Вілібальд Свіберт Йозеф Готліб (Вілібальд Готлібович) фон Бе́ссер (нім. Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser; 7 / 8[3] / 18 липня) 1784, м. Інсбрук — 11 жовтня (23 жовтня) 1842, Кременець) — ботанік, ентомолог і природодослідник Волині, Поділля, України. Доктор медицини.

Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер
Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser
нім. Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser
Народився18 липня 1784(1784-07-18)
Інсбрук
Помер23 жовтня 1842(1842-10-23) (58 років)
Кременець
ПохованняМонастирський цвинтар
Місце проживанняГаличина
Країна Австрійська імперія
 Російська імперія
Діяльністьботанік, лікар, ботанічний колекціонер
Alma materЛьвівський університет
ГалузьБотаніка
ЗакладКременецький колегіум[1]
Імператорський університет Святого Володимира[1]
ЛНУ ім. І. Франка[1]
Науковий ступіньДоктор медицини
Науковий керівникБальтазар Гакет
Відомі учніАнджейовський Антон Лукіянович
ЧленствоПетербурзька академія наук
Леопольдина
Пам'ятник на могилі Вілібальда Бессера, Крем'янець
Пам'ятник Віллібальду Бессеру у Кременці
Пам'ятник Віллібальду Бессеру в Кременецькому ботанічному саду

Біографічні дані

ред.

За походженням австрієць (або німець[3]), син Самуеля Ґоттліба фон Бессера та його дружини Марії Йозефи фон Ланзенгофер. Почав навчання в Інсбруку. Рано зостався сиротою, з 1797 року виховувався у родича матері — професора ботаніки, хімії Львівського університету С. Б. Шиверека. Закінчив у Львові гімназію та університет. У 1805 році разом з родичем переїхав до Кракова, де закінчив університет. 31 грудня 1807 року став доктором медицини. З 1808 року асистент клініки у Кракові.

Разом з наступником Шіверека професором Шультесом здійснив кілька наукових мандрівок околицями Кракова, Карпатами (Криниця, Сондеччина, Баб'я Гора). У 1809 році запрошений Чацьким Тадеушем працювати вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Вищій Волинській гімназії (з 1818 року — Крем'янецького ліцею) у Крем'янці. На цих посадах працював до 1831 року. У Крем'янці також працював лікарем. У 1821 році підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Крем'янці зробив кілька наукових мандрівок Волинню, Поділлям, Україною, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам'янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв'язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де керував ботсадом.

1834—1838 — ординарний професор ботаніки Київського університету (викладав латиною, не знав російської[4]).

У 1841 році повернувся до Крем'янця. Був похований на василіянському кладовищі міста.[4]

Наукова праця

ред.

Був першим дослідником (на початку 19 століття) флори Поділля (зокрема, Товтр та Придністров'я).
Основні праці присвячено питанням систематики рослин та флористики. Найбільш відомі:

Гербарій

ред.

Бессер зібрав великий гербарій, який зберігається у Національному Гербарію України.

Нові види

ред.

Він описав близько 100 нових видів рослин, деякі з них:

Примітки

ред.
  1. а б в Бессер, Вилибальд Готлибович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 618–619.
  2. IPNI,  Besser
  3. а б в Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 474.
  4. а б Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 475.

Джерела

ред.
  • Кагало О. Видатні постаті природничої науки Галичини: Вілібальд Бессер // Вісник наукового товариства імені Тараса Шевченка. — С. 303—305.
  • Любінська Л. Г. Історія вивчення флори Кам'янця-Подільського // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — С. 23; портрет.
  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 423.
  • Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 474—475. — ISBN 8304034840S. (пол.)
  • Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. (рос.)

Див. також

ред.