Giraffokeryx — вимерлий рід жирафів середнього розміру, відомий з міоцену Індійського субконтиненту та Євразії. Його відрізняють від інших жираф чотири кісточки на голові; одна пара перед очима на передній стороні лобової кістки, а інша за очима в лобно-тім'яній області, що нависає над скроневими ямками. Він має брахідонтний зубний ряд, як і в інших жирафів, а його ноги та ступні середньої довжини[2]. Більшість авторів вважають Giraffokeryx монотипним із видом G. punjabiensis, але до роду віднесено й інші види:

  • G. chinjensis був віднесений до роду, але пізніше включений до вимерлого виду Giraffa priscilla. Розповсюдження цього останнього виду та G. punjabiensis вказує на те, що Гімалаї все ще не були перешкодою для розселення фауни протягом середнього міоцену[3].
  • G. anatoliensis — частковий череп із заочноямковим рогом та ізольованими зубами з Туреччини, мав коротші та менш нахилені роги, ніж G. punjabiensis[4].
Giraffokeryx
Період існування: міоцен, 14–11 млн р. т.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина: Жирафові (Giraffidae)
Рід: Giraffokeryx
(Pilgrim, 1910)[1]
Типовий вид
Giraffokeryx punjabiensis
Види

Giraffokeryx нагадував чи то окапі, чи то маленького жирафа. Це можливий предок обох[5].

Примітки ред.

  1. Giraffokeryx in the Paleobiology Database
  2. Bhatti, Z.H.; Khan, M.A.; Khan, A.M.; Akhtar, M.; Ghaffar, A.; Iqbal, M.; Ikram, T. (December 2012). Giraffokeryx (Artiodactyla: Mammalia) remains from the lower Siwaliks of Pakistan (PDF). Pakistan Journal of Zoology (44:6): 1623—1631. 824419715.
  3. (Bhatti та ін., 2012, с. 1628–9)
  4. Geraads, D.; Aslan, F. (2003). Giraffidae from the middle Miocene hominoid locality of Çandır (Turkey) (PDF). Courier Forschungsinstitut Senckenberg (240). 695125429.
  5. Mitchell, G.; Skinner, J. D. (2003). On the origin, evolution and phylogeny of giraffes Giraffa camelopardalis (PDF). Transactions of the Royal Society of South Africa. 58 (1): 51—73. doi:10.1080/00359190309519935. S2CID 6522531.