Marmorerpeton
рід земноводних
| Marmorerpeton Час існування: середня юра, 167.7–164.7 млн р. т. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| †Marmorerpeton freemani Evans et al. 1988 | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Marmorerpeton — вимерлий рід доісторичних вихідних саламандр, що жив в Європі протягом середнього юрського періоду.[1] Одна из самих ранніх серед відомих саламандр,[2] і, ймовірно, старша, ніж Karaurus.[3][4] Припускається, що це був неотенічний організм, виходячи з деяких морфологічних ознак[5] і наявності скам'янілого хряща в мозці його плечової кістки.[6]
Розмір його остеоцитичних пустот припускає, що цим організмам був притаманний великий геном (C-значення близько 36.7 pg, з 95%-ним довірчим інтервалом, від 30.2 до 44.2 pg), хоча й не такий великий, як, повинен би бути у неотенічних urodeles. Цим припускається, що, можливо, мала місце факультативна неотенія.[7]
Див. також ред.
Виноски ред.
- ↑ Marmorerpeton. The Paleobiology Database. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 13 червня 2010.
- ↑ Marjanovic, D.; Laurin, M. (2014). An updated paleontological timetree of lissamphibians, with comments on the anatomy of Jurassic crown-group salamanders (Urodela). Historical Biology. 26 (4): 535—550. doi:10.1080/08912963.2013.797972.
- ↑ Fossil record. University of Bristol. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2010.
- ↑ Fraser, Nicholas C.; Sues, Hans-Dieter (28 серпня 1997). In the shadow of the dinosaurs: early Mesozoic tetrapods. Cambridge University Press. с. 16. ISBN 0-521-45899-4. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 26 червня 2015.
- ↑ Evans, S. E.; Milner, A. R.; Mussett, F. (1988). The earliest known salamanders (Amphibia, Caudata): a record from the Middle Jurassic of England. Geobios. 21 (5): 539—552. doi:10.1016/s0016-6995(88)80069-x. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
- ↑ de Buffrénil, V.; Canoville, A.; Evans, S. E.; Laurin, M. (2015). Histological study of karaurids, the oldest known (stem) urodeles. Historical Biology. 27 (1): 109—114. doi:10.1080/08912963.2013.869800.
- ↑ Laurin, M.; Canoville, A.; Struble, M.; Organ, C.; de Buffrénil, V. (2015). Early genome size increase in urodeles. Comptes Rendus Palevol. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 червня 2015.