Євроліга
Євроліга, також називається Turkish Airlines Євроліга (англ. Euroleague) — найпрестижніший клубний турнір, який проводиться щорічно серед баскетбольних клубів Європи. Виконавчий директор професійної Європейської баскетбольної ліги — Жорді Бертомеу.
![]() | |
Засновано | 1958 |
---|---|
Реорганізовано | 2000 |
Конфедерація | ФІБА Європа |
Деталі турніру | |
Рівень в ієрархії | 1 |
Кількість команд | 16 |
ТВ-партнер | euroleague.tv |
Переможці | |
Поточний чемпіон |
![]() (восьма перемога) |
Найбільше перемог |
![]() (10 перемог) |
Сайт | Офіційний сайт |
![]() |
ІсторіяРедагувати
Перший розіграш Кубку європейських чемпіонів відбувся у 1958 році, першим володарем трофею став баскетбольний клуб СКА (Рига).
Найтитулованіший клуб Європи — «Реал», він завойовував кубок 10 разів. За кількістю титулів серед країн першість утримають Італія з Іспанією клуби яких ставали володарами кубку по 13 разів. У фіналі Євроліги найчастіше грав ізраїльський баскетбольний клуб Маккабі — 15 разів (6 разів ставав чемпіоном). Цьому ж клубу належить і антирекорд — 9 програних фіналів.
До літа 2000 року турнір проводився під егідою ФІБА і носив назву «Кубок європейських чемпіонів». У результаті фінансового конфлікту в сезоні 2000/2001 стартували два незалежних змагання — Суперліга ФІБА і Євроліга УЛЕБ. Надалі конфлікт не вщухав. ФІБА кілька разів змінювала назви турнірів, які самостійно проводила — Євроліга ФІБА, Кубок Європи і т. д. Євроліга УЛЕБ залишалася незмінною, престижнішою і комерційно успішною. Починаючи з сезону 2008/2009 ФІБА і УЛЕБ прийшли до угоди. Тепер основний турнір, як і раніше іменується Євроліга. Другий за рангом турнір (колишній Кубок УЛЕБ) — Єврокубок. Третій — Євровиклик.
Формат турніруРедагувати
У регулярному сезоні 16 команд грають по два матчі між собою. Після цього, вісім найкращих команд проходять до плей-оф.
У плей-оф кожна команда має виграти три матчі для проходу далі. У випадку, якщо між командами рівність, додається п'ятий матч. Команда з вищою позицією за результатами регулярного сезону грає перший, другий та п'ятий (за потреби) матчі вдома.
Переможці плей-оф виходять до турніру Фінальної четвірки. Команди грають між собою один півфінальний матч у п'ятницю. У суботу проходять фінальний матч та матч за третє місце.
ПереможціРедагувати
Переможці за клубамиРедагувати
Місце | Клуб | Титулів | Фіналіст | Переможні сезони |
---|---|---|---|---|
1. | Реал Мадрид | 10 | 8 | 1963–64, 1964–65, 1966–67, 1967–68, 1973–74, 1977–78, 1979–80, 1994–95, 2014–15, 2017–18 |
2. | ЦСКА Москва | 8 | 6 | 1960–61, 1962–63, 1968–69, 1970–71, 2005–06, 2007–08, 2015–16, 2018–19 |
3. | Маккабі Тель-Авів | 6 | 9 | 1976–77, 1980–81, 2000–01, 2003–04, 2004–05, 2013–14 |
4. | Панатінаїкос | 6 | 1 | 1995–96, 1999–00, 2001–02, 2006–07, 2008–09, 2010–11 |
