Кубок Біллі Джин Кінг

міжнародне командне змагання з жіночого тенісу
(Перенаправлено з Fed Cup)

Кубок Біллі Джин Кінг (до 2020  —англ. Fed Cup, до 1995 — Federation Cup) — найбільші міжнародні командні змагання в жіночому тенісі. Проводяться Міжнародною федерацією тенісу. Аналог чоловічого кубка Девіса.

ІсторіяРедагувати

Зародження турніруРедагувати

Ідея проведення турніру зародилася в 1919, коли місіс Хазел Хочкіс Вайтман (Mrs Hazel Hotchkiss Wightman) висунула концепцію жіночого командного змагання. Пропозиція не була підтримана, і тоді, в 1923, вона надала приз для переможця щорічної зустрічі команд США й Великої Британії, які в той час були найсильнішими у світовому тенісі.

На початку 1960-х років на ідею знову звернули увагу за участі місіс Нелл Хопман (Mrs Nell Hopman), дружини легендарного австралійського тенісиста, капітана команди Кубка Девіса Гаррі Хопмана (Harry Hopman). Зрештою, турнір був проведений на честь 50-ти річчя Міжнародної федерації тенісу в 1963 р. у Королівському Клубі (Queen's Club), Лондоні. У турнірі могли виступати команди будь-яких країн, а не тільки США й Великої Британії. Очікуваний багатьма з нетерпінням, він здобув величезний успіх. У змаганнях виступили 16 команд, серед яких була практично вся світова еліта тенісу того часу. Перемогла в найпершому турнірі команда США.

РозвитокРедагувати

Кількість команд-учасниць уже першого турніру була великою, попри те, що спортсменкам не виплачувалися призові гроші і їм доводилося повністю себе забезпечувати в поїздці та матчах. З появою спонсорів у 1970-х роках кількість країн-учасниць ще збільшилися. До 1994 р. вона сягла 73. Це вимагало від країни, що приймає турнір, наявності цілого тенісного комплексу для проведення матчів. Водночас така велика подія значною мірою сприяла розвитку цього виду спорту в країні, яка приймала змагання.

Зміна формату проведенняРедагувати

Збільшення кількості країн-учасниць привело до введення кваліфікаційних змагань в 1992. У 1995 був змінений формат проведення Кубка. Ґрунтуючись на успішному досвіді проведення Кубка Девіса, організатори турніру змінили схему, надавши можливість командам проводити матчі за свою країну в своїй країні, що ще більше сприяло росту популярності. Після чергової зміни формату в 2005 найсильніші тенісні команди були поділені на дві Світові групи по 8 команд у кожній. Вони протягом року розігрують Кубок. Інші учасники розділені на зональні кваліфікаційні групи.

У розіграші Кубка Федерації 2005 взяло участь 88 команд із різних країн.

Формат турніруРедагувати

Поточна структураРедагувати

Матчі Кубка Федерації проводяться між командами, розділеними на різні рівні й групи. Переможці й аутсайдери в групах переходять у наступному сезоні на інший рівень.

У фінальній групі Кубка Федерації 12 команд змагатимуться у чотирьох групах з трьох команд, причому чотири переможці групи просуваються до півфіналу. Чемпіон та друге місце отримають пряму участь у фіналі Кубка Федерації наступного року. Команди, що займають 3-10 місця, змагатимуться у кваліфікаціях Кубка Федерації наступного року. Команди, які посіли 11-12 місця, змагатимуться у регіональних змаганнях І групи наступного року. Кваліфікаційні матчі до фінальної групи складатимуться з восьми поєдинків, які гратимуться вдома та в гостях, і всі вони будуть складатися з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний). Команди-переможці просунуться до фіналу Кубка Федерації. Команди, що програли, змагатимуться в плей-оф, який відбудеться одночасно з фіналом. Плей-оф Кубку Федерації складатимуться з восьми поєдинків, які гратимуться вдома і в гостях, і всі вони будуть складатися з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний). У наступному році країни-переможці змагатимуться у кваліфікаційних матчах, а команди, що програють, змагатимуться у турнірах I групи. Групи I—III поділяються на три регіони: Америку, Азію / Океанію та Європу / Африку. У межах кожного регіону є два рівні: перша група вища та II група нижча, за винятком Європи / Африки, де також є III група. Групові турніри щотижня проводяться в одному місці. Кожна група спочатку розбивається на кругові змагання, а плей-оф вирішує підвищення та виліт. Точний формат кожної групи змінюється залежно від кількості команд-учасниць.

Кваліфікаційні матчі та плей-оф складатимуся з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний), а фінал та групові турніри з трьох матчів (два індивідуальні та парний).

Структура за станом на 2020 рік

Рівень

Групи

1

Фінальна група
2 країни (фіналісти попереднього року + 1 країна організатор + 1 спеціальне запрошення (wild card) + 8 країн переможці кваліфікації

2

Кваліфікація
8 країн, що посіли місця 3-10 у фінальній групі минулого року + 8 країн, переможці минулорічного раунду Плей-оф

3

Плей-оф
8 країн, що поступилися у Кваліфікації + 8 країн, переможці регіональних груп

4

Перша група Америка
7 країн

Перша група Європа/Африка
13 країн

Перша група Азія/Океанія
6 країн

5

Друга група Америка
18 країни

Друга група Європа/Африка
8 країн

Друга група Азія/Океанія
18 країни

6

 

Третя група Європа/Африка
28 країн

 

Правила проведення матчівРедагувати

Матчем між командами Кубка Федерацій у світових групах та у кваліфікаційних зустрічах називається серія із п'яти поєдинків між командами (чотирьох індивідуальних та одного парного), які граються протягом двох днів. Для перемоги в матчі необхідно виграти щонайменше три з п'яти поєдинків. У перший день проводять дві індивідуальні гри. У другий день суперники індивідуальних поєдинків міняються місцями; граються ще два індивідуальні та парний поєдинок.

У зональних групах матчі складаються із трьох поєдинків: двох індивідуальних та одного парного.

ПереможціРедагувати

Країна Роки перемоги Фіналіст
  США 1963, 1966, 1967, 1969, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1986, 1989, 1990, 1996, 1999, 2000, 2017 (18) 1964, 1965, 1974, 1985, 1987, 1991, 1994, 1995, 2003, 2009, 2018 (11)
  Чехія
  Чехословаччина
1975, 1983, 1984, 1985, 1988, 2011, 2012, 2014, 2015, 2016, 2018 (11) 1986 (1)
  Австралія 1964, 1965, 1968, 1970, 1971, 1973, 1974 (7) 1963, 1969, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1984, 1993, 2019 (11)
  Іспанія 1991, 1993, 1994, 1995, 1998 (5) 1989, 1992, 1996, 2000, 2002 (5)
  Росія/
  СРСР
2004, 2005, 2007, 2008 (4) 1988, 1990, 1999, 2001, 2013 (5)
  Італія 2006, 2009, 2010, 2013 (4) (0)
  Німеччина 1987, 1992 (2) 1966, 1970, 1982, 1983 (4)
  Франція 1997, 2003, 2019 (3) 2004, 2005, 2016 (3)
  ПАР 1972 (1) 1973 (1)
  Бельгія 2001 (1) 2006 (1)
  Словаччина 2002 (1) (0)
  Велика Британія (0) 1967, 1971, 1972, 1981 (4)
  Нідерланди (0) 1968, 1997 (2)
  Швейцарія (0) 1998 (1)
  Білорусь (0) 2017 (1)

