Megaloceros

рід викопних ссавців

Megaloceros (від грец. μεγαλος megalos + κερας keras, буквально «великий ріг») — вимерлий рід оленів, представники якого мешкали по всій Євразії від раннього плейстоцену до раннього голоцену. Тип і єдиний певний представник роду, Megaloceros giganteus, у народі відомий як «ірландський лось» або «гігантський лось», також є найвідомішим. Вважається, що лані (Dama) є їхніми найближчими живими родичами[1][2][3].

Megaloceros
Період існування: пізній ранній плейстоцен — середній голоцен
~1.2–0.0077 млн р. т.
Скелет Megaloceros giganteus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Триба: Cervini
Рід: Megaloceros
Brookes, 1828
Species
Синоніми
  • Megaceros (Owen, 1844)
Вікісховище: Megaloceros

Більшість представників роду були надзвичайно великими тваринами, які любили луки або відкриті ліси[4]. Середня довжина більшості видів у холці трохи нижче 2 метрів. Різні види критського роду Candiacervus – найменший з яких, C. rhopalophorus мав лише 65 см у висоту в плечі – іноді включаються до Megaloceros як підрід.

Ймовірні види:

M. stavropolensis
M. luochuanensis
M. novocarthaginiensis
M. antecedens
M. savini
M. matritensis
M. giganteus
Megaceroides algericus

Примітки ред.

  1. Lister, A. M., Edwards, C. J., Nock, D. A. W., Bunce, M., van Pijlen, I. A., Bradley, D. G., Thomas, M. G. & Barnes, I. 2005. The phylogenetic position of the ‘giant deer’ Megaloceros giganteus. Nature 438, 850-853.
  2. Mennecart, B., deMiguel, D., Bibi, F., Rössner, G. E., Métais, G., Neenan, J. M., Wang, S., Schulz, G., Müller, B. & Costeur, L. 2017. Bony labyrinth morphology clarifies the origin and evolution of deer. Scientific Reports 7: 13176.
  3. Gonzalez, S., Kitchener, A. C. & Lister, A. M. 2000. Survival of the Irish elk into the Holocene. Nature 405, 753-754.
  4. Geist, V. 1999. Deer of the World. Swan Hill Press, Shrewsbury.