Triconodon («триконічний зуб») — рід вимерлих ссавців ранньої крейди в Англії та Франції з двома відомими видами: T. mordax і T. averianovi. Вперше описаний у 1859 році Річардом Оуеном[1], це типовий рід ряду Triconodonta, групи ссавців, що характеризується своїми триконодонтними корінними зубами. Кілька ліній триконодонтових ссавців справді утворюють природну монофілетичну групу, відому як Eutriconodonta.

Triconodon
Період існування: беріаський ярус
~145–140 млн р. т.
Щелепа Triconodon mordax, Richard Owen 1861
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Eutriconodonta
Родина: Triconodontidae
Рід: Triconodon
Owen, 1859
Типовий вид
Triconodon mordax
Owen, 1859
Інші види
  • T. averianovi Jäger, Cifelli & Martin, 2020
Синоніми
  • Triacanthodon Owen, 1871
Вікісховище: Triconodon

Отже, триконодон має важливе значення для розуміння еволюції ссавців, започаткувавши розуміння сорту «триконодонта» та клади евтриконодонта. Подальші відкриття його скелетної анатомії також пропонують подальше розуміння палеобіології мезозойських ссавців[2].

Відкриття ред.

Типовим зразком Triconodon є BMNH 47764, єдина нижня щелепа, знайдена в групі Пурбек, Англія, що належить до типового виду (T. mordax)[1]. Відтоді у цьому регіоні було знайдено кілька інших екземплярів, в основному представлених черепами та щелепами, що робить його найпоширенішою скам'янілістю ссавців у цій частині Британії[2]. Ці відкладення датуються найранішою крейдою, берріазом, приблизно 145–140 мільйонів років. Другий вид, T. averianovi, був названий у 2020 році на основі скам’янілостей, знайдених у берріазійській формації Lulworth, Англія[3].

Один екземпляр також був знайдений у кар’єрі Шамплан у Франції, приблизно того ж віку. Неясно, чи належить він до того ж виду, що й британська форма, хоча, враховуючи близьку часову та географічну близькість, це здається ймовірним[4].

Класифікація ред.

Триконодон відомий з двох видів, представлених лише T. averianovi та T. mordax. Окрім того, що це типовий рід і вид для Eutriconodonta, як показано вище, це також типовий рід і вид для Triconodontidae, встановлений у 1887 році Чарльзом Маршем[5]. У цій групі його зазвичай відновлюють у базальному положенні, іноді як сестринські таксони Trioracodon[6][7] або ближче до групи, що містить решту клади, що робить Trioracodon у самому базальному положенні[8].

Біологія ред.

Як і більшість евтриконодонтів, триконодон, ймовірно, був хижим, його триконічні зуби були добре пристосовані для зрізання, також були довгі ікла та потужну щелепну мускулатуру[2]. Він був приблизно такий же великий, як сучасна кішка, що свідчить про те, що він полював на здобич хребетних, таких як інші ссавці або маленькі динозаври[9]. Дослідження, що детально описує харчування ссавців мезозою, відносить його до таксонів м'ясоїдних[10].

Одне з перших досліджень ендокостів викопного мозку було проведено для Triconodon[11]. Нюхова частка велика, з краплеподібним контуром, що свідчить про добре розвинений нюх. Півкуля головного мозку довга, овальна і плоска, не має роздутого вигляду, характерного для однопрохідних, багатогорбкових і теріан. Великий мозок не розширений спереду, щоб перекривати задню частину нюхової частки, і не має напівкулястої форми. Середній мозок, очевидно, був відкритий дорсальній стороні мозку, як і у багатьох інших нетерианських ссавців[2]. Що це говорить на інтелект тварини, наразі неясно, хоча загальні пропорції мозку дещо менші, ніж у більш похідних ссавців, таких як багатобугоркові та теріани[12].

Примітки ред.

  1. а б R. Owen. 1859. Palaeontology. Encyclopedia Britannica, 8th ed. 17:91–176 [P. Wagner/P. Wagner]
  2. а б в г Zofia Kielan-Jaworowska, Richard L. Cifelli, Zhe-Xi Luo (2004). Chapter 7: Eutriconodontans. Mammals from the Age of Dinosaurs: origins, evolution, and structure. New York: Columbia University Press. с. 216–248. ISBN 0-231-11918-6.
  3. Kai R. K. Jäger; Richard L. Cifelli; Thomas Martin (2020). Tooth eruption in the Early Cretaceous British mammal Triconodon and description of a new species. Papers in Palaeontology. 7 (2): 1065—1080. doi:10.1002/spp2.1329.
  4. J. Pouech, J.-M. Mazin, and J.-P. Billon-Bruyat. 2006. Microvertebrate biodiversity from Cherves-de-Cognac (Lower Cretaceous, Berriasian: Charente, France). 9th International Symposium on Mesozoic Terrestrial Ecosystems and Biota, Abstracts and Proceedings Volume 96-100 [M. Carrano/M. Carrano]
  5. O. C. Marsh. 1887. American Jurassic mammals. The American Journal of Science, series 3 33(196):327–348
  6. Marisol Montellano; James A. Hopson; James M. Clark (2008). "Late Early Jurassic Mammaliaforms from Huizachal Canyon, Tamaulipas, México". Journal of Vertebrate Paleontology 28 (4): 1130–1143. DOI:10.1671/0272-4634-28.4.1130.
  7. Chun-Ling Gao, Gregory P. Wilson, Zhe-Xi Luo, A. Murat Maga, Qingjin Meng and Xuri Wang (2010). "A new mammal skull from the Lower Cretaceous of China with implications for the evolution of obtuse-angled molars and ‘amphilestid’ eutriconodonts". Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 277 (1679): 237–246. DOI:10.1098/rspb.2009.1014. Повний текст на PMC: 2842676. PMID 19726475.
  8. Thomas Martin, Jesús Marugán-Lobón, Romain Vullo, Hugo Martín-Abad, Zhe-Xi Luo & Angela D. Buscalioni (2015). A Cretaceous eutriconodont and integument evolution in early mammals. Nature 526, 380–384. DOI:10.1038/nature14905
  9. Triconodon | fossil mammal genus.
  10. David M. Grossnickle, P. David Polly, Mammal disparity decreases during the Cretaceous angiosperm radiation, Published 2 October 2013. DOI:10.1098/rspb.2013.2110
  11. G. G. Simpson. 1928. A Catalogue of the Mesozoic Mammalia in the Geological Department of the British Museum 1-215
  12. Harry Jerison, Evolution of The Brain and Intelligence, 02/12/2012