Всі фінальні ігриРедагувати

Рік Переможець Рахунок Фіналіст Місто
1963   США 2 — 1   Австралія Лондон, Англія
1964   Австралія 2 — 1   США Філадельфія, США
1965   Австралія 2 — 1   США Мельбурн, Австралія
1966   США 3 — 0   Німеччина Турин, Італія
1967   США 2 — 0   Велика Британія Берлін, Німеччина
1968   Австралія 3 — 0   Нідерланди Париж, Франція
1969   США 2 — 1   Австралія Афіни, Греція
1970   Австралія 3 — 0   Німеччина Фрайбург, ФРН
1971   Австралія 3 — 0   Велика Британія Перт, Австралія
1972   Південна Африка 2 — 1   Велика Британія Йоґанесбург, Південна Африка
1973   Австралія 3 — 0   Південна Африка Бад-Гомбург, ФРН
1974   Австралія 2 — 1   США Неаполь, Італія
1975   Чехословаччина 3 — 0   Австралія Прованс, Франція
1976   США 2 — 1   Австралія Філадельфія, США
1977   США 2 — 1   Австралія Істборн, Англія
1978   США 2 — 1   Австралія Мельбурн, Австралія
1979   США 3 — 0   Австралія Мадрид, Іспанія
1980   США 3 — 0   Австралія Берлін, ФРН
1981   США 3 — 0   Велика Британія Токіо, Японія
1982   США 3 — 0   Німеччина Санта-Клара, США
1983   Чехословаччина 2 — 1   Німеччина Цюрих, Швейцарія
1984   Чехословаччина 2 — 1   Австралія Сан-Пауло, Бразилія
1985   Чехословаччина 2 — 1   США Нагоя, Японія
1986   США 3 — 0   Чехословаччина Прага, Чехословаччина
1987   Німеччина 2 — 1   США Ванкувер, Канада
1988   Чехословаччина 2 — 1   СРСР Мельбурн, Австралія
1989   США 3 — 0   Іспанія Токіо, Японія
1990   США 2 — 1   СРСР Атланта, США
1991   Іспанія 2 — 1   США Нотінгем, Англія
1992   Німеччина 2 — 1   Іспанія Франкфурт, Німеччина
1993   Іспанія 3 — 0   Австралія Франкфурт, Німеччина
1994   Іспанія 3 — 0   США Франкфурт, Німеччина
1995   Іспанія 3 — 2   США Валенсія, Іспанія
1996   США 5 — 0   Іспанія Атлантик-Сіті, США
1997   Франція 4 — 1   Нідерланди 'с-Гертогенбош, Нідерланди
1998   Іспанія 3 — 2   Швейцарія Женева, Швейцарія
1999   США 4 — 1   Росія Стенфорд, США
2000   США 5 — 0   Іспанія Лас-Вегас, США
2001   Бельгія 2 — 1   Росія Мадрид, Іспанія
2002   Словаччина 3 — 1   Іспанія Гран-Канарія, Іспанія
2003   Франція 4 — 1   США Москва, Росія
2004   Росія 3 — 2   Франція Москва, Росія
2005   Росія 3 — 2   Франція Париж, Франція
2006   Італія 3 — 2   Бельгія Шарлеруа, Бельгія
2007   Росія 4 — 0   Італія Москва, Росія
2008   Росія 4 — 0   Іспанія Мадрид, Іспанія
2009   Італія 4 — 0   США Реджо-Калабрія, Італія
2010   Італія 3 — 1   США Сан-Дієго, США
2011   Чехія 3 — 2   Росія Москва, Росія
2012   Чехія 3 — 1   Сербія Прага, Чехія
2013   Італія (4) 4–0   Росія (6) Tennis Club Cagliari (C), Кальярі, Італія
2014   Чехія (8) 3–1   Німеччина (5) O2 Arena (I), Прага, Чехія
2015   Чехія (9) 3–2   Росія (7) O2 Arena (I), Прага, Чехія
2016   Чехія (10) 3–2   Франція (3) Реню Спор, Страсбург, Франція.
2017   США (18) 3–2   Білорусь (1) Чижовка, Мінськ, Білорусь.
2018   Чехія (11) 3–0   США (11) O2 Arena (I), Прага, Чехія
2019   Франція (3) 3–2   Австралія (11) Перт, Австралія

Поточний рейтинг Кубка ФедераціїРедагувати

Країна Очки Під. Країна Очки Під.
1   Франція 1038.17 11   Швейцарія 630.78 2
2   Австралія 965.5 2 12   Бельгія 627.56 2
3   США 908.84 13   Латвія 626.76 1
4   Чехія 873.05 2 14   Велика Британія 623.3 3
5   Білорусь 872.08 15   Угорщина 611.49 12
6   Німеччина 825.04 1 16   Канада 606.01 3
7   Росія 775.74 9 17   Японія 596.12 3
8   Румунія 747.77 2 18   Казахстан 558.66 1
9   Іспанія 741.43 1 19   Сербія 558.38 2
10   Словаччина 676.46 5 20   Бразилія 548.09 2

Поточний рейтинг від 10 лютого 2020

У 2009 Україна здобула право виступати у найвищій групі.

ПосиланняРедагувати