Відкрити головне меню

Стіжок

село в Україні, в Шумському районі Тернопільської області.

Стіжо́к — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. У зв'язку з переселенням мешканців з хутіра Майдан, хутір виведений з облікових даних. Входить до Шумської міської громади.

село Стіжок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський
Громада Шумська міська громада
Код КОАТУУ 6125887500
Облікова картка Стіжок 
Основні дані
Засноване 1064
Населення 368
Територія 2.553 км²
Поштовий індекс 47120
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°10′47″ пн. ш. 25°51′57″ сх. д. / 50.17972° пн. ш. 25.86583° сх. д. / 50.17972; 25.86583Координати: 50°10′47″ пн. ш. 25°51′57″ сх. д. / 50.17972° пн. ш. 25.86583° сх. д. / 50.17972; 25.86583
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 47120, с. Стіжок
Карта
Стіжок. Карта розташування: Україна
Стіжок
Стіжок
Стіжок. Карта розташування: Тернопільська область
Стіжок
Стіжок

CMNS: Стіжок на Вікісховищі

Населення — 368 осіб (2016).

Є пам'ятки природи — Стіжоцький сосняк, ботанічні заказники Стіжоцькі чорниці; гора-останець Стіжок.

ІсторіяРедагувати

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки передкарпатської культури шнурової кераміки і давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1064 року як містечко Істожок, згадка укріплення, яке збудоване на південій межі Волині. Село стоїть біля гори «Стіжок» (357 метрів заввишки) на вершині якої розміщувалось літописне місто.

1261 року внаслідок переговорів князя Василька Романовича з Бурундаєм оборонні укріплення Стіжка зруйнував Лев Данилович.

У XIV столітті Стіжок — королівське місто з обмеженою маґдебурґією, тут була тимчасова резиденція польського короля Казимира III. 1373 року Стіжок — окружний центр, від 1366 року належав Луцькому князеві Любарту, 1392 року — Левові Свидригайлу Ольгердовичу, 1545 року — князям Святополк-Четвертинським, згодом — князям Збаразьким і Вишневецьким.

Після польського повстання 1863 року село належало російському чиновникові графу Александру Вороніну. Діяли «Просвіта» та інші товариства.

9 травня 1943 року німецько-нацистські війська спалили Стіжок і вбили 53 жителя.

Пам'яткиРедагувати

Церкви: Преображення Господнього (1872), Святої Трійці (обидві — муровані), 2 каплички.

Споруджено могилу воїнам ЧА (1951), пам'ятник жертвам нацизму та воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).

Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гора «Стіжок» — гора-останець розташована між селами Стіжок й Антонівці, неподалік від гори Уніас.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Стіжоцький сосняк.

Соціальна сфераРедагувати

Працюють ЗОШ І-ІІ ступ., клуб, бібліотека, ФАП, Стіжоцький краєзнавчий музей, відділення зв'язку, торговельний заклад.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати