Євроліга
Євроліга, також називається Turkish Airlines Євроліга (англ. Euroleague) — найпрестижніший клубний турнір, який проводиться щорічно серед баскетбольних клубів Європи. Виконавчий директор професійної Європейської баскетбольної ліги — Жорді Бертомеу.
 | |
| Засновано | 1958 |
|---|---|
| Реорганізовано | 2000 |
| Конфедерація | ФІБА Європа |
| Деталі турніру | |
| Рівень в ієрархії | 1 |
| Кількість команд | 16 |
| ТВ-партнер | euroleague.tv |
| Переможці | |
| Поточний чемпіон |
 ЦСКА Москва(восьма перемога) |
| Найбільше перемог |
 Реал Мадрид(10 перемог) |
| Сайт | Офіційний сайт |
 Поточний сезон | |
Зміст
ІсторіяРедагувати
Перший розіграш Кубку європейських чемпіонів відбувся у 1958 році, першим володарем трофею став баскетбольний клуб СКА (Рига).
Найтитулованіший клуб Європи — «Реал», він завойовував кубок 10 разів. За кількістю титулів серед країн першість утримають Італія з Іспанією клуби яких ставали володарами кубку по 13 разів. У фіналі Євроліги найчастіше грав ізраїльський баскетбольний клуб Маккабі — 15 разів (6 разів ставав чемпіоном). Цьому ж клубу належить і антирекорд — 9 програних фіналів.
До літа 2000 року турнір проводився під егідою ФІБА і носив назву «Кубок європейських чемпіонів». У результаті фінансового конфлікту в сезоні 2000/2001 стартували два незалежних змагання — Суперліга ФІБА і Євроліга УЛЕБ. Надалі конфлікт не вщухав. ФІБА кілька разів змінювала назви турнірів, які самостійно проводила — Євроліга ФІБА, Кубок Європи і т. д. Євроліга УЛЕБ залишалася незмінною, престижнішою і комерційно успішною. Починаючи з сезону 2008/2009 ФІБА і УЛЕБ прийшли до угоди. Тепер основний турнір, як і раніше іменується Євроліга. Другий за рангом турнір (колишній Кубок УЛЕБ) — Єврокубок. Третій — Євровиклик.
Формат турніруРедагувати
У регулярному сезоні 16 команд грають по два матчі між собою. Після цього, вісім найкращих команд проходять до плей-оф.
У плей-оф кожна команда має виграти три матчі для проходу далі. У випадку, якщо між командами рівність, додається п'ятий матч. Команда з вищою позицією за результатами регулярного сезону грає перший, другий та п'ятий (за потреби) матчі вдома.
Переможці плей-оф виходять до турніру Фінальної четвірки. Команди грають між собою один півфінальний матч у п'ятницю. У суботу проходять фінальний матч та матч за третє місце.
ПереможціРедагувати
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Переможці за клубамиРедагувати
| Місце | Клуб | Титулів | Фіналіст | Переможні сезони |
|---|---|---|---|---|
| 1. | Реал Мадрид
|
10 | 8 | 1963–64, 1964–65, 1966–67, 1967–68, 1973–74, 1977–78, 1979–80, 1994–95, 2014–15, 2017–18 |
| 2. | ЦСКА Москва
|
8 | 6 | 1960–61, 1962–63, 1968–69, 1970–71, 2005–06, 2007–08, 2015–16, 2018–19 |
| 3. |  Маккабі Тель-Авів
|
6 | 9 | 1976–77, 1980–81, 2000–01, 2003–04, 2004–05, 2013–14 |
| 4. |  Панатінаїкос
|
6 | 1 | 1995–96, 1999–00, 2001–02, 2006–07, 2008–09, 2010–11 |
| 5. |  Варезе
|
5 | 5 | 1969–70, 1971–72, 1972–73, 1974–75, 1975–76 |
| 6. | Олімпіакос
|
3 | 5 | 1996–97, 2011–12, 2012–13 |
| 7. | Мілан
|
3 | 2 | 1965–66, 1986–87, 1987–88 |
| 8. | .svg){kind=small} АСК Рига
|
3 | 1 | 1958, 1958–59, 1959–60 |
| - | ;_Flag_of_Serbia_and_Montenegro_(2003%E2%80%932006).svg){kind=small} Спліт
|
3 | 1 | 1988–89, 1989–90, 1990–91 |
| 10. | Барселона
|
2 | 5 | 2002–03, 2009–10 |
| 11. | Віртус
|
2 | 3 | 1997–98, 2000–01 |
| 12. | Канту
|
2 | 1981–82, 1982–83 | |
| - | Цибона
|
2 | 1984–85, 1985–86 | |
| 14. |  Фенербахче
|
1 | 2 | 2016–17 |
| 15. | Динамо Тбілісі
|
1 | 1 | 1961–62 |
| - | Хувентуд
|
1 | 1 | 1993–94 |
| - |  Жальгіріс
|
1 | 1 | 1998–99 |
| 18. | Босна
|
1 | 1978–79 | |
| - | Віртус
|
1 | 1983–84 | |
| - | Партизан
|
1 | 1991–92 | |
| - |  Лімож
|
1 | 1992–93 | |
| 22. |  Академік
|
2 | ||
| - |  Спартак Брно
|
2 | ||
| - | Бенеттон
|
2 | ||
| - | Таугрес
|
2 | ||
| 26. | УСК
|
1 | ||
| - | АЕК
|
1 | ||
| - | Фортитудо Болонья
|
1 | ||
| - | Анадолу Ефес
|
1 |
Рекордсмени лігиРедагувати
Гравці за кількістю очок в сезоніРедагувати
- 1991-92
Греція Нікос Ґаліс (Аріс, Салоніки): 32.25 (в 16 іграх) - 1992-93
Хорватія Здравко Радулович (Цибона, Загреб): 23.92 (в 13 іграх) - 1993-94 Греція Нікос Ґаліс (Панатінаїкос, Афіни): 23.80 (в 21 іграх)
- 1994-95
Югославія-
Сербія Предраг Данілович (Віртус, Болонья): 22.11 (в 17 іграх) - 1995-96
США Джо АРлаускас (Реал, Мадрид): 26.42 (в 21 іграх) - 1996-97
Італія Карлтотн Меєрс (Фортітудо, Болонья): 22.94 (в 19 іграх) - 1997-98 Югославія- Сербія Предраг Стоякович (ПАОК, Салоніки): 20.93 (в 16 іграх)
- 1998-99
Туреччина Іюрагім Кутлуай (Фенербахче, Стамбул): 21.41 (в 17 іграх) - 1999-00 Югославія Мілян Гольович (Повіварна, Ляшко): 20.18 (в 16 іграх)
- 2000-01 Югославія- Сербія Мірослав Верич (Партизан, Белград): 23.25 (в 20 іграх) (Супроліга ФІБА)
- 2000-01 США Алфонсо Форд (Перістері, Афіни): 26 (в 12 іграх) (ULEB Euroleague)
- 2001-02 США Алфонсо Форд (Олімпіакос, Пірей): 24.75 (в 20 іграх)
- 2002-03 Югославія- Сербія Мілош Вуянич (Партизан, Белград): 25.78 (в 14 іграх)
- 2003-04 США Лінн Грір (Сласк, Вроцлав): 25.07 (в 14 іграх)
- 2004-05 США Чарльз Корнеліус Сміт (Вікторія Лібертас, Песаро): 20.65 (в 20 іграх)
- 2005-06 США Дрю Ніколас (Беннетон, Тревісо): 18.45 (в 20 іграх)
- 2006-07
Іспанія Хуан Карлос Наварр (БК Барселона): 16.77 (в 22 іграх) - 2007-08 США Марк Сальєрс (Хорал, Роанн): 21.78 (в 14 іграх)
- 2008-09 Сербія Ігор Ракоцевич (Басконія): 17.95 (в 21 іграх)
- 2009-10
Литва Лінас кейза (Олімпіакос): 17.25 (в 20 іграх) - 2010-11 Сербія Ігор Ракоцевич (Ефес Пілсен): 17.21 (в 14 іграх)
- 2011-12
Північна Македонія Бо Макклебб (Сієна): 16.88 (в 17 іграх) - 2012-13 США Боббі Браун (Сієна): 18.83 (в 24 іграх)
- 2013-14 США Кіт Ленгфорд (Мілан): 17.56 (в 25 іграх)
- 2014-15
Чорногорія Тейлор Рочесті (Нижній Новгород): 18.90 (в 21 іграх) - 2015-16
Франція Нандо де Коло (ЦСКА, Москва): 19.44 (в 27 іграх) - 2016-17 США Кіт Ленгфорд (Унікс): 21.75 (в 28 іграх)