5. | Варезе | 5 | 5 | 1969–70, 1971–72, 1972–73, 1974–75, 1975–76 |
6. | Олімпіакос | 3 | 5 | 1996–97, 2011–12, 2012–13 |
7. | Мілан | 3 | 2 | 1965–66, 1986–87, 1987–88 |
8. | АСК Рига | 3 | 1 | 1958, 1958–59, 1959–60 |
- | Спліт | 3 | 1 | 1988–89, 1989–90, 1990–91 |
10. | Барселона | 2 | 5 | 2002–03, 2009–10 |
11. | Віртус | 2 | 3 | 1997–98, 2000–01 |
12. | Канту | 2 | 1981–82, 1982–83 | |
- | Цибона | 2 | 1984–85, 1985–86 | |
14. | Фенербахче | 1 | 2 | 2016–17 |
15. | Динамо Тбілісі | 1 | 1 | 1961–62 |
- | Хувентуд | 1 | 1 | 1993–94 |
- | Жальгіріс | 1 | 1 | 1998–99 |
18. | Босна | 1 | 1978–79 | |
- | Віртус | 1 | 1983–84 | |
- | Партизан | 1 | 1991–92 | |
- | Лімож | 1 | 1992–93 | |
22. | Академік | 2 | ||
- | Спартак Брно | 2 | ||
- | Бенеттон | 2 | ||
- | Таугрес | 2 | ||
26. | УСК | 1 | ||
- | АЕК | 1 | ||
- | Фортитудо Болонья | 1 | ||
- | Анадолу Ефес | 1 |
Рекордсмени лігиРедагувати
Гравці за кількістю очок в сезоніРедагувати
- 1991-92 Греція Нікос Ґаліс (Аріс, Салоніки): 32.25 (в 16 іграх)
- 1992-93 Хорватія Здравко Радулович (Цибона, Загреб): 23.92 (в 13 іграх)
- 1993-94 Греція Нікос Ґаліс (Панатінаїкос, Афіни): 23.80 (в 21 іграх)
- 1994-95 Югославія- Сербія Предраг Данілович (Віртус, Болонья): 22.11 (в 17 іграх)
- 1995-96 США Джо АРлаускас (Реал, Мадрид): 26.42 (в 21 іграх)
- 1996-97 Італія Карлтотн Меєрс (Фортітудо, Болонья): 22.94 (в 19 іграх)
- 1997-98 Югославія- Сербія Предраг Стоякович (ПАОК, Салоніки): 20.93 (в 16 іграх)
- 1998-99 Туреччина Іюрагім Кутлуай (Фенербахче, Стамбул): 21.41 (в 17 іграх)
- 1999-00 Югославія Мілян Гольович (Повіварна, Ляшко): 20.18 (в 16 іграх)
- 2000-01 Югославія- Сербія Мірослав Верич (Партизан, Белград): 23.25 (в 20 іграх) (Супроліга ФІБА)
- 2000-01 США Алфонсо Форд (Перістері, Афіни): 26 (в 12 іграх) (ULEB Euroleague)
- 2001-02 США Алфонсо Форд (Олімпіакос, Пірей): 24.75 (в 20 іграх)
- 2002-03 Югославія- Сербія Мілош Вуянич (Партизан, Белград): 25.78 (в 14 іграх)
- 2003-04 США Лінн Грір (Сласк, Вроцлав): 25.07 (в 14 іграх)
- 2004-05 США Чарльз Корнеліус Сміт (Вікторія Лібертас, Песаро): 20.65 (в 20 іграх)
- 2005-06 США Дрю Ніколас (Беннетон, Тревісо): 18.45 (в 20 іграх)
- 2006-07 Іспанія Хуан Карлос Наварр (БК Барселона): 16.77 (в 22 іграх)
- 2007-08 США Марк Сальєрс (Хорал, Роанн): 21.78 (в 14 іграх)
- 2008-09 Сербія Ігор Ракоцевич (Басконія): 17.95 (в 21 іграх)
- 2009-10 Литва Лінас кейза (Олімпіакос): 17.25 (в 20 іграх)
- 2010-11 Сербія Ігор Ракоцевич (Ефес Пілсен): 17.21 (в 14 іграх)
- 2011-12 Північна Македонія Бо Макклебб (Сієна): 16.88 (в 17 іграх)
- 2012-13 США Боббі Браун (Сієна): 18.83 (в 24 іграх)
- 2013-14 США Кіт Ленгфорд (Мілан): 17.56 (в 25 іграх)
- 2014-15 Чорногорія Тейлор Рочесті (Нижній Новгород): 18.90 (в 21 іграх)
- 2015-16 Франція Нандо де Коло (ЦСКА, Москва): 19.44 (в 27 іграх)
- 2016-17 США Кіт Ленгфорд (Унікс): 21.75 (в 28 іграх)