Лікорінус

рід викопних плазунів
(Перенаправлено з Lycorhinus)
Лікорінус
Час існування: рання юра
197 млн р. т.
Зліпок з голотипу UCRC PVC10
Зліпок з голотипу UCRC PVC10
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Птахотазові (Ornithischia)
Підряд: Neornithischia
Родина: Heterodontosauridae
Рід: Lycorhinus
(Haughton, 1924)
Види
  • L. angustidens Haughton, 1924 (тип)
Синоніми
*Lanasaurus Gow, 1975
Посилання
Вікісховище: Lycorhinus
Fossilworks: 38727

Лікорінус (від дав.-гр. Λυκος — «вовк» і ρινχος — «морда») — рід гетеродонтозаврових птахотазових динозаврів з ранньоюрських (від геттангу до синемюру) відкладів формації Елліот, розташованої в Капській провінції, Південна Африка.

Опис ред.

Лікорінус, включаючи рештки, описані Крістофером Гоу в 1975 році як ланазавр, був невеликим (1,2 метра в довжину) травоїдним динозавром, попри його довгі ікла.

Історія відкриття ред.

 
Схема черепа

Викопний матеріал складається з нижньої та верхніх щелеп, звідси й характерна назва Lycorhinus angustidens, яку південноафриканський палеонтолог Сідні Хотон приписав решткам у 1924 році. Родова назва означає «вовча морда», оскільки спочатку скам'янілість помилково ідентифікували як цинодонта, а видова назва означає «стиснутий зуб»[1].

Голотип, SAM 3606, складається з нижньої щелепи, знайденої доктором М. Ріконо. Було названо ще три види лікорінуса. Lycorhinus parvidens був описаний Робертом Брумом, а Lycorhinus tucki — Річардом Ентоні Тулборном у 1970 році, з перейменуванням Heterodontosaurus tucki[2], але всі вони не знайшли визнання[3]. Lycorhinus consors, названий Тулборном у 1974 році, був перейменований Джеймсом Хопсоном у 1975 році на абріктозавра[4].

Ланазавр ред.

Типовим і єдиним видом ланазавра є L. scalpridens, описаний Крістофером Гоу в 1975 році з того ж регіону, що й лікорінус. Родова назва походить від лат. lana — «шерсть» і грец. saurus — «ящір», на честь професора Альфреда Волтера Кромптона, якого прозвали «Пухнастик» через його кудлате волосся. Видова назва походить від лат. scalprum — «долото» і dens — «зуб». Вона базується на голотипі — BP/1/4244 — частковій кістці верхньої щелепи, знайденій у формації Елліот, Фрі-Стейт. Щелепа демонструє типову схему заміни зубів, де під час кожного циклу оновлюється кожен третій зуб[5].

Сам Гоу в 1990 році дійшов висновку, що голотип ланазавра насправді був зразком Lycorhinus angustidens[6]. З того часу це стало загальноприйнятим[7][8][9][10].

Палеобіологія ред.

Харчувався лікорінус рослинною їжею, хоча на верхній і нижній щелепах у нього росли зуби, на зразок великих іклів, характерних для м'ясоїдних тварин. Можливо, ікла служили засобом захисту від хижаків, для яких він міг стати легкою здобиччю. Дзьобом, позбавленим зубів, лікорінус відщипував пагони та жував їх тупокінцевими зубами[джерело?].

Класифікація ред.

Вважається, що L. angustidens є родичем гетеродонтозавра. Лише в 1962 році Альфред Волтер Кромптон встановив, що лікорінус належить до птахотазових динозаврів. У 1971 році Тулборн виділив окрему групу Lycorhinidae[11], але в 1972 році Пітер Гальтон прирівняв цю групу до Heterodontosauridae.

Примітки ред.

  1. Haughton, S.H. (1924). The fauna and stratigraphy of the Stormberg Series (PDF) (англійською) . Т. 12. Cape Town, South African Museum: Annals of The South African Museum. с. 323—497.
  2. Thulborn, Richard A. (1970). The systematic position of the Triassic ornithischian dinosaur Lycorhinus angustidens. Zoological Journal of the Linnean Society (англ.). Т. 49, № 3. с. 235—245. doi:10.1111/j.1096-3642.1970.tb00739.x. Процитовано 12 січня 2024.
  3. Charig, A. J.; Crompton, A. W. (1974). The alleged synonymy of Lycorhinus and Heterodontosaurus. Annals of The South African Museum. Т. 64. с. 167—190. Процитовано 12 січня 2024.
  4. Hopson, J. A. (1975). On the Generic Separation of the Ornithischian Dinosaurs Lychorhinus and Heterodontosaurus from the Stormberg Series (Upper Triassic) of South Africa (англ.). Т. 71, № 10. South African Journal of Science. с. 302—305.
  5. Gow, Christopher E. (1975). A new heterodontosaurid from the Redbeds of South Africa showing clear evidence of tooth replacement. Zoological Journal of the Linnean Society (англ.). Т. 57, № 4. с. 335—339. doi:10.1111/j.1096-3642.1975.tb01895.x. Процитовано 13 січня 2024.
  6. Gow, Chris E. (1990). A tooth-bearing maxilla referable to Lycorhinus angustidens Haughton, 1924 (Dinosauria, Ornithischia). Annals of The South African Museum (англ.). Cape Town, South African Museum. 99: 367—380.
  7. Norman, D. B.; Sues, Hans-Dieter; Witmer, L. M.; Coria, R. A. (2004). Weishampel, D. B.; Dodson, P.; Osmolska, H. (ред.). Basal Ornithopoda (PDF). The Dinosauria. University of California Press. с. 393—412.
  8. Butler, Richard J.; Galton, Peter M.; Porro, Laura B.; Chiappe, Luis M.; Henderson, Donald M.; Erickson, Gregory M. (2010). Lower limits of ornithischian dinosaur body size inferred from a new Upper Jurassic heterodontosaurid from North America. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). Т. 277, № 1680. с. 375—381. doi:10.1098/rspb.2009.1494. ISSN 0962-8452. PMC 2842649. PMID 19846460. Процитовано 13 січня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. Pol, Diego; Rauhut, Oliver W. M.; Becerra, Marcos (2011). A Middle Jurassic heterodontosaurid dinosaur from Patagonia and the evolution of heterodontosaurids. Naturwissenschaften (англ.). Т. 98, № 5. с. 369—379. doi:10.1007/s00114-011-0780-5. ISSN 0028-1042. Процитовано 13 січня 2024.
  10. Butler, Richard J.; Liyong, Jin; Jun, Chen; Godefroit, Pascal (2011). The postcranial osteology and phylogenetic position of the small ornithischian dinosaur Changchunsaurus parvus from the Quantou Formation (Cretaceous: Aptian–Cenomanian) of Jilin Province, north‐eastern China. Palaeontology (англ.). Т. 54, № 3. с. 667—683. doi:10.1111/j.1475-4983.2011.01046.x. ISSN 0031-0239. Процитовано 13 січня 2024.
  11. Thulborn, Richard A. (1971). Origins and Evolution of Ornithischian Dinosaurs. Nature (англ.). Т. 234, № 5324. с. 75—78. doi:10.1038/234075a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 13 січня 2024.