Вергуни
  3. Троїцька церква в с. Вишняки

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хорольського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,65 % (проголосували 20 003 із 29 139 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,29 % (10 260 виборців); Юлія Тимошенко — 17,56 % (3 512 виборців), Олег Ляшко — 13,58 % (2 716 виборців), Анатолій Гриценко — 5,52 % (1 104 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (679 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[4]

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати