Відкрити головне меню
Козельці донецькі
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Campanulids
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Триба: Cichorieae
Рід: Козельці (Tragopogon)
Вид: Козельці донецькі
Біноміальна назва
Tragopogon donetzicus
Artemczuk, 1937
Синоніми
Tragopogon ruthenicus Besser ex Krasch. et S.Nikit. subsp. donetzicus (Artemcz.) I.Richardson
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tragopogon donetzicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tragopogon donetzicus
IPNI: 255990-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1428952
The Plant List: gcc-33554

Козельці донецькі[1] (Tragopogon donetzicus Artemczuk) — вид рослин роду Козельці (Tragopogon) родини айстрових (Asteraceae).

СистематикаРедагувати

Вид близький до Козельців донських (Tragopogon tanaiticus Artemczuk)[2]. В деяких джерелах козельці донецькі розглядаються як синонімом козельців донських[3], або як їх ймовірний стабілізований гібрид з Козельцями українськими (Tragopogon ucrainicus Artemcz.)[2].

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Життєва форма — гемікриптофіт. Багаторічна трав'яниста рослина 10-50 см заввишки, сивувата від густого повстистого опушення. Коренева система стрижнева. Стебла поодинокі або їх декілька, від середини або нижче розгалужені. Нижні листки вузькострічкоподібні, до 20-25 см завдовжки, 2-4 мм завширшки, загострені; середні стеблові листки з розширеною основою, часто складені, поступово звужені, на кінцях відігнуті або закручені. Кошики численні, зібрані у загальне волотистощиткоподібне суцвіття. Обгортка 15-23 мм завдовжки, білувато-повстиста; листочки обгортки до 5 мм завширшки, загострені. Квітки всі з жовтим язичковим віночком, крайові перевищують обгортку. Плоди — сім'янки по ребрах вкриті дрібними гоструватими лусочками. Чубок 12-15 мм завдовжки, довший за сім'янку. Цвіте у червні-вересні, плодоносить у липні-жовтні. Розмножується насінням.

ПоширенняРедагувати

За типом ареалу це східно-причорноморський вид. Ареал виду охоплює басейн Сіверського Дінця. Є ендеміком трьох східних адміністративних областей України: Харківської, Донецької та Луганської.

ЕкологіяРедагувати

Зростають на річкових та суходільних пісках. Мезоксерофіт.

ЧисельністьРедагувати

Локальні популяції нечисленні, їх структуру не досліджено. Чисельність зменшується через порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій — лісорозведення на піщаних терасах, видобування піску, випасання худоби.

Природоохоронний статус, охоронні заходиРедагувати

Внесений до «Червоної книги України», природоохоронний статус — «Неоцінений».

Включений до Червоної книги Донецької області.

Входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької ‎і Луганської областей.[4]

Охороняється у національному природному парку «Святі Гори», ботанічному заказнику місцевого значення «Острів». Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин та порушення місцезростань, заліснення піщаних арен, видобування піску, випасання худоби.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати