Шолудивник високий
Шолуди́вник висо́кий (Pedicularis exaltata)[1] — багаторічна рослина родини вовчкових. Вид занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Належить до лікарських та декоративних рослин.
| Шолудивник високий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Вовчкові (Orobanchaceae) |
| Рід: | Шолудивник (Pedicularis) |
| Вид: | Шолудивник високий (P. exaltata)
|
| Біноміальна назва | |
| Pedicularis exaltata Besser, 1832
| |
Опис ред.
Трав'яниста рослина 60–150 см заввишки, гемікриптофіт, напівпаразит. Корінь видовжений, веретеноподібний, з малорозвинутою каудексною частиною. Стебло прямостояче, дуже міцне, порожнисте, ребристе, місцями зверху коротко-пухнасте. Листки двох типів: прикореневі завдовжки 10–40 см, голі, довгочерешкові, пірчасторозсічені, з розставленими пірчасто-роздільними, загостреними, ланцетними сегментами, частки яких загострено-пилчасті; стеблові короткочерешкові, а вгорі сидячі, поступово переходять у приквітки.
Приквітки значно перевищують квітки. Суцвіття — густа китиця завдовжки 30–50 см. Чашечка гола, дзвоникоподібна. Віночок 20–28 мм завдовжки, світло-жовтий, голий, двогубий. Верхня губа завдовжки 6-8 мм, завширшки 3–3,5 мм. Плід — яйцеподібна, загострена коробочка, яка за розмірами не перевищує чашечку.
Екологія та поширення ред.
Рослина світлолюбна, помірно вологолюбна, віддає перевагу поживним, добре дренованим ґрунтам. Зростає на галявинах, вогкуватих трав'яних схилах, вторинних луках.
Квітне в червні-серпні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням. Загалом шолудивнику високому притаманний короткий життєвий цикл — тривалість життя однієї особини в середньому не перевищує 4–5 років.
Ареал виду охоплює схід Середньої та захід Східної Європи, зокрема такі країни як Польщу, Білорусь, Чехію,Словаччину, Румунію. Основна частина популяцій зосереджена у Східних та Південних Карпатах. В Україні за останнє сторіччя зафіксовано лише три ізольованих місця зростання: біля села Блістова (Чернігівська область), біля села Стіжок (Тернопільська область) та поблизу Чернівців. З них два, ймовірно, втрачені, а більш-менш стабільним залишається чернівецький осередок.
Значення і статус виду ред.
Чисельність шолудивника високого в багатьох частинах ареалу незначна. Головними загрозами для популяцій цієї рослини є надмірне випасання худоби, зміна середовища, особливо осушення вологих луків. Окрім України вид охороняється в Чехії, де також відомий лише один його осередок.
Синоніми ред.
Джерела ред.
- ↑ The Plant List [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.].(англ.)
- ↑ Шолудивник високий [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 13 квітня 2015.
- ↑ Pedicularis exaltata [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на сайті botany.cz — Переглянуто 13 квітня 2015.
- ↑ The Euro+Med PlantBase [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.].(англ.) — Переглянуто 13 квітня 2015.