PEX16

білок-кодуючий ген Homo Sapiens

PEX16 (англ. Peroxisomal biogenesis factor 16) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 336 амінокислот, а молекулярна маса — 38 629[5].

PEX16
Ідентифікатори
Символи PEX16, PBD8A, PBD8B, peroxisomal biogenesis factor 16
Зовнішні ІД OMIM: 603360 MGI: 1338829 HomoloGene: 3537 GeneCards: PEX16
Пов'язані генетичні захворювання
Zellweger spectrum disorder, peroxisomal biogenesis disorder, Zellweger syndrome[1]
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_004813
NM_057174
NM_145122
RefSeq (білок)
NP_004804
NP_476515
NP_660104
Локус (UCSC) Хр. 11: 45.91 – 45.92 Mb Хр. 2: 92.21 – 92.21 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MEKLRLLGLRYQEYVTRHPAATAQLETAVRGFSYLLAGRFADSHELSELV
YSASNLLVLLNDGILRKELRKKLPVSLSQQKLLTWLSVLECVEVFMEMGA
AKVWGEVGRWLVIALVQLAKAVLRMLLLLWFKAGLQTSPPIVPLDRETQA
QPPDGDHSPGNHEQSYVGKRSNRVVRTLQNTPSLHSRHWGAPQQREGRQQ
QHHEELSATPTPLGLQETIAEFLYIARPLLHLLSLGLWGQRSWKPWLLAG
VVDVTSLSLLSDRKGLTRRERRELRRRTILLLYYLLRSPFYDRFSEARIL
FLLQLLADHVPGVGLVTRPLMDYLPTWQKIYFYSWG

Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Локалізований у мембрані, ендоплазматичному ретикулумі, пероксисомах.

Література

ред.
  • South S.T., Gould S.J. (1999). Peroxisome synthesis in the absence of preexisting peroxisomes. J. Cell Biol. 144: 255—266. PMID 9922452 DOI:10.1083/jcb.144.2.255
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Fransen M., Wylin T., Brees C., Mannaerts G.P., Van Veldhoven P.P. (2001). Human pex19p binds peroxisomal integral membrane proteins at regions distinct from their sorting sequences. Mol. Cell. Biol. 21: 4413—4424. PMID 11390669 DOI:10.1128/MCB.21.13.4413-4424.2001
  • Honsho M., Hiroshige T., Fujiki Y. (2002). The membrane biogenesis peroxin Pex16p. Topogenesis and functional roles in peroxisomal membrane assembly. J. Biol. Chem. 277: 44513—44524. PMID 12223482 DOI:10.1074/jbc.M206139200
  • Jones J.M., Morrell J.C., Gould S.J. (2004). PEX19 is a predominantly cytosolic chaperone and import receptor for class 1 peroxisomal membrane proteins. J. Cell Biol. 164: 57—67. PMID 14709540 DOI:10.1083/jcb.200304111
  • Kim P.K., Mullen R.T., Schumann U., Lippincott-Schwartz J. (2006). The origin and maintenance of mammalian peroxisomes involves a de novo PEX16-dependent pathway from the ER. J. Cell Biol. 173: 521—532. PMID 16717127 DOI:10.1083/jcb.200601036

Примітки

ред.
  1. Захворювання, генетично пов'язані з PEX16 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8857 (англ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
  5. UniProt, Q9Y5Y5 (англ.) . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Див. також

ред.