Московсько-Київська залізниця
Московсько-Київська залізниця — історична залізниця, що існувала у СРСР у 1936—1959 роках.
Статус | увійшла до складу Калінінської залізниці |
---|---|
Штаб-квартира | Калуга |
Роки функціонування | 1936—1959 |
Країна | СРСР |
Телеграфний код | МОСКИЕВ |
Експлуатаційна довжина колій | 2469 км, в т. ч. 24 км вузької колії (1941)[1] |
Ширина колії | 1524 мм |
Материнська компанія | НКШС СРСР → МШС СРСР |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Московсько-Киівська залізниця (1940) |
Історія
ред.Відповідно до постанови Ради народних комісарів СРСР та ЦК ВКП(б) № 858 від 13 травня 1936 року та наказу НКШС № 62Ц від 14 травня 1936 року за рахунок розукрупнення з липня 1936 року з Західних залізниць були організовані:
- Білоруська залізниця (з центром у Гомелі);
- Московсько-Київська залізниця (з центром у Калузі);
- Західна залізниця[2][3].
Згідно розпоряждення Міністерства шляхів сполучення СРСР № Г-3998 від 13 лютого 1959 року Конотопське відділення (НОД-5) Московсько-Київської залізниці було передано до складу Південно-Західної залізниці[4].
Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 748 від 13 липня 1959 року та наказу Міністерства шляхів сполучення СРСР № 42Ц від 14 липня 1959 року:
- Калінінська та Московсько-Київська залізниці були об'єднані у Калінінську з центром у Смоленську[5];
- Московське відділення Московсько-Київської залізниці увійшло до складу Московсько-Курсько-Донбаської залізниці[6].
Структура
ред.Відділення руху
ред.Станом на 1 грудня 1937 року за адміністративним розподілом до складу залізниці входило вісім відділень руху (ДН)[7]:
- ДН-1 Москва
- ДН-2 Калуга
- ДН-3 Спас-Деменськ
- ДН-4 Фаянсова
- ДН-5 Брянськ-Пас.
- ДН-6 Льгов
- ДН-7 Ворожба
- ДН-8 Конотоп
Локомотивні депо
ред.У підпорядкуванні Московсько-Київської залізниці знаходилося 11 основних локомотивних депо[7]:
Межі залізниці
ред.У 1940 році Московсько-Київська залізниця межувала з іншими залізницями по таких станціях та вузлах[1][10]:
Залізниця | Міжзалізничні стикові станції та вузли |
---|---|
Західна | Вязьма, Колодня (Смоленськ), Рославль II, Жуковка |
Білоруська | Брянськ-Льговський, Хутір-Михайлівський, Бахмач |
Південно-Західна | Бахмач, Ніжин |
Південна | Бахмач, Ворожба, Льгов-Київський |
ім. Ф. Е. Дзержинського | Льгов-Київський, Кромська (Орел), Сухиничі, Плеханове |
Московско-Донбаська | Плеханове |
Джерела
ред.- Московско-Киевская ж. д. // Технический железнодорожный словарь. — М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1941.
- Московско-Киевская ж. д. // Схемы железных дорог и водных путей сообщения СССР. — М. : Военное издательство Народного комиссариата обороны, 1943.
- Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с.
Примітки
ред.- ↑ а б ЖД словарь, 1941.
- ↑ Афонина, 1996, с. 117.
- ↑ Бобылев А. Н. Начало мирного строительства.
- ↑ Бобылев А. Н. На острых гранях перемен.
- ↑ Афонина, 1996, с. 159.
- ↑ Административно-территориальная структура сети железных дорог в 1956—1970 гг. // История железнодорожного транспорта Советского Союза. Том 3: 1945—1991 гг. — М., 2004. — С. 159—160.
- ↑ а б Бобылев А. Н. Внедрения, методы.
- ↑ Общая информация [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Официальный сайт муниципального образования «Поселок Коренево» Кореневского района.
- ↑ 70 лет в истории отечественной электротехники : [рос.] // Газета «Комсомольская правда» (Курск). — 2015. — 10 апреля.
- ↑ Схемы, 1943.
Див. також
ред.- Київська дирекція залізничних перевезень (ДН-1)
- Житомирська залізниця
- Фастівська залізниця
- Києво-Брестська залізниця
- Києво-Воронезька/Московсько-Києво-Воронезька залізниця
- Московсько-Брестська залізниця
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |